дивись.info

Наше місто має іншу планку, – мер Чернівців розповів, як передумав створювати «другий Львів» (інтерв’ю)

Наше місто має іншу планку, – мер Чернівців розповів, як передумав створювати «другий Львів» (інтерв’ю)

Олексій Каспрук третій рік обіймає посаду міського голови Чернівців. До цього він був лідером тутешньої опозиції. За словами політика, його нинішня  робота полягає у тому, аби подолати наслідки декількарічного правління «Партії регіонів» та діяльності груп, близьких до Дмитра Фірташа. Як саме команда Олексія Каспрука будує розвиток Чернівців, дізналася ІА «Дивись.Info».

Олексій Каспрук на посаді міського голови Чернівців із травня 2014 року. Він має досвід у політиці. Його батько Павло Каспрук керував містом за радянських часів. Сам Олексій був радником міського голови Миколи Федорука, помічником народного депутата Арсенія Яценюка та депутатом Чернівецької міської ради. Політик говорить, що балотуватися на посаду міського голови його мотивувала ситуація, що склалася у місті по декількох роках правління «Партії регіонів».

15628899_609128369280342_692334472_o

Прийшовши до влади, команда Олексія Каспрука створила стратегію модернізації Чернівців. Із 2014 року у місті намагаються її реалізувати, залучаючи кошти міжнародних фінансових партнерів. Ці проекти стали причиною найбільшої критики та найбільшої похвали Олексія Каспрука.

– До того, як Ви вирішили балотуватися на посаду чернівецького міського голови, викладали, займалися бізнесом. Якою була мотивація стати мером?

– Я народився у родині міського голови. Тому із специфікою та завданнями керівника міста знайомий із дитинства. Гадаю, що мої батьки не були б задоволені, що я став міським головою. Адже це дуже відповідальна і тяжка праця.

З юних років я був активним учасником громадського життя, однак якихось планів бути мером у мене ніколи не було. Хоча питання про це після смерті батька мені часто ставили. Крок за кроком до цього вибору мене підводила доля.

Я народився у родині міського голови. Тому із специфікою та завданнями керівника міста знайомий із дитинства

Був момент, коли  я відчув, що ніхто, крім мене, не зможе взяти керування містом у свої руки, що у тій ситуації, яка склалася, це мій обов’язок, життєвий виклик, до якого я вже готовий, бо маю відповідні знання, досвід, однодумців  та довіру людей.

– Ви працювали у команді Арсенія Яценюка. Який зв’язок із ним Ви зберігаєте?

– Арсеній Яценюк – чернівчанин, а колишніх чернівчан не буває. Тож ми спілкуємося, він цікавиться проблемами міста, хоче, щоб Чернівці розвивалися, завжди підтримує, реагує на запити нашої громади. Тож у його особі ми маємо потужне лобі у Києві.

– Чи є у Вас більші політичні амбіції, ніж бути просто мером Чернівців?

–  На минулих парламентських виборах  пройшов до Верховної Ради за списками «Народного Фронту», від мандата нардепа відмовився,  оскільки не міг зрадити вибір чернівчан, відчував відповідальність за місто. Звичайно, що посада міського голови не є довічною. Думаю, що зможу реалізувати себе у житті і в інших сферах, а може, й у політиці. Скоріш за все, це також буде певний збіг обставин. Амбіції є – бути потрібним людям.

15556095_609128372613675_1875795123_n

– Ви сказали, що на Ваш вибір стати міським головою вплинула ситуація у місті. Наскільки я розумію, йшлося про вплив членів «Партії регіонів» та олігарха Дмитра Фірташа. Зараз цей вплив зберігається?

– Так, є намагання колишніх регіоналів та їхніх соратників  відновити свій впив у місті, взяти усе  під свій контроль. Не готовий сказати, що Дмитро Фірташ безпосередньо керує такими спробами. Однак наближені до нього люди очолюють і фінансують цей рух, який  ховається за гарною назвою «Рідне місто».

У першу чергу йдеться про пана Василя Продана. Він має не тільки свою фракцію у міській раді, телерадіокомпанію та ще кілька інформресурсів, а й низку різних громадських ініціатив, які різко критикують будь-які дії влади. Більшість цих активістів є помічниками, друзями чи однокласниками депутатів «Рідного міста», така от випадковість.

Тотально усе блокувати у моїх опонентів не вийде. Вони бояться політичної відповідальності і розуміють, які речі їм робити не можна, оскільки це їм не пробачать чернівчани, виборці

Тотально усе блокувати у моїх опонентів не вийде. Вони бояться політичної відповідальності і розуміють, які речі  їм робити не можна, оскільки це їм не пробачать чернівчани, виборці. Хоча будують вони свою роботу за принципом «що гірше, то краще», особливо їх дратують  ті інфраструктурні проекти, які  можуть  суттєво поліпшити ситуацію в місті.

Так було, коли ми брали кредит у «NEFCO» [північноєвропейська фінансова корпорація, що займається вирішенням екологічних проблем – авт.] на термомодернізацію 36 будівель – шкіл, садочків,  медичних установ. У сесійній залі був спротив, питання намагалися заговорити, казали, що депутатам не дали часу ознайомитися з проектом.

Те ж саме відбувається із кредитами ЄБРР на оновлення тролейбусів у Чернівцях та на модернізацію системи теплопостачання. Дуже довго депутати не давали взагалі дозвіл на отримання цих коштів. Вони розуміли, що такий крок значно підсилить мої позиції як міського голови.  Сьогодні реалізація проектів через таку позицію депутатів залишається під питанням.

– На вулиці Богдана Хмельницького вже п’ятий рік триває ремонт. Що не дозволило її відкрити, як обіцяли, цього року до Дня міста?

– Коли мої попередники починали ремонтувати цю вулицю, то припустилися серйозної помилки – не виготовили комплексний проект реконструкції дороги і мереж. Заміну мереж виконували чотири підрядники: кожен робив своє, без злагодженості та контролю.

Коли  я став мером, місто мало таких чотири розриті вулиці. Три дороги  ми завершили, Лишилася вулиця Богдана Хмельницького. З’ясувалося, що  майже всі вже прокладені мережі потрібно міняти, бо роботи виконано неправильно. Ми мали дилему: або подавати до суду на попереднього підрядника, отримати підприємство-банкрут та оголосити новий тендер за власні кошти, або тиснути на старого підрядника, вимагати переробити роботу якісно, усунути недоліки власним коштом.

Усунення недоліків забрало понад рік. Фактично укладати дорожнє полотно ми почали лише цього року. Виявилося, що в проекті не враховано багато додаткових робіт, деякі матеріали із часу проведення тендеру подорожчали. Тому зараз оголошено новий тендер.

У принципі, роботи залишилося на місяць-два. Потрібна лише погода. Дуже хочу, щоби цей ремонт нарешті завершився.

– У яких проектах із залученням іноземних коштів  місто ще бере участь?

– По-перше, ми реанімували  проект  реконструкції системи водопостачання Чернівців. Його 8 років тому розпочав тодішній міський голова Микола Федорук. Цей  проект має три черги  і передбачає залучення 60  мільйонів євро на реконструкцію системи водопостачання та водовідведення. Коли Миколу Федорука регіонали достроково  відправили у відставку, роботи за цим  проектом призупинилися.

Я вдячний народним депутатам від Чернівців, Кабінету Міністрів та особисто Арсенію Яценюку. Вони допомоги реанімувати  цю програму. Адже проект Чернівці реалізують у співпраці з урядом Німеччини за кошти державного німецького банку. Тому нам потрібна була міждержавна урядова угода, окремий закон. Тепер можемо сказати, що за декілька років Чернівці матимуть найсучаснішу систему водопостачання та водовідведення у Європі.

Другий проект – співпраця із NEFCO у термомодернізації будівель бюджетних установ. Він дозволить створити комфортні умови для школярів, дошкільнят і при цьому значно скоротити використання енергоносіїв, тобто зменшити видатки з бюджету.

Наступна програма – це модернізація системи теплопостачання у місті. Тут у нас два проекти, які ми виконуємо у співпраці з ЄБРР та НЕФКО. Зараз ми маємо труби, що опалюють повітря на вулиці, старі котельні та старі насоси. Це все буде оновлено. Проекти передбачають модернізацію котелень, переведення деяких із них на альтернативні види пального, заміна магістральних мереж, індивідуальні теплові пункти із приладами регулювання та обліку споживання тепла.

Мешканці часто просять, щоби міська влада дозволила без обмежень у квартирах ставити індивідуальне опалення. Ми проти цього

Мешканці  часто просять, щоби міська  влада дозволила без обмежень у квартирах ставити індивідуальне опалення. Ми  проти цього. Адже  тоді ми посадимо місто на газову голку і вже ніколи не зможемо перейти на альтернативні джерела енергії.

Ще один проект – програма модернізації електротранспорту. За кошти Європейського банку реконструкції та розвитку маємо закупити 50 нових тролейбусів, відремонтувати контактну мережу. Якщо ми оновимо тролейбусний парк, то зможемо вирішити  транспортну проблему в історичному центрі міста. Адже у Європі набагато вигідніше приїхати до центру на громадському транспорті, а не на власному. У нас – навпаки. Рухатися до вирішення цієї проблеми без оновлення  рухомого складу ми не можемо.

Сподіваємося також завершити проект з модернізації системи зовнішнього освітлення, на виконання якого отримали грантові кошти від NEFCO. Тобто роботи і планів багато. І буде ще більше, адже за допомогою  міжнародних фахівців завершуємо роботу над розробкою «Інтегрованої концепції розвитку міста». Там багато завдань та викликів, над вирішенням яких починаємо працювати вже сьогодні.

– Які Ваші найбільші здобутки ?

– Багато працювали над згаданими проектами: довели до стадії  оголошення тендерів та початку виконання робіт. Вдалося зберегти наше комунальне підприємство – Міжнародний аеропорт «Чернівці» та відновити регулярне авіасполучення із Києвом. Ми отримали субвенцію з держбюджету на  капітальний ремонт злітної смуги.

Вдалося зберегти наше комунальне підприємство – Міжнародний аеропорт «Чернівці» та відновити регулярне авіасполучення із Києвом

Ми почали з нуля будівництво нового дитячого садка. Переформатовуємо колишній кінотеатр на кіномистецький центр імені Миколайчука. Майже вдвічі ми збільшили бюджет на ремонт доріг. Але неможливо комплексно змінити те, що не робилося двадцять років. Бо тоді були інші фінансові можливості у міського голови.

Але найбільше тішуся тими проектами, прямими учасниками яких є чернівчани. Цього року у нас нарешті запрацював Бюджет ініціатив чернівчан – це десятки цікавих ідей мешканців, на реалізацію  яких буде спрямовано майже 10 мільйонів гривень.

– Ремонт злітної смуги говорить про те, що до Чернівців призначать нові рейси. Що це будуть за рейси?

– Компанія «МАУ» отримала дозвіл на три нові рейси «Мілан-Чернівці», «Стамбул-Чернівці», «Тель-Авів-Чернівці». Нашим аеропортом зацікавилися інші авіаперевізники.   Розумію, що за людьми, які літатимуть цими рейсами, підтягнуться нові інвестиції.

– Чи не отримаєте Ви ситуації, коли запущеними рейсами ніхто не користуватиметься?

– Чернівці мають регіональний аеропорт. Він проблемний. Але він міжнародний. Колеги у Німеччині  та Австрії також мають подібні проблеми з регіональними аеропортами, однак там їх не закривають, а розвивають. Наш аеропорт навряд чи стане надприбутковим. Ми не скоро зможемо зробити його хабом для лоукост-компаній. Але  чи треба це нам взагалі? Тож наше завдання – зберегти наш аеропорт як регіональний, зацікавити пасажирів у радіусі 250 кілометрів внутрішньодержавним та міжнародним авіасполученням.

Чернівці мають регіональний аеропорт. Він проблемний. Але він міжнародний. Колеги у Німеччині та Австрії також мають подібні проблеми з регіональними аеропортами, однак там їх не закривають, а розвивають

– Ви уже літали до Франкфурта на підписання угоди між Вашим містом і німецьким урядом про співпрацю. Що передбачає така співпраця?

– Німецькі партнери зацікавлені у  розвитку України. Ми спільно фінансуватимемо проекти. Умова участі у них – співпраця українських міст із німецькими містами. Чернівці вже працюють  із багатьма організаціями у Німеччині. Але нам потрібне місто-партнер.

Наразі ми маємо теплі стосунки із Мангаймом. Поки не йдеться про великі проекти та цифри. Починаємо із малого: маємо звикнути одне до одного

Наразі ми маємо теплі стосунки із Мангаймом. Поки не йдеться про великі проекти та цифри. Починаємо із малого: маємо звикнути одне до одного. У нас вимальовується добра тристороння співпраця: «Чернівці-Кишинеу-Мангайм». Вже домовилися у наступному році розпочати стажування наших учнів, студентів і фахівців у Німеччині, спільно працювати над проектами в охороні здоров’я.

– Міжнародна співпраця може створити нові можливості для інвестування у Чернівці. Що місто може запропонувати інвесторам?

– На жаль, найбільш перспективні об’єкти вже перебувають не в комунальній, а в приватній власності. Зараз спільно з бізнесом  працюємо над створенням  у Чернівцях на площах колишнього заводу «Гравітон»  індустріального парку  із залученням іноземних інвестицій. Перший крок до цього вже зроблено – запущено перше виробництво «Аутоматів Електрік Україна» із залученням інвестицій німецької компанії Prettl. Це майже 10 тисяч  м2 виробничих площ, тисяча нових робочих місць.

На колишньому заводі «Кварц»  вже понад два роки  працює компанія «СЕ Борднетце-Україна», яке також створено за кошти міжнародного інвестора. Тут вже працює  майже тисяча чернівчан, випускають електричні  модулі для німецького автопрому.

Звісно, хочемо, щоби у нас працювали українські високотехнологічні виробництва, але до цього ще треба йти.

– Ще однією важливою статтею розвитку Чернівців називають туризм. Декілька років тому Ви говорили, що Чернівці мають стати брендом, яким став Львів…

– Я передумав. Ми маємо однакове завдання із Львовом – залучення туристів. Але  Чернівці повинні поставити собі іншу планку.

Вважаю, що нам не потрібно перетворювати наше місто у легкодоступний туристичний центр. Хочеться, щоби Чернівці стали містом найдорожчого туризму, із п’ятизірковими готелями, санаторіями, ресторанами. Таким містом, наприклад, є німецький Баден-Баден.

Нам не потрібно перетворювати наше місто у легкодоступний туристичний центр. Хочеться, щоби Чернівці стали містом найдорожчого туризму, із п’ятизірковими готелями, санаторіями, ресторанами

Багато бюджетних туристів – це добре, але ми хочемо отримати туриста, який буде спроможний платити. Для цього потрібно створювати відповідну інфраструктуру. Туристи теж мають кількість зірок. Той, хто приїздить сюди, ночує у хостелі, їсть у ресторані швидкого харчування, може принести один прибуток. Той, хто прилітає до Чернівців своїм чартером, живе у дорогому готелі, приносить прибутки зовсім іншої якості. Ми будемо змагатися туриста такої категорії.

Чернівці – невелике, але амбітне місто. Колись нас називали «потаємною культурною столицею Європи». Працюватимемо над поверненням цього статусу.

Спілкувався Михайло ДРАПАК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама