Комунальний рекет Ратуші. Для чого Садовому всі «маршрутки» Львова?

Але ж попри ці гіперболічні прес-релізи про здобутки транспортного управління, більшість львів’ян та гостей міста Лева досі добре пам’ятають, яка вакханалія відбувалася з громадським транспортом на різдвяні свята. Наївним людям, які з власної необережності намагалися скористатися у Львові громадським транспортом, після кількох годин простою на холодних та крижаних зупинках уже було не до коляди, не до вертепу, не до різдвяного столу… Адже «маршруток» просто не було.

Чому про цей колапс варто нагадувати і нагадувати міській владі? Тому що вже на носі новий конкурс на міські перевезення, який, за сподіванням тисяч львів’ян, мав би змінити ситуацію на краще. Адже ж виправдання очільників транспортної галузі після тих морозних свят про те, як замерз антифриз і так далі, не витримують жодної критики. Ніби то перший раз в житті у Львові мороз -20 градусів! Висновки прийнято робити в кінці, проте цього разу можна порушити традицію і констатувати: транспортна система Львова (окрім інших кричущих недоліків) є абсолютно неготовою реагувати на певні, з першого погляду, непередбачувані обставини, як от дощ, сніг, мороз, тощо. Тобто транспортна галузь Львова при найменшому виклику просто паралізується. Вона не здатна адекватно реагувати, гнучко підлаштовуватися. Все, що вона може, це, перепрошуємо за слівце, - тупо зупинитися. Вклякнути. Вмерти на непередбачуваний строк.

Читайте також: Махінації з міськими та обласними маршрутами, або чи буде у Львові якісний транспорт?

Як би прикро це не звучало, але хто від цього найбільше страждає? Та звісно самі львів’яни. Це навіть не страждання, а відверте знущання над мешканцями міста. Проте транспортна галузь Львова не є безликою субстанцією, яка керується з космосу. Уся мережа громадського транспорту у нашому місті має конкретних керівників на місцях, фірми-перевізники, управління транспорту у Львівській міській раді, яке цілком курує галузь, профільні заступники міського голови та й сам мер Львова, який неодноразово підтверджував, що за все у місті відповідає він – тричі обраний Андрій Садовий.

Відтак підімо від зворотного і спробуймо розібратися у причинах тих висновків, які є очевидними і про які ми писали вище. Чому система зависає при будь-якому коливанні? Хто в цьому винен? Кого першого потрібно притягувати за це до відповідальності? Зрештою, кому вигідне функціонування міського транспорту у Львові «від колапсу – до колапсу», та де захована справжня причина боротьби та перерозподілу ринку громадських пасажирських перевезень у Львові?

Перш за все слід зауважити, що з ерою Андрія Івановича Садового транспортну галузь у Львові постійно лихоманило. Приватні перевізники, які й піднімали цей ринок з середини 90-х років, постійно скаржилися на блокування роботи з боку мерії, засипання перевірками та невмотивованими судовими позовами і так далі. Іншими словами, пряме встромляння палиць в колеса таким перевізникам, як «Успіх БМ», «Фіакр-Львів», «Міра і К». Компаніям, які й створили ринок пасажирських перевезень у Львові та впродовж багатьох років приймали участь у тендерах та отримували ліцензії від Львівської міської ради на здійснення своєї діяльності.

Читайте також: На старт: політики й активісти розповіли, коли львів’яни отримають е-квиток

До того часу, поки керівництво Ратуші, очевидно, не зрозуміло: це – непоганий бізнес, на якому можна заробити. При чому вкладати і розкручувати справу не потрібно: все вже зроблено і налагоджено. Можна прийти, і просто «віджати» те, що напрацьовували роками.

Саме тому з легкої руки людей, які уявили себе у Львові транспортними королями, під щільним прикриттям найвищого керівництва міста кілька років тому у місті Лева з’являється так зване комунальне АТП-1 і починає неприродно швидко набирати оберти та фактично монополізовувати ринок у місті. Хоча неприродність зрозуміла: АТП-1 – дітище керівництва міста. Саме з його просуванням на ринок зріс тиск на приватних перевізників, зросла кількість судових позовів, які блокують роботу перевізників. І найголовніше – у фірм з’явилися проблеми з поданням на тендер (конкурс) та отримання ліцензії на роботу. Одним словом – банальне викурювання неугодних з міста. При цьому для АТП-1 – все, що завгодно, включно з дотаціями з державного та міського бюджетів як для збиткового підприємства. Біда лише, що в погоні ратушанських чинуш за мільйонними потоками готівки дрібними купюрами, страждають львів’яни, які цих «владоможців» найняли на роботу на користь громади.

Очевидно, що Львівська міська рада та управління транспорту не зацікавлені в якості надання транспортних послуг для львів’ян. Їх більше цікавить просування на ринок перевезень монополіста – комунального АТП-1.

Але про все по порядку.

Згідно Закону України «Про автомобільний транспорт» конкурс перевізників на міські маршрути у Львові мав відбутися за два місяці до закінчення угод з перевізниками. Тобто до 31 жовтня 2016 року, ми детально писали про це тут. Проте чиновникам Ратуші начхати на закон. Протягом двох місяців (листопад-грудень минулого року) Львівська міська рада не оголошує конкурс, а за цей час поспіхом закуповує для комунального АТП-1 автобуси за кошти міського бюджету. Для чого – зрозуміємо згодом. І лише через два місяці управління транспорту і зв’язку ЛМР оголошує конкурс перевізників на міські маршрути. Тобто порушуючи вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт» та завідома порушуючи рівні конкурентні умови конкурсу для перевізників.

Читайте також: Мовний інспектор та субтитри в театрах. Роман Матис розповів про новий мовний законопроект

Умови конкурсу, які управління транспорту оголосило на початку 2017-го року, ввели в ступор усіх причетних і пролили ще більше світла на схему підлеглих Андрія Садового. Мало того, що вони суперечать закону та інтересам пасажирів, є всі причини стверджувати, що їх свідомо підлаштували під одного перевізника. Звісно – підконтрольне Андрієві Садовому АТП-1. Підприємство, яке станом на сьогодні вже обслуговує 16 маршрутів у місті, а це – левова частка перевезень у Львові та яке за результатами «конкурсу» й повинно отримати найбільший лот – а отже й найбільше маршрутів. Адже, порівняно з іншими лотами, куди увійшло по 10 маршрутів, у лот №1 включили аж 21 маршрут. Продумали і розрахували усе чітко, бо ніхто інший з претендентів на конкурс банально не зможе цей лот виграти, адже не має в своєму автопарку стільки автобусів. Крім, звісно, АТП-1, яке перед самим конкурсом завбачливо закупило за бюджетні кошти рівно стільки маршруток, скільки передбачає найбільший лот.

Отож, згідно конкурсу, автобуси курсуватимуть містом у режимі «маршрутне таксі», а не в звичайному режимі, як того вимагає Закону України «Про автомобільний транспорт». Це означає, що чіткого графіку руху не буде, бо він у цьому режимі просто не передбачений. На цьому уже наголошували громадські активісти, говорячи про те, що причин для впровадження режиму «маршрутне таксі» - немає. Але для чого він тоді потрібен? Явно не для нашої з вами зручності, адже за простої на зупинках і спізнення ніхто відповідати не буде.  Ніхто: ні міські чиновники, ні перевізник, який отримає найбільше маршрутів. І тому від зупинки до зупинки маршрутки будуть рушати тільки тоді, коли напхають достатньо людей у салон – бо це додаткові гривні. Хороший конкурс, чи не так?

Крім того, згідно умов «незаангажованого конкурсу», за грубі порушення з перевізником неможливо буде розірвати договір. Це якраз той пункт, якого раніше бракувало в конкурсних умовах і якого так чекали львів’яни (аби мати змогу розірвати договір із несумлінним перевізником). Але сподівання – марні. Ніхто не розриватиме договір з перевізником, що обслуговує 21 маршрут, бо ж ніхто інший не зможе його замінити.

І саме цей фінт транспортного управління і виставлення понад двох десятків маршрутів в один лот зробить того, хто цей лот виграє, безкарним. Якщо навіть перевізник постійно порушуватиме договір та отримуватиме сотні скарг від пасажирів, замінити його, розірвавши з ним угоду (тобто знайти на заміну більше ста автобусів) – просто нереально! Втретє ставимо риторичне запитання: хто від цього страждатиме? Може працівники управління транспорту міської ради? Може керівництво компанії-перевізника? Може сам Андрій Садовий? Ні, страждатимуть львів’яни, для яких громадський транспорт – єдиний спосіб пересуватися містом.

Читайте також: Як керівництво Жовківської РДА преміювало себе коштом громади (документи)

Також варто зазначити, що жодних переконливих аргументів на прописані не на користь пасажира умови конкурсу і поділ на великі лоти управління транспорту не дає. На звернення депутатів та громадських організацій про факти порушення закону «Про автомобільний транспорт» управління транспорту просто не реагує. В стилі підлеглих Андрія Івановича.

От і все. Найбільшим перевізником у Львові стане комунальне АТП-1. Завдяки тому, як міська влада поповнила його автопарк новими автобусами та як поділила лоти. Все «для людей»! І не забуваймо, що цей перевізник не матиме жодних графіків руху! Транспорт зможе безкарно їздити за своїми правилами. І розірвати угоду з ним не буде можливо. Бо це, фактично, уже передбачили в самих умовах конкурсу.

Тож про яку оптимізацію перевезень можна говорити? Адже створюючи монополіста на ринку пасажирських перевезень у Львові, мер Садовий спекулює на темі перевізників. Він користується з того, що більшість львів’ян переконані, що всі перевізники у Львові – приватні. Згадайте риторику Андрія Садового на кшталт: «Буде один комунальний перевізник – буде порядок». Але мало львів’ян знають, що цей комунальний перевізник вже є. І йому вже належить більшість маршрутів. А тепер буде ще більше. Але де ж тоді порядок, про який говорить мер? Парадоксально виходить: чому за колапс на свята Садовий не карає своє підприємство, яке мало б бути зразком для інших перевізників? До того ж воно ще й утримується за гроші з міського бюджету. Де ж відповідальність перевізника, на якого витрачають наші гроші? «А ніякого колапсу й не було», – кажуть на те в управлінні транспорту.

А що ж буде, коли Андрій Садовий зовсім прибере конкурентів і містом курсуватиме лише його АТП-1? Тоді, крім порушень, яких й так хоч греблю гати, можна буде поступово… так-так – піднімати вартість проїзду. І піднімати настільки, на скільки захоче Андрій Садовий. То хто ще хоче одного комунального перевізника і, головне, скільки ще триватиме комунальний рекет від міського голови?

Мар'яна ТКАЧЕНКО