«Крематорій» і «блок ЧАЕС»: киян обурив новий фасад театру у центрі Києва

15267741_915259938609110_5219622223715459535_n
Оновлений фасад «Театру на Подолі». Фото: Ярослав Ємельяненко

Довкола будівництва «Театру на Подолі» на Андріївському узвозі у Києві розгорівся скандал. В історичній частині столиці замість архітектор замість обіцяної колись реставрації у псевдоісторичному стилі, звів модерний фасад.
ІА Дивись.info спробувала розібратися у ситуації та зібрала погляди та позиції на ситуацію в одному огляді.

Довкола будівництва «Театру на Подолі» на Андріївському узвозі у Києві розгорівся скандал. В історичній частині столиці архітектор замість обіцяної колись реставрації у псевдоісторичному стилі, звів модерний фасад.

ІА Дивись.info спробувала розібратися у ситуації та зібрала погляди та позиції на ситуацію в одному огляді.

Що сталося

Київський «Театр на Подолі», який знаходиться на Андріївському узвозі почали реставрувати близько 10 років тому. Спочатку, як пише 112.ua, будівлю планували виконати у стилі так званого псевдоісторизму. Театр мав бути схожий на архітектуру к. 19 — поч. 20 століття. Утім, у 2010 році план перезатвердили. Свій підпис під документом поставив тодішній голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов.

Новий проект розробив харківський архітектор Олег Дроздов. У 2015 році стало відомо, що меценатом, який дасть гроші на добудову, є корпорація «Рошен», що належить президенту Петру Порошенку.

Новий фасад «Театру» киянам мають представити вже у вівторок, 29 листопада.

Реакція містян

Жваве обговорення у соцмережах почалося 28 листопада. На сторінці «Громада Андріївського узвозу» у Фейсбуці киянин Ярослав Ємельяненко залишив допис і кілька фото, де порівняв новий дизайн «Театру на Подолі» з «промисловою вентиляційною системою чи 1-2 блоками ЧАЕС». За словами мешканця Києва, «поки йшло будівництво, усі були переконані, що фасад тимчасовий, «монтажний». Але коли прийшов час відкриття, «завісу трохи підняли». Побачене і обурило декого з мешканців. Противники такого архітектурного рішення стверджують, що подібним дизайнерським рішенням не місце в історичній забудові.

Крім того, на своїй сторінці у Фейсбуці, журналіст Денис Казанський закликав людей вийти 29 листопада на акцію протесту через «чорнобильський саркофаг».

8

Натомість, у Мережі можна знайти і тих, кому новий дизайн «Театру» припав до душі. Захисники нового вигляду театру  упевнені, що будівля максимально вписується у навколишню забудову.

Наприклад, акторка цього ж театру Даша Малахова написала: «Так, зірки зійшлися, з’явився справжній меценат, далі – архітектор, ім’я якого знають у всьому світі… Я думаю про обличчя свого батька, який досі не може повірити, що у його трупи… буде театр. І він буде! Найсучасніший, найкращий, найгарніший і найсправжнісінькій!!!».

6

7

Усе за правилами і за законом?

«Нова будівля театру поєднує в собі елементи минулого — 2/3 фасаду облицьовано старовинною київською цеглою з клеймом заводів 19-го століття, інша частина представляє собою сучасну конструкцію з металу. Передня частина фасаду повторює ритм етажності Андріївського узвозу», — зазначили у прес-службі корпорації Roshen, представник якою виступив меценатом оновлення театру, пише УП.

Крім того, у прес-службі наголосили, що будівля зроблена за європейськими стандартами і зможе приймати на гастролі практично будь-який іноземний колектив.

Читайте також: Цього року Львів можуть викреслити зі списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, — активістка (Інтерв’ю)

«Сама темна частина, яку всі критикують, це дорогий матеріал — райнцинк. Вибір його обумовлений тим, що будівля повинна бути легкою, бо стоїть на узвозі», — цитує УП. —Колір бокової частини з часом має набути зеленуватого відтінку і злитися з горою, «плюс» ми хочемо посадити там дикий виноград і плющ, які закриють всю бокову частину, яку видно під час підйому на Андріївський узвіз».

Як пояснив тодішній заступник мера з будівництва, а тепер радник мера Кличка — Павло Рябікін у коментарі «УП», проект реконструкції театру затверджували, базуючись на рекомендації ЮНЕСКО.

Павло Рябікін

Павло Рябікін

«У рекомендації ЮНЕСКО зазначається, що для того, щоб підкреслити історичну самобутність будівлі не можна поряд будувати нову споруду, стилізовану під старовину. Все, що зведено нове, має кардинально відрізнятися, щоб не розмити історичний комплект міста», — зазначив він.

Рябікін також зазначив, що якби будівля раніше мала ознаки пам'ятки і була історичною, то її змусили б реставрувати.

«Але, судячи з цього, ця будівля не носила ознаки історичної пам'ятки», —додав він.

Свою думку висловив і керівник апарату КМДА Володимир Бондаренко. Він вважає, що споруда має право на життя, але «об'єкт дисонує з оточуючою забудовою».

«Усі, мабуть, пам’ятають, що від початку ми мали один варіант реконструкції, потім, коли ми знайшли меценатські кошти, архітектура змінилась. Тепер маємо споруду, яка зрозуміла автору проекту, але не зрозуміла киянам. Звісно, ми можемо зважити на думку ЮНЕСКО, що в традиційній історичній забудові міста для підкреслення конкретних історичних об’єктів можуть будуватись нові споруди. Вона має право на життя. Але я думаю, що і благодійник, і архітектор мають вийти до киян і пояснити цю думку, задля якої саме таке архітектурне рішення було вирішено в середовищі Андріївського узвозу.

Читайте також: Львівська цитадель знову під загрозою, чи врятують пам’ятку історії національного значення?

На мою особисту думку, цей об’єкт є дисонуючим, порівняно з оточуючою забудовою Андріївського узвозу. Можливо, є сенс змінити певні деталі для того, щоб цей об’єкт дійсно підкреслював існуючу історичну архітектуру. А можливо, немає сенсу будувати псевдоісторичні будинки, ЮНЕСКО дотримується цієї тенденції. Разом з тим над іншим архітектурним рішенням слід трохи подумати. Поки що фасад не відкрито. Тому це наводить на певні оптимістичні думки», — зазначив Володимир Бондаренко.

Сам же автор проекту наразі публічно нічого не коментував.

Зазначимо також, «Рошен» розраховує закінчити реконструкцію «Театру на Подолі» до березня 2017 року.

Нагадаємо, ІА Дивись.info веде проект розслідувань по незаконним забудовам у Львові. З нашими текстами можна ознайомитися тут.

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: