Прокуратурі не вдалось забрати кінотеатр «Дружба» у Дубневичів
Господарський суд Львівської області відхилив позов заступника прокурора Львівської області про розірвання договору купівлі-продажу будівлі колишнього кінотеатру «Дружба» з ТОВ «Круаель».
Про це стало відомо з рішення, оприлюдненого 23 травня 2017 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень, пишуть Наші Гроші.Львів.
Йдеться про колишній кінотеатр у львівському Парку культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького, де на даний час триває реконструкція приміщення під ресторанний комплекс. Реконструкцію здійснює ТОВ «Круаель», засновниками якої є діти народного депутата Богдана Дубневича – Павло Дубневич, Надія Гичка та Богдана Колодій.
Нагадаємо, 28 березня 2017 року прокуратура звернулась до суду з позовом до управління комунальної власності ЛМР та ТОВ «Круаель» з вимогою розірвати договір купівлі-продажу, який було укладено між міським управлінням та товариством у 2000 році. Правоохоронці стверджують, що покупець порушив умови угоди, а відтак нерухоме майно необхідно повернути у власність громади.
За твердженням прокурора, в угоді було передбачено, що ТОВ «Круаель» протягом двох років після придбання нерухомості, повинно було провести її реконструкцію під «об’єкт для організації дозвілля, культурних і мистецьких заходів». Окрім того, що реконструкція не була здійснена вчасно, порушено також умови її використання – на даний час приміщення колишнього кінотеатру реконструюють під ресторан. Відтак, на думку прокурора порушення «зачіпають економічні інтереси територіальної громади м. Львова».
Представники ТОВ «Краеаль» натомість вважають, що жодні економічні інтереси громади не порушено, оскільки товариство заплатило за об’єкт всю передбачену договором суму. А саме 215 тис. грн. Станом на 2000 рік це становило приблизно 42 тис. доларів.
А що стосується неправомірного використання об’єкту, то, на думку суду, «станом на момент пред’явлення позову, так і станом на момент прийняття судового рішення, будівля кінотеатру «Дружба» перебуває в процесі реконструкції, відтак, висновки про мету її використання за певним призначенням є передчасними».
Суд не вважає декларацію про початок будівельних робіт «документом, який визначає правовий статус будівлі». Тому, на думку суду, робити висновки про те, з якою метою буде використовуватися будівля можна буде лише після того, як «реконструкція цієї будівлі буде завершеною і ця будівля у порядку, визначеному чинним законодавством України стане об’єктом речового права та право власності на цю реконструйовану будівлю буде зареєстровано у встановленому законодавством порядку».
В результаті суд погодився з доказами юристів «Круаель» про те, що вимога прокуратури про розірвання договору купівлі-продажу є безпідставною та необґрунтованою так само як і вимога про повернення майна у власність громади міста.