Заклики Путіна про можливі територіальні претензії до України будуть почуті. Блог Ігоря Тодорова

448
Заклики Путіна про можливі територіальні претензії до України будуть почуті. Блог Ігоря Тодорова

Останніми днями світові медії активно цітують чергові геополітичні вислови В. Путіна.

З одного боку, важко сперечатися з думкою про те, що не варто переглядати підсумки Другої світової війни. Будь-хто з адекватних політиків чи науковців підтримає це. Тим більший цинізм відстежується у висловленнях керманича Кремля. Хто, як не Росія, реально намагається переглянути кордони, що склалися після Другої світової війни і закріплені Заключним Актом Гельсинської наради з безпеки та співробітництва в Європі у 1975 році. Цей документ ввів в обіг один з 10 основних принципів сучасного міжнародного права – принцип непорушності державних кордонів.

До речі, цей принцип зберіг свою чинність під час тектонічних змін в Центральній і Східні Європі на початку 1990-х років. Після розпаду Радянського Союзу, Югославії, Чехословаччини кордони між новоутвореними державами були встановлені за колишнім адміністративним кордонам республік СРСР, СФРЮ, ЧСФР. Дійсно, цей  процес проходив не просто і болісно, особливо, стосовно країн колишньої Югославії.

Втім пост-радянська Росія, зберігши імперський потенціал задля власного впливу, створила на територіях колишніх радянських республік самопроголошені квазіутворення, на кшталт, Придністров’я, Абхазії, Південної Осетії…  Український кордон РФ формально визнавався, що засвідчив Договір про дружбу і співробітництво 1997 року. Хоча до безпосередньої російської агресії в 2014 році так і не було укладено договору про кордон в Азовському морі і Керченській протоці.

Всупереч усім 10 основним принципам міжнародного права, двостороннім угодам з  Україною, Росія в березні 2014 року анексувала територію АР Крим і почала війну з елементами гібридної на сході України. І це виявилося несподіванкою не лише для нашої держави, а  для всього світового співтовариства. Реакція якого, на жаль, тривалий час обмежувалася висловленням «глибокої стурбованості», та і зараз залишається недостатньо адекватною російським викликам.

А Путін, відчуваючи це, не випадково в згаданому інтерв`ю каже про східні землі Німеччини, про Львів, який був частиною Польщі, про Угорщину, Румунію. Фактично, йде підбурення певних політичних сил сусідів України на перегляд кордонів. Можна не сумніватися, що подібні заклики будуть почуті.  В цьому контексті можна розглядати  майже синхронні голосування резолюцій про геноцид поляків під час Волинської трагедії Польським Сеймом і Державною думою РФ…

Сподівання щодо неможливості перегляду наших західних кордонів надає те, що Польща, Угорщина, Румунія є членами ЄС та НАТО. Але, водночас, нам варто бути пильними і завжди пам’ятати (як і нашим західним партнерам!), що метою агресивної політики путінської Росії є не лише Україна, а руйнація Європейського Союзу!

maxresdefault9919-e1465050433540Професор Ігор Тодоров, директор Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції Ужгородського національного університету, заступник голови Координаційної ради Всеукраїнської Ліги «Україна-НАТО»

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ
Галів Олег
Здобуває журналістську освіту. З газетною журналістикою потоваришував 3 роки тому. Потім були радіо і телебачення. Нині ж у колі друзів ІА Дивись.info.

Реклама

Loading...

Реклама