Представники Львова підбили підсумки зробленого в місті в рамках проекту РЕОП

У Києві відбулись круглі столи на теми: «Проект РЕОП: історія успіху» та «Сучасні інструменти прогнозування і розвитку в Україні». Ними завершувалось впровадження проекту «Розбудова спроможності до економічно обґрунтованого планування розвитку областей та міст України» (РЕОП).

Окрім Львова, у проекті взяли участь міста Львівської та Дніпропетровської областей, зокрема Дрогобич, Червоноград, Дніпропетровськ, Кривий Ріг та Нікополь. За загальну координацію проекту у Львові був відповідальний Інститут міста.

На підсумкових круглих столах представники міст і команда проекту презентували свої напрацювання та обмінювались отриманим досвідом.

Для Львова проект розпочався у 2010 році з розробки профілю міста. Аналіз розвитку в таких сферах як демографія, економіка та фінанси став підгрунтям для подальших прогнозів ситуації у Львові.

Упродовж проекту для Львова було розроблено такі продукти:

1. Кластерний аналіз

Для Львова експертами проекту було підготовлено новий кластерний аналіз, який показав, що в місті, крім обраних раніше кластерів (туризм та інформаційні технології), є й інші перспективні галузі. Після глибинного статистичного аналізу та інтерв’ю з керівниками підприємств, експерти проекту зупинились на таких кластерах як «Поліграфія – видавнича діяльність» та «Легка промисловість».

«Ми щиро вдячні проекту РЕОП за те, що він допоміг нам продовжити розвиток кластерів Львова. У Стратегії конкурентоспроможності, яку в 2008-2009 роках розробляла компанія MonitorGroup разом із командою міської ради, зазначається, що кластерний аналіз повинен оновлюватись кожні 5 років для розуміння тенденцій в економіці міста. Цього року, після роботи з кластерами і визначення чергових перспективних напрямків, ми отримали нагоду оновити аналіз за підтримки проекту РЕОП. Дуже важливим для дослідження динаміки розвитку є те, що методологія та інструментарій попереднього аналізу був повністю збережений», – зазначив Андрій Пундор, керівник програми стратегії, Інститут міста.

Завантажити кластерний аналіз Львова можна за посиланням: http://www.ebed.org.ua/sites/expertise.one2action.com/files/repo/lviv_1811_final.pdf

2. Бенчмаркінг конкурентоспроможності

У рамках проекту експерти підготували звіт, у якому відображено поточний рівень конкурентоспроможності Львова, порівняно з 7 вітчизняними та зарубіжними містами-аналогами: Дніпропетровськ, Харків, Одеса, Франкфурт-на-Майні (Німеччина), Бостон (США), Краків (Польща), Ярославль (Росія). У ньому визначено досягнення міста та виділено сфери, де є можливості для покращення, а також звертається увага на сфери, які можуть створювати загрози чи виклики конкурентоспроможності Львова. Запропонований інструмент аналізу (методика бенчмаркінгу) є доволі універсальною, що дозволяє порівнювати Львів не лише із вказаними вище містами, але й іншими, які згодом можуть бути визначені як міста-аналоги, або міста-конкуренти.

Завантажити звіт з бенчмаркінгу можна за посиланням: http://www.ebed.org.ua/sites/expertise.one2action.com/files/repo/ebed_lviv_benchmarking_final_web.pdf

3. Демографічний прогноз

«Одним із перших продуктів проекту стала модель демографічного прогнозування населення міста до 2030 року. Використовуючи статистичну інформацію та динаміку зміни населення міста з 2001 року (історичні тренди), вона дозволяє спрогнозувати кількість постійного населення міста, а також такі демографічні процеси як народжуваність, смертність та міграція. Отримана інформація про зміну населення допомагає приймати низку управлінських рішень. Зокрема, зміна кількості дітей дошкільного або шкільного віку може стати підставою для відкриття або закриття груп в дитячих садочках, об’єднання кількох шкіл в одну тощо. Також тенденції щодо старіння населення, які можна спостерігати зараз, є підставою для розвитку системи закладів охорони здоров’я та соціального захисту. Зростання міграційного припливу населення (зростання кількості населення за рахунок приїжджих) свідчить про потребу створення нових робочих місць для працевлаштування у місті. Окрім того, дані, отримані з демографічного прогнозу, закладаються в модель економічного прогнозу, який, у свою чергу, дозволяє робити припущення щодо змін в економічних показниках міста (працевлаштування населення, продуктивність праці, обсяги виробництва за галузями економіки тощо)», – відзначила Олена Гунько, аналітик програми аналізу та досліджень, Інститут міста.

Завантажити демографічний прогноз можна за посиланням: http://www.ebed.org.ua/sites/expertise.one2action.com/files/repo/lviv_ukr.pdf

4. Економічний прогноз

У звіті, робота над яким тривала впродовж двох років, подано економічний прогноз, а також проаналізовано структуру економіки міста та чинники, що впливають на динаміку окремих видів економічної діяльності. Звіт містить аналіз очікуваних змін зовнішньоекономічного середовища та прогноз для різних видів економічної діяльності в місті, а також прогноз зайнятості й сукупного фонду оплати праці.

Завантажити економічний прогноз можна за посиланням: http://www.ebed.org.ua/sites/expertise.one2action.com/files/repo/ebed_lviv_econom_final.pdf

Загалом, за підсумкам обговорень, представники усіх міст дійшли до спільної думки, що такі інструменти аналізу і планування як прогнози потрібні, але зараз їх потрібно скоригувати з огляду на ситуацію в країні, зокрема в економіці та демографії.

«Ми у міській раді зараз вносимо зміни у посадові інструкції спеціалістів, щоб закріпити певних людей за прогнозування, бо такі речі потрібно продовжувати», –підкреслив представник міської ради Червонограда.