«Революції» і провокації. Політичний огляд тижня

Untitled collage (3)

Тиждень, що минає, став багатим на неоднозначні політичні події, як-от провокації на національному ґрунті на Львівщині чи скандал з е-декларуванням. Детальніше ключові події та тенденції розбирає політичний оглядач Дивись.info Дмитро Посипанко.

Російсько-білоруські «майдани»

Минулий політичний тиждень розпочався активностями на північ і схід від наших кордонів. У Білорусі та Російській Федерації відбувались чисельні акції протесту. Чисельні за білорусько-російськими мірками.

Читайте також: Що відбувалося на акціях у Мінську (фото)

Спровоковані ці акції непокори були різними факторами, але завершення у них було однакове – масові затримання і пакування у автозаки їхніх учасників. Після цього українське «експертне» середовище майже в один голос заговорило про те, що російське та білоруське суспільства врешті почали прокидатися і це лише перший дзвіночок для Лукашенка і Путіна, який у найближчому майбутньому призведе до місцевих Майданів.

Читайте також: «За нашу і вашу свободу!» Львів’яни вийшли на акцію підтримки білоруських мітингувальників (фото)

Але я тут змушений не погодитись із цими експертами. Ці акції непокори ні про що не свідчать, крім того, що невелика частина населення Білорусі і Росії почала публічно проявляти своє незадоволення існуючим станом справ в їхніх державах.

Фото з Фейсбук

Відчуваєте різницю? Незадоволення не владою, а лише своїм становищем – економічним, соціальним чи політичним. Для зміни влади, тим паче на Майдані, немає жодних передумов. Занадто сильною там є державна машина і занадто добре під керівництвом цієї машини живеться більшій частині населення цих двох держав. А з іншого боку, у цьому контрольованому суспільстві за 20 років не з’явилось ані достойних опонентів для Путіна і Лукашенка, ані їхньої альтернативи.

Читайте також: Українські журналісти звернулися до Лукашенка щодо затриманого Олександра Борозенка

Саме тому у Білорусі взагалі не проводяться вибори, а в Росії мають намір від них відмовитись, а провести лише референдум про довіру Путіну на найближчих років 10.

Брексіт офіційно стартував

29 березня Великобританія офіційно почала процедуру виходу з Європейського Cоюзу. Цей процес був запущений спеціальним листом, який підписала Прем'єр-міністр Великобританії Тереза Мей і який сповіщає Брюссель про застосування Британією 50-ї статті Лісабонського договору з метою виходу з ЄС.

У цій статті йдеться про те, що кожен член Євросоюзу має право прийняти рішення покинути його. Для цього необхідно формально повідомити про це рішення Європейську раду і почати процес переговорів. Процедура погодження може зайняти до двох років, після чого членство автоматично припиняється, але цей термін можна продовжити за спільним рішенням сторін.

Тобто остаточно вихід Великобританії зі складу ЄС повинен завершитись до 27 березня 2019 року. Цікаво чи до цього часу Україна отримає безвізовий режим з тим же ЄС?

Ще один рахунок від Порошенка

Минуло лише два тижні з того моменту, як Президент Порошенко скликав екстрене засідання Ради нацбезпеки і оборони, на якому дуже жорстко і впевнено пообіцяв виставити рахунки за введення блокади на сході Садовому, Тимошенко і їх поплічникам. І за цих два тижні ці рахунки чомусь отримало все населення України.

Першим рахунком стало чергове підвищення цін на електроенергію, яке на нас очікує вже з 1 квітня, хоча планувалось зниження її вартості. А цього тижня стало відомо і про другий рахунок від Порошенка. Національна комісія, яка регулює сферу енергетики і комунальних послуг і якою керує вірний Вовк нашого Президента, у вівторок затвердила розмір абонплати за підключення до системи газопостачання, яку з того ж таки 1 квітня потрібно буде платити щомісяця на підставі потужності лічильника і незалежно від фактичного обсягу споживання.

Читайте також: Тарифи: скільки львів’яни платили і платять за комуналку (інфографіка)

Від суботи ціна на газ для населення буде розділена на дві складові: на ціну газу, як товару (4942 гривень/тис. куб. м плюс гранична торговельна націнка газопостачальної компанії 3,2%) і абонплату за підключення до мереж. На жаль, в черговий раз ми переконались у тому, що те, що говорить наш Гарант, і те, що ми після цих отримуємо, це дві паралельні реальності, які ніколи не перетнуться.

Пристрасті за е-декларуванням

Фото УНІАН

Цей тиждень також охарактеризувався двома політичними скандалами, пов’язаними із електронним декларуванням. Перший з них був спричинений тим, що увесь цей тиждень «висів» сайт, на який подаються ці електронні декларацію.

Така ситуація ввела в шок сотні тисячі держслужбовців і депутатів усіх рівнів, які до 1 квітня мають подати ці декларації, а у разі їх неподання їм може світити навіть ув’язнення терміном до двох років. Національне агентство запобігання корупції, яке і відповідає за належне функціонування цього сайту, і члени якого, нагадаю, отримують щомісячну заробітну плату близько 150 тисяч гривень, лише недолуго виправдовувалось, що ця ситуація склалась через великий наплив декларантів, які в останній тиждень вирішили задекларувати свої статки.

Читайте також: Голова антикорупційного бюро розкритикував роботу НАЗК

Найцікавіше виглядала перепалка Прем’єра Гройсмана з керівницею НАЗК Корчак на засіданні Кабміну, де перший намагався покарати другу за цю ситуацію, хоча не має на це прав і повноважень, а друга кричала своїм писклявим голосом на першого і доказувала, що у відставку не піде.

І тепер вже наш Мін’юст напрацьовує чергові зміни до законодавства, щоб з’явилась змога розпустити увесь склад НАЗК, адже основне завдання, яке перед ним стояло, агентство провалило.

Другий скандал із е-декларуванням відбувся у стінах Верховної Ради, де група нардепів, яка гордо називає себе коаліцією, проштовхнула зміни до законодавства, якими зобов’язала громадських активістів, які фінансуються з антикорупційних фондів, а також членів громадських рад, теж подавати електронні декларації, чим викликала шалений ґвалт у соцмережах ображених антикорупціонерів.

Читайте також: Правосуддя чи «затягування зашморгу»? Що відбувається із антикорупційною платформою YouControl

У цій всій ситуації смішно і дико виглядають всі. І ті клоуни, які сидять під найвищим куполом Верховної Ради і, як ображені мальчугани, вирішили покарати тих, хто їх змусив показувати свої статки. І ті, хто на громадських засадах бореться з корупцією в України за міжнародні гранти, але при цьому непристойно багатіють.

Те, що у нас мільйони активістів навчились заробляти на грантах, ні для кого не секрет. І тому показати свої статки Українському суспільству теж не завадить. І не треба аргументувати це тим, що декларувати треба лише доходи від держави. Бо кошти, які виділяються громадському сектору для боротьби з корупцією, але потрапляють в кишені тих же борців з корупцією, це теж брудні гроші і за них треба звітуватись, і не лише перед донором, а перед народом, якому ти мав надати якісні послуги.

Шокін

Порадував цього тижня і екс-генпрокурор Шокін, який через рік після свого звільнення вирішив через суд поновитись на останній займаній посаді, тобто головним прокурором України.

Судиться він із цілою Верховною Радою і з самим Президентом Порошенком. Розгляд справи призначений на 10 квітня.

Скоріш за все, таке рішення Шокін приймав не сам, а його надоумили люди, які хочуть дещо натиснути на нинішнього прокурора Луценка, бо той не контролюється навіть Порошенком. Але, якщо зважити на рівень нашої судової системи, то цікавою складеться ситуація, коли Шокін цю справу виграє і в Україні знову з’являться два генпрокурори. Залишиться лише дочекатись позовів від Яценюка про поновлення на посаді Прем’єра і Януковича на посаді Президента. От тоді вже решті заживемо по-новому.

Блокадні пристрасті

На Львівщині цього тижня теж було неспокійно. Спочатку, після «замаху» на дах польського консульства у Луцьку, в с. Гряда, що на Жовківщині, відбулась свідома провокація із перекриттям дороги так званими представниками польської діаспори.

Читайте також: Наркомани, школярі та жодного поляка: правоохоронці розповіли деталі провокації на Львівщині

Цікаво, що ця «польська діаспора» не говорила польською мовою і основна маса представників цієї «діаспори» були віком 15-16 років. І хоча провокацію наші СБУ-шники дуже швидко локалізували і майже всіх її учасників затримали, але потрібну картинку вони встигли відзняли і в потрібні ЗМІ злити теж встигли.

Загалом, якщо проводити якісь аналогії у всій цій ситуації, то вимальовується досить цікава картинка, яка виглядає дещо неправдоподібно, але все ж таки… Той, хто стріляв по приміщенню польського консульства у Луцьку, такий же криворукий, як і ті, хто двічі стріляли по будинку Садового. І усі ці три постріли відбувались у піки падіння рейтингів Садового, коли потрібно було відволікти увагу від чогось більшого. А відволікається увага не від сміття у Львові, а від того, що Україну ділять. Ділять уже відверто і неприховано, долучаючи до цього і польських «експертів». А ці, як не дивно, активно включились в цю гру і підігрують.

Але найгірше у цій всій ситуації те, що Синютка разом зі всією правоохоронною системою області у цій грі виступають у ролі пішаків. Пішаків сліпих і глухих, які просто не знають, що робити. Але повернемось до блокадних пристрастей.

Читайте також: «Недорусская недовесна»: як цього тижня в Західній Україні влаштовували провокації

Видно після цієї суперпупермегаспецоперації у Гряді наші правоохоронці дуже сильно засвяткували і запили, бо уже на наступний день їх ніхто не помітив на акції так званих таксистів у Львові, які протягом півдня блокували усі дороги міста Львова, протестуючи проти Убера і Яндекс-таксі.

Хотілося б, щоб наші доблесні борці з правопорушеннями і на цих блокувальників так само адекватно реагували, бо виглядає так, що те, що дозволено галицькому рагулю, не дозволено завезеному бидлу.

Дмитро ПОСИПАНКО

Як у ЛОР сформувалась войовнича опозиція, і чому Україна може програти суд в Гаазіполітичний оглядач, спеціаліст, який займається комунікаціями, доступом до публічної інформації та демократією участі. Ведучий суспільно-політичної програми «Фракція» та перших телевізійних громадських обговорень «Право на вибір» на телеканалі «Перший Західний». Освіта: вища, магістр державного управління, випускник Національної школи публічної адміністрації у Варшаві. Хобі: політика, журналістика, піар і кінематографія про ці речі.

Усі матеріали автора читайте тут

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: