дивись.info

Прокурор Львівської області про реформи, корупцію влади та розслідування незаконних рубок лісу (інтерв’ю)

Прокурор Львівської області про реформи, корупцію влади та розслідування незаконних рубок лісу (інтерв’ю)

Юрій Квятківський працює обласним прокурором Львівщини з червня 2016 року, але на час його роботи припали резонансні розслідування Грибовицької трагедії, замаху на бізнесмена Копитка, численних земельних та лісових афер, а також обшуки у міській раді та гучні затримання чиновників. Новий, прокурор відразу показав, що тихо відсиджуватись на посаді не збирається і після буремної Луганщини (де до цього очолював прокуратуру) взявся наводити лад вже на Львівщині.

Про те, чи виходить розслідувати гучні справи, як просувається реформа прокуратури і чи тиснуть місцеві еліти на правоохоронців, Юрій Квятківський розповів в ексклюзивному інтерв`ю ІА Дивись.info.

Обласний прокурор запрошує нас у свій просторий кабінет, енергійно вітається й пропонує влаштуватись за столом для нарад. Юрій Квятківський приносить із собою грубий стос паперів із якимись таблицями. Вказує на нього й зауважує, що до розмови готувався.

Не очікуючи на жодні запитання починає розповідати сам, час від часу гортаючи папери зі стосу і заглядаючи в численні таблиці.

— Я взяв списки тих, хто виявив бажання працювати на керівних посадах в місцевих прокуратурах. На сьогодні Львівська область має 10 місцевих прокуратур, з яких 5 не мають очільників. Деякі керівники самі звільнились, когось ми звільнили за їхні прорахунки в роботі. Але маємо констатувати, що на цей обсяг роботи на цю зарплату не хочуть йти ні молоді люди, ні люди з досвідом. Дивіться, от списки тих, хто виявив бажання взяти участь у конкурсі, – продовжує прокурор, демонструючи таблиці із результатами тестування кандидатів, оцінкою їхніх організаційних та інших здібностей. Втім, по кожному конкурсу – лише троє-п’ятеро учасників.

img_6070

— Дивіться, Перша місцева прокуратура – це центр нашого міста, і вона у себе включає три прокуратури. І от сюди на посаду керівника є лише чотири кандидати.

— Це ж дуже мало…

— Дуже мало! Зовсім немає конкурсу! Коли минулого року проходив конкурс, то там для етапу тестування відбирали лише 16 кращих! А сьогодні є лише чотири бажаючі: один працівник прокуратури і три зовнішніх кандидати (мова йде про юристів, які раніше ніколи не працювали в органах прокуратури, це є одним із елементів реформування системи, – ред.).

— Чому так суттєво змінилася статистика за рік?

— Дуже велике навантаження на керівників і дуже низька заробітна плата – це два основних чинники, чому так сталося. У Львівській області є 10 місцевих прокуратур, відповідно, є 10 керівників, 10 перших заступників і ще у кожного по два заступника. І у нас на всі ці керівні посади пройшов лише один зовнішній кандидат, який зайшов на посаду по конкурсному рейтингу, він був у Стрийській місцевій прокуратурі. Він пропрацював 7 місяців, «подякував» нам за мізерну заробітну плату при такому навантаженні, при таких вимогах і ненормованою роботою.

— У нинішніх конкурсах минув етап тестування, можна вже говорити про те, чи гідно показують себе кандидати, чи високі результати мають?

— Ні, невисокі. Працівники прокуратури, переважно, показують набагато вищий рівень, ніж зовнішні кандидати. Якщо людина не працювала в органах прокуратури, то їй дуже важко. Заступником бути ще можна, але, якщо вона йде на керівника прокуратури, то це дуже багато роботи. Наприклад, Радехівська прокуратура включає в себе чотири райони, і треба організувати роботу усіх цих працівників, а зарплати дуже маленькі. До прикладу, у працівника НАБУ, який має 4-5 кримінальних проваджень, заробітна плата складає 60 тисяч гривень, а у прокурора – 5-6 тисяч гривень при навантаженні у 200 кримінальних проваджень.

Ми допрацювались до того з реформами, що сьогодні маємо у Бориславі одного слідчого і в нього 1100 проваджень. Усі позвільнялися
Юрій Квятківський

Просто немає слідчих у Бориславі, туди доводиться відряджати фахівців з Трускавця чи з Дрогобича, але залишився в штаті один слідчий. У наших процесуальних керівників є десь по 240-260 проваджень, і кількість цих проваджень лише збільшується. Збільшується через те, що є нетяжкі злочини, є злочини приватного звинувачення (наприклад, легкі тілесні ушкодження), ми рахуємо, що їх треба було віднести назад, у ту категорію, коли, якщо є тілесні ушкодження, людина звертається відразу в суд і там вирішує справу. Там немає, що розслідувати, тому не потрібно завантажувати цим слідчі підрозділи.

 — А військова прокуратура вас «розвантажує»? Бо останнім часом часто лунає, що затримання військова прокуратура провела, або обшуки…

— Є таке. Вони працюють по своєму напрямку, у нас є багато об’єктів, які мають відношення до військових. Так сталось, що військові частини знаходились у центрі міста. Наприклад, раніше на вулиці Довбуша була військова частина, а зараз на цій ділянці проблемне будівництво. Там наче міська рада все виділила, але землі належали військовій частині. Відповідно, ділянка хоч і в межах міста, й дозвіл давала міська рада, але нагляд здійснює військова прокуратура, бо то земля частини. І це нормально, прокурор визначає підслідність за військовою прокуратурою так само, як іноді за нами визначають підслідність в інших регіонах.

img_6071

— Тобто, розподіл йде безпосередньо від Генеральної прокуратури?

— Так, і від Кримінально-процесуального кодексу, де розписано, які злочини веде цивільна прокуратура, які військова. Але є злочини, які переплітаються між собою, наприклад, є незаконне відчуження земельної ділянки, ми говоримо про якусь умовну ділянку, що належала військовим, але до цього відчуження причетні депутати чи керівництво якоїсь там ради. І факт заволодіння ділянкою реєструє військова прокуратура. І займається розслідуванням, і виходить на розкрадання, на хабарі, і тоді виникають питання – чому там військова прокуратура? А тому що вони раніше зареєстрували це провадження і його ведуть. І вони вже подають матеріали Генпрокурору і питають, чи вони мусять далі вести розслідування, чи передавати матеріали на область, а Генеральний прокурор визначає підслідність.

У нас багато справ переплітається. Наприклад, про ліси, адже ми маємо справу із військовим лісгоспом, який належить адміністративно до Івано-Франківської області, а географічно розташовується у Львівській. І ми на зустрічі із Генпрокурором та паном Синюком, керівником військової прокуратури Західного регіону, піднімали це питання.  Але давайте повернемось до рейтингового списку, я ще хотів показати дещо.

img_6072

Юрій Квятківський демонструє таблиці з оцінками кандидатів на кожну із вакантних посад, зачитує кількість претендентів, пояснює власні позначки та кількість зовнішніх кандидатів. Результати тесту – у середньому 85-90 балів з сотні у прокурорів, і зовнішні кандидати дійсно переважно відстають за цими оцінками. Втім, у сусідніх колонках є оцінки за організаційними, моральними й психологічними якостями. У зовнішніх кандидатів вони нерідко вищі, аніж у прокурорів зі стажем. Квятківський гортає список до кінця, пояснюючи ситуацію по кожній позиції, по кожному конкурсу на очільника та заступників.

— Ці зміни, які дозволяють бути керівниками без відповідного прокурорського досвіду… як Ви їх оцінюєте?

— Це є грамотні люди, досвідчені в певній сфері, але організація роботи має певні прорахунки. Є такі зовнішні кандидати, які понабирали по сто балів зі ста! А потім приходять на роботу і мають займатись не лише конкретними справами, але й ще брати на себе організаційні питання, «факультатив», тобто, це робота понаднормово.

Є такі зовнішні кандидати, які понабирали по сто балів зі ста! А потім приходять на роботу і мають займатись не лише конкретними справами, але й ще брати на себе організаційні питання, «факультатив»
Юрій Квятківський

Наприклад, у нас є губернатор, який запровадив виїзні прийоми громадян, коли він вирушає в район, бере з собою начальника СБУ, начальника поліції, прокурора області, і проводить слухання громади. Звітуються начальники поліції, прокурор місцевої прокуратури, області… І це триває до 8-9 години вечора і повертаєшся додому о 10-11й годині. І ясно, що ніхто за це не доплачує. І я це називаю «факультатив». І ми до цього готові, а зовнішні кандидати – не завжди.

Зараз відбувається етап співбесід керівників місцевих прокуратур, це останній етап і цього тижня вони їдуть на Київ на співбесіди і тоді вже будуть пропозиції, кого призначати. Тому хочеться, щоб до кінця року у нас всі місцеві прокуратури мали керівників.

img_6076

— Ви це зараховуєте в один зі своїх здобутків?

Ні, це недопрацювання, бо немає зовнішніх кандидатів. Це наше недопрацювання, ваше недопрацювання, громадських організацій… Досвідчені юристи, адвокати не хочуть йти на ці посади.

— Можливо, немає довіри до системи?

Як немає? У нас вироки, які набрали законної сили, є результати, адмінпротоколи про корупцію… Львівська область посідає четверте місце по виявленню адміністративної корупції і перше місце по розглянутих протоколах. Якщо у нас за 11 місяців 256 протоколів, то 200 уже розглянуто! Бо ж є області, де складено 300, а розглянуто тільки 50! А у нас люди понесли покарання і це в основному сільські голови, голови місцевих рад і депутати. Із усіх протоколів 153 протоколи – це депутати сільських і міських рад. Яке основне питання? Це питання земельних відносин. Коли депутати приймають рішення про виділення земельної ділянки близьким родичам, коли є конфлікт інтересів, а вони про це не говорять. Втім, ми сьогодні приділяємо більше уваги тим головам сільських і міських рад, які нараховують собі велику премію. По нашій, Львівській міській раді, ви знаєте, який відсоток премії отримують чиновники.

— По Львівській міській раді ви теж розслідуєте?

Ні, бо тут депутати за це голосували. А по області є таке, що не проводять засідання ради, а голова просто призначає собі премії. Я починав цим займатись ще на Луганщині і вже є перші вироки, коли голів рад притягають до відповідальності за розкрадання бюджетних коштів.

img_6067

— Влітку був період, коли тривали обшуки щодо незаконних рубок лісу, у вересні було звітування перед громадою щодо порушених проваджень. На якому етапі тепер ці провадження? Вони доведені до судових розглядів?

Всі правоохоронні органи разом зареєстрували більше 500 заяв про злочини у лісовій сфері. Це за 11 місяців цього року. І внесли у реєстр 325 проваджень, а за весь минулий рік було скеровано до суду 36 справ. А в цьому році ми за 11 місяців маємо вже 61 кримінальне провадження, скероване до суду. Тобто, це вдвічі більше, ніж минулоріч і ми маємо ще цілий місяць, за який 5-6 проваджень передамо в суд.

Всі правоохоронні органи разом зареєстрували більше 500 заяв про злочини у лісовій сфері за 11 місяців цього року. Маємо вже 61 кримінальне провадження, скероване до суду
Юрій Квятківський

Підуть до суду провадження по Пагутяку, який у нас по Дрогобичу (Ігор Пагутяк – лісничий Гаївського лісництва, якого підозрюють в організації рубок лісу, – ред.), там на нього активісти жалілися, що він займався розкраданнями, він був у розшуку певний час і зараз ми закінчуємо розслідування. Тобто, ми так думаємо, що на кінець року вийдемо на 65 справ у суді, це майже вдвічі більше, ніж минулого року. В чому наше досягнення? З липня місяця ми почали проводити обшуки. До липня обшук у лісництві, у лісника, у майстра лісу, був виключенням. А після того, як мною була проведена координаційна нарада з усіма правоохоронними органами, де одним із питань було розкрадання лісу, ми почали системну роботу.

Минулого року до суду було скеровано два майстри лісу. А в цьому скерували в суд справи проти 14 керівників. Це лісники, майстри ліку, і з них чотири керівники лісгоспів.

img_6075

— Чи є перші вироки у цих справах?

Так, є вироки по цьогорічних і минулорічних справах. Санкція статті, звісно, невелика. Але там, де є розкрадання, то там є реальне позбавлення волі. За цей рік є вже такі прецеденти. Розглядалось кримінальне провадження по Жовкві, і районний суд прийняв рішення по справі колишнього бухгалтера Буського лісгоспу, і призначив покарання у 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Є умовні терміни, є терміни на два роки з відстрочкою на один… І про реальні вироки уже йдеться. Але там, де йде халатність (лісничому вигідніше йти по «халатності» і тому вони несвоєчасно повідомляють, вступають у змову), то в цьому є недопрацювання.

Ми звертались з пропозицією до Генпрокурора, щоб діяльність усіх лісопилорам, лісопереробних підприємств зробити ліцензованою
Юрій Квятківський

Ми намагались вирішити справу з іншої сторони – звертались з пропозицією до Генпрокурора, щоб діяльність усіх лісопилорам, лісопереробних підприємств зробити ліцензованою. Для чого? Аби ми могли заходити з перевірками на ці підприємства без дозволу, бо ліцензовані види діяльності передбачають перевірки. Адже у нас не знають кількість незаконних пилорам і не можуть їх порахувати. Це треба проводити через Верховну Раду, зробити переробку деревини ліцензованою діяльністю, хай ліцензія буде навіть безкоштовна, але це змусить усіх зареєструватись, їх можна було би обліковувати. Поки що нам відмовили, сказали, що це є додаткове навантаження на бізнес. Але іншого немає шляху, крім як запровадити патент чи ліцензії, ми без цього не зіб’єм накал. В інших регіонах це може виглядати несуттєво, але для нашого регіону – суттєво.

img_6077

— Якщо ми говоримо про те, що було зареєстровано понад 500 звернень, і 61 справа доведена до суду, чи не здається Вам, що відсоток все ж не надто значний? Що заважає розслідувати справи за місяць-два, бо ж уже пройшло півроку з обшуків? Можливо, на вас хтось чинить тиск?

Там, де встановлені особи, там проблем немає. А там, де лише зареєстрований факт вирубки, і не встановлено, хто це зробив, то там важче. Мало встановлюється осіб за цими фактами, але якщо у справі вже є встановлені особи, то всі справи йдуть до суду. Тиск ні на кого не чиниться. Я, як прокурор області, вніс подання на звільнення від посади керівника «Галсільлісу», і він написав заяву і має обласна рада оголосити конкурс на нового керівника. І так само я написав листа на міністра екології щодо нашого керівника Держлісгоспу (Анатолія Дейнеки, – ред.) по тих фактах, які ми маємо, де розписав, що керівник Держлісгоспу області не проконтролював, не забезпечив і в нього начальник відділу займався легалізацією деревини, де було виписано 200 сертифікатів на деревину сумнівного походження, і що ця справа скерована до суду. На міністра написав місяці три тому, але відповіді досі не отримав, бо ми скеровуємо такі листи через Генерального прокурора.

Другу частину інтерв’ю, присвячену розслідуванню Грибовицької трагедії, призначенню заступників та увазі Генпрокуратури до Львівщини, читайте завтра.

img_6068

Спілкувалась Валерія ДУБОВА

Фото Микита ПЕЧЕНИК

Хочеш повідомити новину? Дій!

Реклама

Реклама