Що означає запровадження акредитації в ЛМР? Колонка Ігоря Фещенка

1423813009-9291

Парадокс. Спонтанне рішення про обов’язкову акредитацію журналістів для участі у пленарному засіданні, найімовірніше не стосувалося журналістів, які традиційно висвітлюють діяльність ради.

Парадокс. Спонтанне рішення про обов’язкову акредитацію журналістів для участі у пленарному засіданні, найімовірніше не стосувалося журналістів, які традиційно висвітлюють діяльність ради.

Та й рішення такого швидше за все не існує у вигляді затвердженого документу. Спробуємо розібратися, чому раптово виникло питання запровадження акредитації для журналістів та чи потрібна вона взагалі.

У переддень пленарного засідання 8 лютого о 17:51 на сайті ЛМР з’явилося оголошення про запровадження обов’язкової акредитації для журналістів. “Відтепер журналісти матимуть змогу відвідувати пленарні засідання лише за наявності редакційних посвідчень та відповідної акредитації”, - йдеться в оголошенні від ЛМР.

Таке рішення, нібито, прийняли на Колегії Ради.

До слова, Колегія Ради - “дорадчо-погоджувальний колегіальний орган, для попереднього розгляду порядку денного пленарного засідання (сесії) і підготовки організаційних питань роботи Ради” (ст.15 Регламенту ЛМР 7 скликання). До складу Колегії входять міський голова, керівники фракцій та керівники постійних депутатських комісій. Рішення колегії приймаються більшістю голосів від загального складу Колегії Ради.

По суті таке “рішення” суперечить щонайменше Регламенту ЛМР і ЗУ “Про інформацію”. В останньому передбачається можливість запровадження акредитації, однак її відсутність не є підставою для того, щоб обмежувати доступ журналістів до сесійної зали (ст.26 ЗУ “Про інформацію”). На це важливо вказати, оскільки у оголошенні від ЛМР йдеться про те, що на пленарне засідання можна буде потрапити “лише за наявності.. відповідної акредитації”. Крім того Колегія має займатися питаннями порядку денного та організації пленарного засідання, а не врегулюванням порядку доступу журналістів.

Запровадження акредитації у ЛМР пояснили тим, що невідомі особи зірвали пленарне засідання 19 січня. Того ж дня у сесійній залі був виявлений ніж. З цього приводу навіть порушено кримінальне провадження. Все ж таке пояснення не дає розуміння того, яким чином запровадження акредитації для журналістів може запобігти зриву засідань “невідомими особами”.

До слова, сутички під час пленарних засідань депутатів Львівської міської ради відбуваються системно вже майже 9 місяців. Кожного разу конфлікти виникають під час протестів через дії або бездіяльність ЛМР щодо вирішення проблеми із вивезенням сміття та вирішення питання із Грибовицьким сміттєзвалищем. Останнє загострення відбулося через установку сміттєпресувальної лінії у мікрорайоні Рясне без погодження із місцевими мешканцями.  Організаторами протестів традиційно є ГО “Розвиток громади” та “Національний корпус” (ЦК Азов).

ччч

Ніж виявлений у сесійній залі під час сутичок 19 січня 2017 року

У день пленарного засідання у коментарі для НТА ситуацію прояснив міський голова Андрій Садовий: “Якщо людина приходить із посвідченням медіа якого не існує в природі і говорить, що вона є журналіст, я вважаю, що Ви, шановні колеги, повинні на це реагувати. Ви повинні цього не допускати. Прес-служба Львівської Міської Ради знає поіменно всіх журналістів міста Львова які працюють. Всіх власкорів. Їм всім вільний вхід. До них немає жодних зауважень. А до тих людей, які використовують професію журналіста щоб увірватися сюди, я вважаю, вхід має бути заборонений”.

Отже, реальною причиною запровадження акредитації для журналістів є намагання міськради попередити зриви пленарних засідань, зокрема, тими хто, за словами міського голови, використовує журналістські посвідчення для того щоб потрапити у сесійну залу не для виконання професійних обов’язків журналіста, а для впливу на роботу депутатів. Питання в тому, що у ЛМР наразі не надали жодного підтвердження, що засідання зривають використовуючи для доступу до сесійної зали журналістські посвідчення. Хоча назагал таку схему використовують досить часто. Особливо це стосується дня виборів. Інколи для того щоб мати доступ до дільниці, зловмисники підробляють прес-карти авторитетних організацій, як от у випадку із посвідченнями видання “Точка зору” від Комітету Виборців України під час виборів у Чернігові. Варто також додати, що фактично кожна громадська організація може зареєструвати власне медіа. Такі “медіа” досить часто не функціонують, а створені лише того того, щоб за потреби мати можливість виготовляти журналістські посвідчення.

Чим би не керувалися у міськраді коли приймали рішення про запровадження акредитації, але воно очевидно не може виконати ту функцію, яка на нього початково покладена, тобто відмежування від фіктивних журналістів. Формально журналістські посвідчення реальних і фантомних медіа від ГО мають однакову силу. Як би парадоксально це не звучало, але посвідчення журналіста ZAXID.NET та ZIK рівносильні із посвідченнями тих “видань” які існують лише у реєстрі. Жодної законної підстави обмежити доступ таких “журналістів” до сесійної зали немає.

“Якщо активісти зареєстрували газету, то в разі чого можуть зробити і сайт під неї та вряди-годи щось там публікувати, щоби підпадало під журналістську діяльність. Якщо активісти справді використовують журналістські посвідчення і зривають сесію, то їх можна позбавити акредитації та притягнути до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство”, - коментує питання Роман Головенко, юрист Інституту масової інформації.

Якщо цей механізм не діє, тоді це запитання не до процедури реєстрації журналіста, а до роботи правоохоронних органів.

Варто також нагадати, що не лише журналісти мають право бути присутніми на пленарному засіданні. Таке ж право мають і інші громадяни. Оскільки запровадження акредитації для журналістів апріорі не могло убезпечити пленарне засідання від чергового зриву, то в міськраді скористалися іншим способом обмежити вхід протестувальників до Ратуші. 9 лютого до приміщення Ратуші перестали впускати людей, аргументуючи це тим, що всі місця вже зайняті. І справді, задовго до початку засідання до будинку міськради санкціоновано запустили чоловіків спортивної зовнішності із зеленими цінниками на куртках (очевидно, розпізнавальний знак для муніципальної дружини та поліції). Ці хлопці перебували у коридорах, в гардеробі та у сесійній залі, зокрема, на місцях для преси. Громадського порядку ці чоловіки не порушували, а отже формально і не порушували жодних законів. Єдина незручність для журналістів, які цього дня все ж безперешкодно потрапили до сесійної зали (навіть без попередньої акредитації, як це зробив я) це те, що їхні місця були вже зайняті. Перші дві години пленарного засідання частина журналістів простояла.

иии

Представники нібито “громадських формувань” на місцях для преси.

Згодом журналісти Дивись.info  з’ясували у керівника муніципальної поліції Юрія Діля, що ці чоловіки нібито є представниками громадських формувань “Самооборона” і “Гарт” яких у міськраді залучили для підтримки порядку.

За інформацією, яку мені повідомили одразу кілька депутатів міськради (анонімно), спонсором присутності молодиків у міськраді був депутат від БПП Григорій Козловський. Сам Козловський відмовився коментувати це питання, сказавши, що не надає коментарів журналістам.

Знову ж таки, формально у міськраді не порушили жодних законів. Обмеження присутності громадян на пленарному засіданні, у випадку якщо зал переповнений, не регулюється законом, а отже не заборонено. Заповнення залу було забезпечене реальними журналістами, мешканцями міста, що записалися на виступ перед депутатами та молодиками в цінниках, яких нібито залучили для охорони порядку. Складно дати оцінку такій ситуації, але засідання на відміну від попереднього, все ж відбулося.

Повертаючись до питання про акредитацію, треба наголосити також і на тому, що її запровадження покликане в першу чергу сприяти журналістам у виконанні їхніх професійних обов’язків і жодним чином не для того, щоб обмежити їхню присутність у будівлі органу місцевого самоврядування. Рішення про запровадження акредитації можна і потрібно приймати. Як пропозиція, в рамках діяльності постійної депутатської Комісії із законності можна розробити положення про акредитацію журналістів та технічних працівників ЗМІ, як це зроблено у Верховній раді. Згідно положення ВРУ, підставою для анулювання акредитації є, зокрема, неодноразове або грубе порушення особою порядку. Поряд із ефективною роботою правоохоронних органів, які б реагували на такі порушення, це могло б врегулювати ситуацію із використанням посвідчень не за призначенням. Однак для цього потрібно розробити таке положення (бажано за участі самих журналістів) і прийняти його на пленарному засіданні. Крім цього, про зміну правил перебування журналістів у будинку міськради потрібно повідомляти заздалегідь, а не ввечері в переддень чергового пленарного засідання, як це зробили у ЛМР.

13600234_1241852919192404_4662329597599554833_n

 

Ігор Фещенко, регіональний представник Інституту Масової Інформації (ІМІ)

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House та МЗС Норвегії.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: