Дивись головне за тиждень. Трагедії під Києвом та Львовом, «чорна каса» регіоналів

Україну цього тижня сколихнули звістки одразу про дві трагедії, а депутати Верховної Ради опублікували документи про тіньову бухгалтерію «Партії регіонів», в яких фігурують прізвища багатьох відомих політиків. Про це та інше читайте у тижневій добірці ІА «Дивись.Info».

Грибовицька трагедія

Хронологія подій

У неділю 29 травня мешканці північних районів Львова повідомили ДСНС про пожежу твердих побутових відходів на Грибовицькому полігоні. У понеділок у Службі заявили про ліквідацію пожежі. Натомість за три години на об’єкті стався зсув сміття, який залишив під завалами трьох рятувальників. Зрештою з’ясувалося, що пропав безвісти ще й еколог  – співробітник КП «Збиранка», що опікалося сумнозвісним сміттєзвалищем.

Станом на сьогодні під завалами знайдено тіла трьох рятувальників. Місцезнаходження еколога досі не встановлено.

1 червня у Львові було оголошене днем жалоби за загиблими співробітниками ДСНС. Самим містом прокотилася буря невдоволення рішеннями міської влади, що призвели до трагедії. Перед розглядом ЛМР питання про відставку Андрія Садового активісти привезли сміттєві контейнери до будівлі ратуші. Голова Львівської ОДА Олег Синютка різко висловився щодо заяв Садового про відповідальність за Грибовицький полігон.

Андрія Садового просили пояснити, чому сміттєзвалище досі не рекультивували, не спорудили сміттєпереробний завод для цього об’єкта. Він виправдовувався відсутністю інтересу потенційних інвесторів до такого проекту. Мовляв, жоден бізнесмен не вкладе кошти в об’єкт, «який не принесе прибутку».

Гроші на рекультивацію

Ще на брифінгу 31 травня Андрій Садовий розповів, що нині ведуться перемовини з Європейським інвестиційним банком щодо надання кредиту для рекультивації Грибовицького полігону відходів і спорудження сміттєпереробного заводу. Уже 2 червня заступник голови міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Ірина Маруняк повідомила, що йдеться про виділення 40 мільйонів кредитних коштів: 10 – для спорудження сміттєпереробного заводу, 30 – для рекультивації полігону.

Що ж до заяви Андрія Садового про те, що за час його головування у Львові жоден інвестор не цікавився рекультивацією Грибовицького сміттєзвалища, то у розпорядженні ІА «Дивись.Info» з’явилися дані, що спростовують її. По-перше, з’ясувалося, що 2007 року тендер на рекультивацію виграло українське підприємство ТзОВ «Гафса», яка зрештою судилася за своє обрання та все  провела дегазацію частини полігону. По-друге, в інтерв’ю ІА «Дивись.Info» перший заступник генерального директора ТзОВ «Інститут «ГІРХІМПРОМ» Григорій Гелетій розповів, що крім «Гафси» й інші бізнесмени цікавилися об’єктом. Але це було ще тоді, коли діяв Кіотський протокол, за яким бізнесменам, які надавали кошти для ліквідації об’єктів, що шкодять екології, компенсувалися витрати.

Петиція за відставку Андрія Садового з посади львівського міського голови

Сьогодні ж стало відомо, що подана до ЛМР громадська петиція щодо відставки Андрія Садового із посади львівського міського голови набрала необхідну для розгляду кількість голосів. Сам мер міста вже заявив, що готовий розглянути звернення.

Суспільство

Пожежа у домі для літніх людей на Київщині

Вночі 29 травня у селі Литочки Броварського району Київської області сталася пожежа у домі для літніх людей, де проживали 35 осіб. 17 із них загинули. У понеділок правоохоронці заявили про затримання головного підозрюваного у трагедії. За попередньою інформацією, заклад не був оформлений як будинок пристарілих. Утім, одне місце у ньому коштувало 6 тисяч гривень на місяць.

Політика

«Чорна каса» «Партії регіонів»

У вівторок було опубліковано перші дані із книги «чорної бухгалтерії» «Партії регіонів». Відповідні списки виявилися одночасно у народного депутата Сергія Лещенка та колишнього заступника голови СБУ Віктора Трепака. Згідно із опублікованою інформацією, за 6 місяців 2012 року політсила витратила майже 66 мільйонів доларів.

У документі містяться дані про фінансові операції за участі людей, прізвища та ініціали яких збігаються із такими відомими політиками, чиновниками та бізнесменами, як Володимир Сівкович, Олена Лукаш, Леонід Кожари, Михайло Охендовський, Євгеній Геллер, Юрій Костенко тощо.

Виступи Надії Савченко у Верховній Раді

Свої перші заяви у якості народного депутата України під куполом Верховної Ради цього тижня зробила Надія Савченко. Щоправда, її виступи виявилися більше емоційними, аніж інформативними.

Під час першого вона знову вибачилася перед матерями усіх загиблих українських воїнів на війні на Сході за те, що лишилася жива. А також – перед родичами тих, хто досі залишається у полоні РФ. Депутатам льотчиця нагадала про відповідальність перед українським народом. Зрештою заспівала гімн і зірвала з трибуни плакат із своїм зображенням, замінивши його на полотно із фото українців, які перебувають під вартою у Росії.

Під час другого виступу Надія Савченко продемонструвала присутнім у сесійній залі гранату. Саме із нею льотчиця порівняла Україну, чекою якої, на її думку, є Донбас.

Довгоочікувана судова реформа

Верховна Рада ухвалила законопроект про судоустрій і статус суддів, в якому, зокрема, передбачено позбавлення Президента України права призначити суддів своїм указом.

За відповідний законопроект проголосував 281 народний депутат. Законопроектом передбачається скасування інституту “призначення судді на посаду вперше” (п’ятирічний, так званий “випробувальний”, термін для суддів) та обіймання посад суддями лише безстроково. Таким чином Рада запустила судову реформу, анонсовану ще взимку.

Економіка

США нададуть кредитні гарантії Україні

Сьогодні міністр фінансів України Олександр Данилюк та посол США у нашій країні Джеффрі Пайєтт підписали угоду, що гарантує надання 1 мільярду кредитних гарантій Києву. Завдяки цій Угоді Україна отримає додаткові можливості для підтримки та захисту найбільш уразливих українців від впливу економічних факторів.

Культура

Унікальний кінопоказ у Львові

Українська школа документального кіно особлива та багата цікавими фільмами. Однак, подивитись ці стрічки не так просто – частина з них схована в архівах. Один із таких фільмів, «Липневі грози», вчора презентували у Львові.

Цей показ унікальний, адже більше стрічку ніде не можна побачити, понад 25 років вона лежить в архівах. Львів’янам її презентували в межах проекту «Кінематографічна ревізія Донбасу», організованого Довженко-Центром.

Чорно-біла дилогія «Страйк» і «Викид» протягом трьох годин розповідає історію шахтарських бунтів у Донецьку 1989 та 1990 років. Про ідею цієї забастовки, її організацію та результати. Враховуючи, що ці події української історії є не загальновідомими, стрічка вкрай актуальна та пізнавальна. На презентацію до Львова завітав головний оператор фільму Віктор Кріпченко. Він розповів, що це єдина хроніка на території всього СРСР про ці події і додав, що тоді команда фільму за кілька тижнів зйомок зблизилась із мітингувальниками настільки, що шахтарі не хотіли сідати за стіл переговорів у Москві без супроводу кінокоманди.

Проведення Євробачення в Україні все ще під великим питанням

Міністр фінансів України Олександр Данилюк повідомив, що в Україні Євробачення-2017 може й не бути, адже ціна занадто висока. За словами посадовця, Євробачення – захід не дешевий, у 2005 році він обійшовся Україні у 11 мільйонів доларів. При цьому міністр наголосив на тому, що в історії існують випадки передання права проведення конкурсу іншим країнам. Так у 1960 році Франція надала таку можливість Великій Британії.

Рада відмовилися запровадити квоти на українську музику

Народні депутати відмовилися ухвалювати законопроекти №3822 та №3822-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)» у редакції комітету. За повернення питання на розгляд у комітет з питань свободи слова та інформаційної політики проголосували 245 нардепів.

«Радіоорганізації забезпечують частку пісень (словесно-музичних творів) (далі – пісні) державною мовою не менше 35 відсотків від загального часу звучання пісень, поширених протягом доби, а також у часових проміжках з 6 до 12, з 12 до 18, з 18 до 24 години», – йдеться у тексті законопроекту.

Окрім того, у загальному ефірі усіх телерадіомовників щонайменше 50% мав становити аудіовізуальний продукт, зроблений в Україні.

Михайло ДРАПАК