дивись.info

Учасник проекту «Воїни АТО читають казки дітям»: Дуже переживав за інтонацію і наголоси (інтерв’ю)

Учасник проекту «Воїни АТО читають казки дітям»: Дуже переживав за інтонацію і наголоси (інтерв’ю)

У Львові воїни АТО записали диск із казками для малечі. Проект «Воїни АТО читають казки дітям» незабаром презентує диск-збірку.  Проект реалізовується за ініціативи та підтримки львівської культової кав’ярні «Вірменка». ІА Дивись.info поспілкувалась з одним із учасників такої ініціативи.

Сьогодні, 20 грудня, о 17:30 у «Вірменці» відбудеться презентація диску до Дня святого Миколая у форматі  зустрічі воїнів АТО з дітками зі школи-інтернату №2 м. Львова, під час якої учасники проекту зачитають уривки казок та поспілкуються з діточками.   

Зліва - Роман Сасік. Посередині - Анастасія Зайцева
Зліва – Роман Сасік. Посередині – Анастасія Зайцева

Роман Сасік, один із учасників проекту «Воїни АТО читають казки дітям», родом з Дніпропетровщини, боєць 93-ї бригади, захисник Авдіївки, Донецького аеропорту. Після демобілізації Роман переїхав у Львові, де одружився із волонтеркою Іриною Вовк. На проекті «Воїни АТО читають казки дітям» Роману дісталась книга «Котигорошко».

 

—Як ти дізнався про проект?

Через Фейсбук на мене вийшла куратор цього проекту від «Вірменки» Настя Зайцева, а їй «здав» мене Тарас Гривул.

— Як відчувався запис? 

Нам надіслали список казок, аби ми вибрали собі казку, кому як пощастить. Я обрав «Котигорошко». Я більше цю казку пам’ятаю з дитинства, і вона мені здається дуже сучасною, бо маленький-удаленький рятував братів, сестер, і не боявся він нічого. Мені здається, що це доволі патріотична казка і, більше того, вона і для дітей, і для дорослих.

Під час запису я більше боявся за якість, бо звукорежисер просив читати з інтонацією, з правильними наголосами…

Під час запису я більше боявся за якість, бо звукорежисер просив читати з інтонацією, з правильними наголосами… Хтось з учасників мав якийсь акторський досвід, а так, як у кожного в голові це було, так і читали. Хтось навіть із музичними інструментами виступав, з сопілкою, наприклад… Багато цікавих історій є.

— А як довго тривав запис?

Моя казка записувалась хвилин сорок.

— Ти дуже хвилювався?

Трохи було, ти ж сидиш у цій замкнутій кімнатці і з тебе вимагають, як з актора. Нервував, бо у мене дещо не виходило. От, наприклад, я ж знаю українську мову, а там у казці такі були слова, яких ти у житті не бачив. Ми заходили в Google, аби в словнику знайти це слово – а там нема! У словнику українського правопису немає того слова і ніхто не знає, як правильно наголос зробити! Але щось там получилось.

— Чи ти тренувався перед записом?

Так! Це не стільки я переживав, я навіть не хотів тренуватись, але мене більше дружина заставляла. Казала: давай, читай, аби не зганьбитися. Бо ж вона хоче мною пишатися, то знайшла текст казки і говорила мені: читай з інтонацією. Ну то я читав, а вона критикувала. Але ж проект не «Актори для діток», а «Воїни АТО для діток», тому відразу ясно, що ми читали, як уміли.

— Чи почули вже якісь діти ці казки?

Я точно не скажу, але, можливо, хтось уже і чув ці записи. Бо Настя, куратор проекту, видала нам диски, а моя дружина, Іринка, відправляла діткам воїнів посилки і от декому ми вручили диски. Це було минулого тижня. Я слухав записи з боку, дружина он сміялася, коли слухала, бо ж незвично. Хотілось би побачити, як діти зреагують на це. Мені здалося це дуже цікаво, бо режисери дещо переробили, зробили так, що жіночі репліки читає дівчинка, того ж Змія читає ще якийсь голос… Бо я думав, що це буде все одним голосом, а так вийшло, я би сказав, професійно. Мені дуже сподобалось, як записано.

— Участь у такому проекті для дітей була для тебе чимось особливим?

Звичайно, це дуже багато означало! Коли мені сказали, що хочуть записати казки для діток, я питав, що це будуть за діти. Організатори розповіли, що це будуть діти воїнів АТО і діти загиблих, і потрапить диск в інтернати й дитячі садки.

Багато є бажаючих отримати ці диски, питання лише, на що вистачить коштів у організаторів. От у мене є побратими з дітьми, і я рахував, скільки дисків мені треба їм подарувати. Але якось соромно просити аж 50 чи 60 дисків…

Багато є бажаючих отримати ці диски, питання лише, на що вистачить коштів у організаторів. От у мене є побратими з дітьми, і я рахував, скільки дисків мені треба їм подарувати. Але якось соромно просити аж 50 чи 60 дисків…Або от Іринка знімає цикл передач про загиблих воїнів, було би доречно дарувати такі диски діткам загиблих, але це теж треба 60 дисків, тому організатори поки тільки розподіляють ці диски. Це дуже приємно, що для діток ми таке зробили, бо навіть коли воювали, то відчували, що діти, звісно, то святе. Іринка приїздила на передову і передавала від дітей вітання, якісь подаруночки на свята і хлопці плакали, дивились ті відео з привітаннями і плакали. Бо не всі такі черстві.

15590039_213210902418561_2775895666486395288_n

Серед учасників проекту 17 хлопців та одна дівчина. Це офіцери та рядові солдати з різних куточків України: Львова, Харкова, Дніпра, Чернівців. Воїни пройшли найтяжчі бої, виносили з поля бою поранених, були в полоні, захищали Донецький аеропорт. Організатори розповсюдять диски серед дитячих будинків, інтернатів, закладів для дітей з вадами зору у Львові та інших містах, частину дисків волонтери повезуть нашим воїнам на Схід, а також дітям в прифронтовій зоні. А також охочі зможуть знайти диски з 18 грудня у «Вірменці».  На початку 2017 року організатори обіцяють презентувати он-лайн версію збірки казок, які начитали українські воїни.

Спілкувалась Валерія ДУБОВА

Фото зі сторінки “Вірменка”

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.