Буря над Органним залом: чому так сталося і що далі

Фото: lvivposter.com

Вже скоро тиждень як у Львові точаться дискусії навколо конкурсу на обрання директора Органного залу. Ми розпитали різні сторони цього процесу, аби зрозуміти, чому так сталося і що очікувати далі.

23 серпня відбулося засідання конкурсної комісії з обрання директора Будинку органної та камерної музики, та переобрали чинного директора Юліана Винницького, який працює на цій посаді з 1988 року.  Сам конкурс відбувся із рядом порушень, що спричинило значний суспільний резонанс та викликало обурення громадськості.

Членами комісії даного конкурсу були: Ольга Пастушенко («Союз Українок»), Анна-Данута Думанська (Жіноче християнське марійське товариство «Милосердя»), Олег Онещак, актор театру ім. Леся Курбаса, від ГО «Дитячий центр сучасного мистецтва АГОВ», письменник Ігор Калинець; Михайло Підгурський, представник об'єднання профспілок (голова комісії); Михайло Зарічний, викладач ЛНУ; Ганна Лиско, помічниця народного депутата; Юлія Хомчин, депутатка Львівської міської ради; Іоланта Пришляк, заступниця генерального директора Львівської Філармонії.

Претенденти побачили порушення і заангажованість

Про ситуацію, яка склалася навколо конкурсу ми розпитали у одного з претендентів Івана Остаповича та його колегу із Collegium Musicum Тараса Демка.

Іван Остапович вважає, що сама процедура проведення конкурсу була порушена: «Відбулися факти грубого порушення процедури проведення конкурсу. А саме: відсутність одного з членів комісії під час засідання, вона прийшла на  саме голосування, відповідно програми та виступів кандидатів не слухала, саме її голос став вирішальним; друге – це конфлікт інтересів, адже чинний директор Юліан Винницький надав зал безкоштовно в оренду для проведення творчих вечорів одному з членів комісії, пану Михайла Зарічному, що порушує положення про неупередженість членів комісії».

«Також, ще до початку всіх слухань два члени журі заявили публічно, що будуть голосувати за Юліана Винницького навіть не дослухавши програму, яка була представлена, відповідно, це знову ж таки, є свідченням упередженості, - вважає Тарас Демко. - Іншим прикладом порушення є те, що Юліан Винницький не представив своєї програми розвитку Будинку органної та камерної музики на 1 і 5 років, як цього вимагає процедура. Хоча, від членів комісії неодноразово звучали пропозиції, все-таки, звернутися до програми майбутньої діяльності, а не звітувати».

Водночас, як заявив Юліан Винницький, його програма була серед пакету документів, поданого на конкурс, однак інші учасники зауважують, що підтвердити цей факт не можуть, адже програма не була презентована. «Ми не можемо про це стверджувати, потрібно цей момент уточнити, документи ж якось прийняли, але у Законі написано чітко, що програма має бути представлена», - зауважує Іван Остапович.

«Можемо припустити, що у силу певних обставин, він міг пропустити чи забути про неї, проте, неодноразово члени комісії підказували, нагадували про необхідність презентування програми, - додає Тарас Демко. - Коротко і не чітко звучали тези від Юліана Винницького про два майбутні заходи – якийсь Джазовий фестиваль, та, процитуємо пана директора, «Концерт духовної музики негрів», останнє формулювання викликало хвилю обурення у залі. Ще було озвучено про плани проведення швидкісного інтернету на 2018 рік».

Для нас важливе дотримання закону, - ЛМР

Під час вчорашнього брифінгу під стінами Ратуші, керівник Департаменту розвитку ЛМР Наталія Бунда та заступник мера з питань розвитку Андрій Москаленко, Народний депутат Ірина Подоляк озвучили свою позицію щодо ситуації навколо конкурсу на посаду директора Будинку органної та камерної музики.

Андрій Москаленко зазначив, що конкурсна комісія  формується наступним чином. За Законом до неї мають входити троє представників від трудового колективу, троє від громадських організацій, і три представники від уповноваженого органу, тобто від Управління культури.

«Для Львівської міської ради важливим є дотримання закону, і ми не обговорюємо рішення тих чи інших членів комісії це їхній вибір, вони за нього відповідають. З іншого боку, нашим завданням є прослідкувати, щоб процедура обрання керівника була повністю дотриманою. Будемо за цим слідкувати і на цьому наполягати. Відповідно, згідно Закону на цей момент немає обраного керівника Органного залу.  Отже, ми будемо працювати наступним чином, спочатку буде здійснюватися перевірка процедури проведення конкурсу, потім відбудеться перевірка господарської діяльності Органного Залу», - сказав Андрій Москаленко.

Водночас, як повідомили в ЛМР, до них вже надійшло 60 листів щодо даного конкурсу. Про це повідомила Наталія Бунда, Директор департаменту розвитку ЛМР. Вона зазначила, що оскільки, конкурс був відкритим, велася онлайн трансляція, відповідно, маємо заяви та скарги від людей, що перебували в залі або дивилася онлайн, численних громадських організацій, які не згідні із результатами голосування і мають зауваження до самої процедури голосування, мають питання щодо конфлікту інтересів деяких членів комісії.

«Ми створимо робочу групу, яка вивчає ці питання, проведе розслідування. Ми зацікавлені у дотриманні букви закону, будемо приймати відповідного рішення за результатами перевірки, яка буде тривати тиждень» - додала п. Наталя.

Що далі?

Ірина Подоляк, Народний депутат України, одна з авторів закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури», наголосила, що мета цього Закону полягала у тому, щоб інституції культури, які фінансуються державою, отримали поштовх до розвитку.

«На превеликий жаль, деякі конкурси, відбуваються не тільки не відповідно до закону, але й духу закону. Деякі багатолітні керівники установ лобіюють не інтереси інституції, а своє власне місце перебування. Мені б хотілось, щоб обговорювали програми кандидатів. Бачимо, що програми на рік і на п’ять не усіма кандидатами були представлені. Усі звернення, зокрема щодо конфлікту інтересів, на самому засіданні не були обговорені. Ми бачимо порушення, вони процедурні і не відповідають духу закону», - зазначила  народний депутат.

У свою чергу Тарас Демко зауважує, що збирається відстоювати власні інтереси в суді: «Готуємо судовий позов, адже відбулося порушення процедури. Громадський резонанс та підтримка різних небайдужих людей, спонукає нас добиватися справедливості. До речі, люди, що організували пікет, були з нами не знайомі,  але ми їх підтримали, бо ситуація нас обурила. Спільними зусиллями ми його організували 24 числа, символічно, що саме в день Незалежності. Ми вийшли  на пікет з вимогами: визнати конкурс нелегітимним, а його результат недійсним; відповідно резонанс цієї ситуації, спричинився до брифінгу, який провела Львівська міська рада. Ми сподіваємося, що українське суспільство після революційних подій, дозріло до адекватного сприйняття ситуації і не змириться з тим, що, на мою думку, це нагадує ситуацію, коли стара система прикривається моральними авторитетами».

«Оскільки ми зацікавлені, щоб були проведені всі конкурсні процедури згідно закону, на моє переконання, у цій ситуації та інших по Україні, єдиним вирішенням конфлікту може стати судовий процес, як прецедент у подібних ситуаціях. Якщо хтось із представників громадськості, претендентів, членів комісії не згідний з процедурою і результатами, то єдиним розумним цивілізованим шляхом вирішення спірних питань є судовий процес», - додала Ірина Подоляк.

Мар’яна МАКСИМІВ

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: