Це, мабуть, той вчинок, для якого Господь беріг мене всі 50 років, – Всеволод Стеблюк про Іловайськ

original

Посттравматичний синдром і події, що сталися під час Іловайської трагедії, лягли в основу книги військового медика, начальника медслужби батальйону «Миротверець», який зміг врятувати понад 80 людей під час Іловайського котла, Всеволода Стеблюка «Синдром АТО. Нотатки «Айболіта».

Книга незабаром буде презентована на Форумі видавців у Львові. Презентація відбудеться 15 вересня, о 18.30, у Львівській обласній універсальній науковій бібліотеці.

Про що книга і як вона народжувалася, про це ІА Дивись.info поспілкувалася із автором.

– Книжка, в основі її АТО, Іловайськ, а взагалі вона охоплює дуже великий період – з моменту формування батальйону «Миротверець», тобто травень 2014 року, і завершується поверненням після Іловайської трагедії в Київ. Хронологія подій розгортається за принципом флешбеків.

Посттравматичний стресовий розлад – це така характерна патологія, зокрема для бойового часу, і одним з симптомів є флешбеки, тобто спогади, яскраві спогади минулого, які виринають. Так і в мене, фактично, всі події, які розгортаються протягом книжки – це події, починаючи з навчального центру, вони тим чи іншим способом викликають більш ранні спогади і воно перегукуються, наприклад, з моєю строковою службою у спецназі, потім була ліквідація аварії на ЧАЕС. Коли я говорю про зону АТО, міста, які ми звільняли, вони викликають флешбек за аналогією з мертвою зоною в Чорнобилі.

Читайте також: 5 non-fiction новинок Форуму видавців-2017

Мистецькі заходи і, безумовно, визвольні події українських революцій, починаючи з Революції на граніті, Революції Гідності – найбільш активних кінетичних моментів. Це і перший штурм 10-11 грудня 2013 року, вогняне водохреще і трагічні лютневі події 18-20 числа. І всі ці події ніби знаходять своє пояснення у наступних вчинках, які потім відбуваються вже в АТО. Крім того, є маленькі відступи у вигляді моєї поезії. Вона також знайшла місце у цій книжці.

– Чому ви вирішили взятися на написання цієї книги? Це була власна ідея чи хтось, все ж, підштовхнув?

– Тут було декілька досить цікавих моментів. Найбільше, безумовно, вплинула поїздка на нагородження орденом «Народний герой України». Нагородження відбувалося на нашому кримському кордоні. І я тоді вручав нагороду дружині мого загиблого товариша Влада Ковальова із Херсона. Там було багато кримських татар. І назад ми їхали у поїзді з Рефатом Чубаровим, який слухав наші розповіді. А їхав тоді зі мною ще Валерій Логінов, позивний Аскольд – це відомий кіборг.

Ми розповідали там про якісь найбільш яскраві події з війни. І тоді Рефат-ага сказав: «Ти маєш це записати ось такими, як розказуєш, короткими, але влучними як кулеметні черги оповіданнями». Воно якось так відклалося, що треба записати, а потім були плани з Ахтемом Сеїтаблаєвим і його командою зробити фільм про військових медиків. Ми вже навіть сіли писати сценарій і частина цих спогадів у художній обробці мали лягти у його основу. Але коштів не знайшлося на фільм, а матеріал був зібраний. Тому якось дуже просто було це об’єднати і написати книжку.

– Скільки часу пішло на написання книги?

Щонайменше рік. Тому що потрібне натхнення – це по-перше. По-друге, змінюється світосприйняття, змінюється сприйняття тих подій, які відбулися. І стаєш більш мудрішим, зникає агресія чи розпач першого моменту і ти вже по-філософським дивишся на події, які відбувалися.

– В основі книги – події Іловайська. Особисто для Вас, яка подія періоду Іловайська, стала найяскравішою?

– Ну, тут не треба довго думати. Я про це зазначаю і в передмові, що, вочевидь, всі мої 50 років життя були прожиті заради двох днів, проведених під селом Новокатеринівка. Іловайський коридор і те, що мені вдалося врятувати понад 80 наших хлопців. Можливо, і більше. Тоді по-різному рахували. Господь так направив, що я вижив у тому пекельному вогні і міг рятувати, а потім вести перемовини з росіянами і таким чином допомогти. Це, мабуть, той вчинок для якого Господь беріг мене всі 50 років.

Фото: УНІАН

– Крім того, книга про посттравматичний синдром, який, вочевидь, довелося долати і Вам. Чи маєте якийсь власний рецепт, як пережити жахи війни у мирному житті?

– Дійсно, я пережив посттравматичний стресовий розлад і не можу сказати, що абсолютно позбувся його. Це при тому, що з самого початку керував власною психоемоційною сферою, адже я, по-перше, лікар, який знав про посттравматичний стресовий розлад і ще 2007 року захистив докторську дисертацію з психофізичних дезадаптозів – це, власне, один з цих проявів.

Але коли ти відчуваєш це на собі, то все набагато страшніше. Єдине, що розумієш – чому це відбулося. Не лізеш одразу в зашморг чи не йдеш стрілятися, хоча дуже хочеш це зробити. А розумієш, що відбувається. І я всім кажу, що треба звертатися до фахівців. Я консультувався з фахівцями, приймав медикаменти, працював з психологами. Не все так гладко, але я зберіг себе, зберіг свою працездатність. І можу повноцінно продовжувати свою місію.

– Для кого ви писали книжку, хто ваш читач?

Це, напевно, українці, які живуть на цій землі, яким цікава доля таких самих українців, які опинилися в надзвичайних умовах часу. Завжди повторюю слова психологів, які кажуть: «Ви абсолютно нормальна людина – час зараз скажений». І в мене є коло своїх шанувальників– це друзі, однодумці, патріоти, які вболівають за долю України, за долю військової медицини, це величезна кількість ветеранів, яким намагаюся допомогти. Думаю, читачі самі визначаться…

– Очевидно, посттравматичний синдром хворі не тільки ті, хто опинився в горнилі війни, а й вся країна. Як довго ми заліковуватимемо рани?

– Можна казати про 20-30 років, порівнюючи із Сполученими Штатами Америки, коли говоримо, скажімо, про в’єтнамський синдром. Жодна цивілізована країна Європи, окрім колишніх країн Югославії, не знала війни з часів Другої світової. А Сполучені Штати взагалі не зазнали цієї війни на своїй території. Важко сказати, скільки знадобиться часу. Точно можу сказати одне – ми ніколи не будемо такими, як були. Ми стали іншими. І як приклад, хочу процитувати такі рядки з пісні, яку я написав до третьої річниці трагічних подій на Інститутській.

Зима крижаная Майдану

І Донбасу палаюче літо.

Запеклись незагоєні рани

І немає де правди подіти –

Кров’ю скроплені, а не водою,

Ні святими не стали, ні грішними,

Просто ми опалені війною

Назавжди, назавжди стали іншими…

Ми стали іншими і я думаю, що ми зможемо змінити і світ…

– Нещодавно прокуратура оприлюднила результати розслідування Іловайської трагедії. Як оцінюєте  роботу правоохоронців?

– Я мав розмову з Анатолієм Матіосом ще восени 2014-го року. І тоді Анатолій Васильович, а я його вважаю одним із найсильніших фахівців своєї справи в Україні і це, безумовно, патріот України, сказав, що зробить усе, що йому дозволять. І я певен, що слідство проведене у повному обсязі. Якщо говорити про опубліковані результати, то юридично зроблено все грамотно. Але як пояснити це мамам, які досі чекають на своїх дітей, як пояснити це сотням моїх побратимів, які вижили і пройшли через це пекло. Не знаю, як пояснити моральність вчинків деяких керівників, я не знаходжу ні пояснень, ні слів. А з формальної точки зору дотримані всі процедури.

Читайте також: Українські бійці були позбавлені шансу на спротив, – Бутусов про Іловайську трагедію

Довідка

Всеволод Стеблюк— український вчений-медик, громадський діяч та бард. Доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України.

Під час визвольних змагань 2013-2014 року — лікар Майдану, заступник керівника медичної служби Штабу національного спротиву.

Після Майдану вступив до лав батальйону «Миротворець» як начальник медслужби батальйону. Під Іловайськом на виході по «коридору смерті» врятував понад 80 поранених бійців.

Від грудня 2014 року — помічник Міністра оборони України з медичного напрямку та реабілітації. Створив перший в Україні Центр психофізичної реабілітації при Військово-медичному клінічному центрі професійної патології військовослужбовців Збройних Сил.

Нагороджений Орденом Свободи і недержавною нагодою «Народний Герой України».

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: