дивись.info

Під польським Сеймом розгорнули наметове містечко, у країні може статись «майдан» через реформи

Під польським Сеймом розгорнули наметове містечко, у країні може статись «майдан» через реформи
Фото: Gazeta Wyborcza

У Варшаві, під стінами Сейму, розростається наметове містечко. Маніфестанти протестують проти тих законопроектів, які надійшли до парламенту минулого тижня. Йдеться про судову реформу, внаслідок якої судочинство підпорядковуватиметься лише одній особі – міністру юстиції.

Відтак політична дестабілізації у Польщі може мати непередбачувані наслідки як для Євросоюзу, так і для України. Якою є ситуація в країні сьогодні, про це ІА Дивись.info запитала у головного редактора Мультимедійного порталу українців Польщі PROstir.pl Ігоря Ісаєва.

– Ситуація загострюється. Це правда. Я вчора брав участь в акціях, сьогодні теж піду. Але мені це більше нагадує студентський Майдан, який був у Києві в листопаді. Тобто збираються переважно молоді люди. Коли знаходишся на площі перед Сеймом, де розбили наметове містечко, то складається враження, що людей досить багато. Але в принципі це не є аж так критично багато. Дуже добре у цьому протесті для протестувальників є те, що протест став вже постійним. Весь час під Сеймом хтось знаходиться. Є люди, які там ночують, є наметове містечко, є спальники, є вже намети різних громадських сил.

– Чим відрізняється польський протест від українського?

– В Україні з самого початку підключилися партійні структури. А тут присутня обережність щодо партій, які є у польському парламенті. Хоча вони теж присутні. Є сцена, є майданна інфраструктура, яка під сеймом постійно знаходиться. Ввечері людей, звісно, більше. Бо після роботи багато людей туди теж приходить вже кілька днів, відколи парламент займається справами судів.

Правляча партія «Право і справедливість» намагається якимсь чином це розрулити. У принципі з цього виникають і заяви президента Дуди про те, що він не підпише один з законів.

Проте, очевидно, що кінцева мета, тобто підпорядкування судів, навіть з поправками Дуди буде досягнута.

Правляча партія намагається обережно поводитися з цими маніфестантами і щось зробити, аби розсмоктати цей протест. Хоча у партії є більш нагальні справи, тобто пропхати якнайшвидше суперечливі закони про суди через парламент.

– Чи присутні силові структури?

– Так, силові структури присутні. Ще минулого тижня Сейм оточили кількома загородженнями, тобто є такі бар’єри, біля яких постійно стоїть поліція. Дуже багато поліції навколо цього майданного містечка. Фактично маніфестанти оточені поліцією і поліція їздить туди сюди, бо протестувальники теж постійно переміщуються – від сейму до президентського палацу чи суду. І тоді помітно дуже велике пересування поліцейських. Буває так, що група маніфестантів є меншою за кількість поліцейських.

– Що слугувало вирішальним моментом, який призвів до того, що під Сеймом виросло наметове містечко?

– Вирішальним моментом  стало те, що минулого тижня до Сейму надійшли три депутатських проекти: про національну раду судочинства, про облаштування судів і про Верховний суд. І минулого тижня два законопроекти парламент уже пропхав, хоча у вівторок президент Дуда сказав, що їх підписувати не буде. Нацрада судочинства – це такий орган, який призначає суддів і вирішує їхнє кар’єрне зростання. Щодо облаштування судів, то раніше самі судді обирали представників цього органу. Тепер є так, що його підпорядковують міністрові юстиції, він тепер же і генеральний прокурор. В цьому законі всіх голів судів може змінити той самий міністр юстиції. Зараз розглядається законопроект про Верховний суд, у якому пропонується зробити те саме й з усіма суддями Верховного суду. З набуттям чинності цих законів всі каденції всіх чинних органів будуть припинені, тобто це закон, який хірургічно б’є по судовій системі і б’є по ключових місцях, починаючи від Верховного суду і закінчуючи найменшим судом. Його керівництво може призначити міністр юстиції, тобто одна людина, яка до того ж є політиком. Це викликало протест ще минулого тижня, спонтанні акції.

Якось так виходить, що десь протягом останнього півроку дуже важливі закони до парламенту надходять якось так ні сіло ні впало. І їх дуже швидко просувають. Ось коли ці закони надійшли, спочатку почалися спонтанні протести під парламентом, пізніше парламент дуже швидко пропустив ці закони через себе. Відбулися протести під президентським палацом, щоб президент наклав на них вето.

У неділю був дуже великий мітинг опозиційних сил, які тоді оголосили про об’єднання, бо вони розуміють, яка серйозна загроза нависла над ними.

Якщо судова система підпорядкується одній людині, то опозиціонери можуть стати першими жертвами. Від того моменту виросло наметове містечко під польським парламентом.

– Так виглядає, що пан Качинський намагається сконцентрувати усю владу в одним руках. І навіть якщо президент Дуда не підпише закони, ймовірні нові спроби для узурпації влади. Які можливі сценарію розвитку подій?

– Насправді ситуація у Польщі зараз дуже динамічно змінюється. Для багатьох було, наприклад, шоком, коли Дуда вийшов перед камери і за 40 секунд зробив заяву: «Не підпишу!» Він намагався бути дуже жорстким з представниками своєї ж політичної сили. Ніхто не прогнозував, що він таке зробить, бо Дуду всі сприймають як абсолютно залежного від Ярослава Качинського політика. Та коли омана цього жорсткого виступу спала, то люди задумалися, а що він запропонував натомість. Виходить так, що судова система чи так чи інакше буде підпорядкована, а президент просто грає якогось клоуна.

Учора вночі проект закону про Верховний суд був у парламентській комісії і опозиція запропонувала до нього, якщо не помиляюся, півтори тисяч правок. Згідно із парламентською процедурою, усі ці півтори тисячі правок треба було розглянути. Голова цієї комісії – депутат Станіслав Пйотровіч, який, до речі, був прокурор за часів воєнного стану у Польщі і судив усіх опозиціонерів із «Солідарності», а зараз є у партії «Право і справедливість», котра бореться із комуністами. Голова комісії буквально за кілька хвилин відкинув усі правки, що є не конституційним. І ось щодня відбувається багато схожих речей. І як в Києві, так і тут, у Варшаві, протестувальники дуже уважно відслідковують подібні речі. Тому невідомо, чим закінчиться навіть сьогоднішній день.

Але з іншого боку, «Право і справедливість» буде всіма конституційними і неконституційними методами проштовхувати ці закони через парламент.

Бо вже сьогодні багато парламентських процедур порушено цією партією. Опозиція нічого не може з цим вдіяти, бо всі суди зараз заблоковані і не можна повідомити про порушення. Тобто не можна звернутися до Конституційного суду щодо порушення конституційної процедури. Зрештою «Право і справедливість» ще торік собі підпорядкувала Конституційний суд.

Питання зараз в іншому – а що буде далі? Як розвиватиметься протест, чи будуть у нього можливості натиснути на партію? Бо коли «Право і справедливість» трохи послабить свою хватку, коли з опозицією почнуть рахуватися, коли в опозиції з’явиться бодай найменша можливість натиснути на владу, то це буде означати одне – що всіх політиків «Права і справедливості», які тим чи іншим чином замішані у таких неконституційних діях, їх завтра віддадуть під Конституційний суд. А це означає кінець їхньої кар’єри.

Тобто це їхня боротьба за існування, а протистояння вже точиться не на життя, а на смерть.

Тобто ситуація в Польщі стає дуже небезпечною. Ставки зростають, і нема вже добрих виходів з цієї ситуації. Раніше чи пізніше у Польщі щось станеться і щось дуже погане.

– Чи є реакція з боку Євросоюзу на події, які відбуваються у Польщі?

– Реакція є. І є реакція з найвищих рівнів. Євросоюз вже погрожує Польщі санкціями. Щоправда, ці процедури ще не застосовувалися і невідомо яким чином це зробити,по-перше. А по-друге, у Ярослава Качинського є вірний друг і помічник Віктор Орбан. Щоправда, час від часу він зраджує Качинського, якщо це йому вигідніше в тій чи іншій ситуації. Навіть якщо чисто теоретично хтось захоче впроваджувати санкції проти Польщі, то найголовніше є питання, яким чином проголосує Угорщина Орбана. Тобто вона може проголосувати і з Європейським Союзом. Такі прецеденти вже були, наприклад, коли голосували за Дональда Туска. Навіть Орбан за нього голосував, незважаючи на те, що Ярослав Качинський його ненавидить. Не виключено, що Орбан може десь проголосувати з Євросоюзом, якщо буде питання про введення чи то штрафних, чи то ще якихось санкцій проти Польщі.

У своїх заявах Європейський Союз намагається бути жорстким, натомість жодних процедур ЄС проти Польщі не розпочав. Мені так видається,

що в Європейському Союзі не так бояться недемократичної влади, як дестабілізації.

Зараз є велике протистояння і поляризація суспільства. Якщо це призведе до дестабілізації, то Україна може від цього втратити. Бо вже пішли певні тенденційні матеріали про Польщу у російській пресі, яка фактично підтримує «Право і справедливість, показуючи, що яка там Польща не є русофобська, вона бореться за правдиві консервативні і правильні християнські цінності в усьому ЄС. Україні зараз дуже потрібна Польща на рівні міжнародної підтримки. Якщо в Польщі зараз щось станеться, то увага ЄС буде сконцентрована саме на Польщі, а Польща має найбільший кордон з Німеччиною, головним гравцем ЄС. І дестабілізація у Польщі буде шоком для Німеччини. Крім того, існує дуже багато економічних контактів між державами Європейсько Союзу, знову ж таки передусім з Німеччиною. Тобто якби не розвивалася ситуація, для України це шалено поганий сигнал. Від України відвернуть увагу, і це може мати погані наслідки для ЄС загалом. І для Польщі це теж зле, бо Росія гратиме на тому, що у разі поразки «Права і справедливості» виграє ще якась більш консервативна партія, з ще більш консервативними гаслами, яка фактично буде фінансуватися Росією. І це дуже небезпечний сценарій для Польщі, навіть якщо все закінчиться звичайним усунення від влади «Права і справедливості», то, цілком ймовірно, що в Польщі переможуть ще більші консерватори, які ще запекліше критикуватимуть Україну.

Оксана ДУДАР

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама