Діяльність-бездіяльності: як перший віце-прем’єр інспектував гасіння терикону на Львівщині
Підрихтованою дорогою і аж чотирма брандспойтами зустрів соснівський терикон першого віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва, який натомість переконаний: екологічної загрози для місцевих жителів від палаючого породного відвалу немає, а проблема настільки дрібна, що не заслуговує навіть на увагу з боку обласної державної адміністрації.
Ситуація під контролем?
Після року горіння і скандалу у Верховній Раді з інспекцією на терикон, що належить ПАТ «Львівську вугільна компанія», прибула делегація чиновників, яку очолив не хто-небудь, а сам перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів. До свити увійшли й голова ЛОДА Олег Синютка і його перший заступник Ростислав Замлинський, а також чиновники дещо дрібніші – місцеві, сокальські.
Зустрічали високих гостей, як і годиться, полатаними ямами на дорозі біля терикону і цілою командою рятувальників – відвал гасили одразу з чотирьох брандспойтів, чого не було жодного разу з моменту загоряння.
А ось так гасили терикон раніше:
«По-перше, ситуація під контролем, друге – вона не носить характеру загрози екологічній безпеці, трохи нормативи є підвищені», – так відреагував на побачене перший віце-прем’єр.
Нагадаємо, що, згідно із лабораторними дослідженнями Державної установи «Львівський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» від 23 травня нинішнього року, так зване «незначне перевищення» - це ангідриду сірчистого – у 2,3-2,8 рази, а вуглецю оксиду – в 1,9-2,4 рази.
Як вже писала ІА Дивись.info, діоксид сірки за звичайних умовах – це безбарвний газ, з різким задушливим запахом, важчий за повітря удвічі. При охолодженні до -10 °С діоксид сірки скраплюється в безбарвну прозору рідину. Діоксид сірки дуже добре розчиняється у воді. Він отруйний, а наявність його в повітрі в кількості 0,33 мг/дм³ і більше викликає задишку і запалення легень. Так само згубний вплив на організм має й вдихання оксиду вуглецю.
Утім, навіть якщо й погодитися з першим віце-прем’єром, що перевищення шкідливих речовин у повітрі незначне, то варто пам’ятати, що мешканці населених пунктів, які потрапили у зону ураження, дихають ними вже рік, а це навряд чи може залишитися непоміченим для їхніх організмів. Адже статистика свідчить про підвищений рівень захворюваності органів дихання.
Хто винуватий?
Зрештою, після суперечок біля терикону, дискусія перемістилася у приміщення ПАТ «Львівська вугільна компанія», де й намагалися визначити винуватця: збагачувальна фабрика кивала на спецуправління з гасіння териконів, а спецуправління – на фабрику.
«З вересня про грудень місяць фабрика не мала грошей і ми частково пригашували вогнища. Ми силами ДП «Львіввугілля» з вересня по грудень місяць вивезли 4200 кубометрів інертного матеріалу. З січня по березень роботи не проводилися і горіння почалося знову. З березня, за 2,5 місяця, шляхом засипання інертного матеріалу ми перекрили доступ повітря, а фабрика почала охолоджувати терикон водою. Зараз ведеться температурна зйомка, будемо брати інертний матеріал, якщо треба», – розповів начальник Червоноградського спецуправління з гасіння і рекультивації териконів Олексій Мужик.
За його словами, основна проблема полягає в тому, що ПАТ «Львівська вугільна компанія» заборгувала велетенську суму перед спецуправлінням. Тільки нинішнього року фабрика заборгувала понад мільйон гривень, а разом з боргами за попередні роки набереться усі 12-ть.
Крім того, за словами генерального директора ДП «Львіввугілля» Андрія Дяченка, ПАТ «Львівська вугільна компанія» припинила стосунки з держпідприємством і заявила, що послуги спецуправління їй непотрібні. А з 23 червня нинішнього року фабрика офіційно відмовилася співпрацювати з спецуправлінням.
Натомість ПАТ «Львівська вугільна компанія» має свої аргументи, чому підприємство не бажає співпрацювати з спецуправлінням.
«Пожежа була 1200 метрів, ми надали 30 тонн солярки, перерахували 520 тисяч гривень і бачимо, що далі фінансувати ці роботи не було сенсу. Ми зрозуміли, що у них нема ні техніки, ні методики. Ми ситуацію взяли у свої руки і досягли того результату, який ви сьогодні бачите. Ми поробили врізки в технологічний водопровід і самотужки почали охолоджувати. Зекономили свої кошти і досягли результату, який є», – наголосив представник ПАТ «Львівська вугільна компанія».
Саме спецуправління збагачувальна фабрика винить у тому, що терикон зайнявся, адже держпідприємство мало його формувати, тобто перешаровувати, а це натомість мало запобігти нештатним ситуаціям.
«Терикон формувався від початку і до самого кінця спеціальним управління з гасіння і рекультивації териконів. Це їхні функції у цьому регіоні – фабрика вивезла і заплатила за це кошти», – кажуть на підприємстві.
Відтак виникло питання про реорганізацію Червоноградського спецуправління, на якому працює 148 людей, а в розпорядженні підприємства – 24 одиниці техніки і яке так і не змогло впоратися із горінням терикону. (На момент прибуття комісії на териконі працювала одна людини зі спецуправління.)
Але якщо бути справедливим до кінця, то варто зазначити, що у коло обов’язків спецуправління входить не тільки гасіння і рекультивація териконів, а й прийом, перекачування, відстоювання і освітлення шахтної та госфекальної води в ставках-накопичувачах, ремонт під’їзних доріг до відвалів і безпосередньо на породних відвалах, меліорація, рекультивація підроблених територій тощо. До того ж ПАТ «Львівська вугільна компанія» – не єдине підприємство, яке повинне обслуговувати спецуправління, до ДП «Львіввугілля» належить сім шахт, які теж мають терикони і де потрібно відкачувати шахтні води.
Висновки ж зроблені за підсумками зустрічі щодо проблеми соснівського терикону виглядають наступним чином.
«Ми побачили абсолютно якісну роботу, яка відображалася в двох параметрах: терикони горіли на 1,2 гектари, ми побачили десь 0,6, є проблематика якості, техніки, забезпечення пально-мастильними матеріалами, але це не є питання навіть рівня ОДА, а місцевих керівників… Те, що говорили і те, що я побачив – це слон і Моська», – сказав Степан Кубів.
«Перший віце-прем’єр-міністром дав доручення стосовно завершення робіт з гасіння терикону і реорганізації роботи Червоноградського спеціалізованого управління з гасіння териконів», – сказав Олег Синютка.
Так само урядовець відмовився брати до уваги рекомендації науковців гасити терикон вапняним розчином.
«Гасити водою – це найдешевше і найефективніше. Взагалі гасіння териконів має три етапи – перший дослідницький характер і температура, другий етап – це визначення лабораторного способу і структури і тертій етап – це використання навіть після поливання водою і трамбування глини та піску для мінімізації допуску кисню», – сказав Кубів.
Нагадаємо, що горінням териконів займалися донецькі вчені Михайло Зборщик і Володимир Осокін, які й встановили, що основна умова для ефективного гасіння териконів – це кислотне середовище замінити лужним, тобто до води додати вапна, а гасіння звичайною водою призводить лишень до того, що 90% її випаровується.
І наостанок…
Злощасний терикон належить ПАТ «Львівська вугільна компанія». Згідно із даними ресурсу Youcontrol, 02.09.2015 порушено справу про банкрутство, підстава – за судовим рішенням про банкрутство, ухваленим Господарським судом Львівської області. Розпорядником майна є Володимир Постоленко. На даний час він тимчасово здійснює повноваження голови правління-генерального директора.
Основний вид діяльності підприємства – виробництво продуктів нафтоперероблення.
62,42% підприємства належить ЗАТ «Львівсистеменерго». Розмір внеску до статутного фонду – 190 768 100 грн. Створення цього акціонерного товариства пов’язують із прізвищем колишнього губернатора Львівщини Петра Олійника, а залучення капіталів з Каймановими островами.
37,58% належать регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській області. Розмір внеску до статутного фонду – 114 841 900 грн.
А кінцевий бенефіціарний власник (контролер) – Наталія Чікаєва. Її розмір внеску до статутного капіталу – рівно нуль гривень. До речі, попереднє місце реєстрації власниці Луганськ, сьогодні – Київ.
Розмір статутного капіталу ПАТ «Львівська вугільна компанія» – 305 мільйонів 610 тисяч гривень.
Цікавою є особа й Наталії Чікаєвої. Як пишуть «Наші гроші», з посиланням на ухвалу госпсуду Львівської області від 14 березня цього року, одним із кредиторів, які заявили свої кредиторські вимоги (на 144 млн грн) до «Львівської вугільної компанії» є ТОВ «Новіком», власником та керівником якого є згадана Наталія Чікаєва.
Крім того, вона є пов’язаною особою з одним із акціонерів компанії, а саме ТОВ «АСП Трейд груп», оскільки була представником згаданої фірми на загальних зборах акціонерів «Львівської вугільної компанії», які відбулися у квітні минулого року. Також Чікаєва пов’язана з ТОВ «Вантажно-транспортне управління» – ще одного акціонера «Львівської вугільної компанії».
Одночасно Чікаєва є власницею ТОВ «Вугілля трейд», з яким у ПАТ «Львівська вугільна компанія» існували господарські відносини. В ухвалі суду також повідомляється, що податківці неодноразово встановлювали факт фіктивності правочинів, вчинених між ПАТ «Львівська вугільна компанія» та ТОВ «Новіком» і ТОВ «Вугілля трейд».
У результаті, ми маємо 12 мільйонів боргу ПАТ «Львівська вугільна компанія» перед спецуправлінням з гасіння териконів і багатомільйонні позови (кредиторські вимоги на 144 мільйони гривень) до того ж ПАТ від його фактичного власника.
А тим часом триває боротьба з вогнем на териконі…
Оксана ДУДАР