Що принесе нам політична осінь

Ось і завершилось літо 2017 року. В основному воно характеризувалось тотальним політичним затишшям. Останні два тижні на міжнародній арені практично не відбувалось жодних подій, які б реально могли вплинути на суспільно-політичну ситуацію в Україні.

А все тому, що вся міжнародна спільнота зараз споглядає за ситуацією на Корейському півострові, де північнокорейський очільник Кім Чен Ин намагається продемонструвати свій ракетний потенціал, запускаючи свої ракети над Японією.

І все не було б так сумно, якби не усвідомлення того, що один маленький і не надто адекватний диктатор здатний поставити світ на поріг третьої світової війни, а його нейтралізація залежатиме від комуністичного Китаю.

Президент

Президент Порошенко, розуміючи що Україна зараз нікого не цікавить, забив свої щоденні графіки турне регіонами, де він, як в старі-добрі радянські часи, перерізає стрічки на відкритті шкіл, садочків, доріг і заводів.

Вигляд це, звичайно, має примітивний і важко зрозуміти куди дивляться і на що сподіваються його політтехнологи, організовуючи такі заходи. Але, почувши риторику Порошенка на цих заходах, можна зробити лише один висновок – Президент почав свою виборчу кампанію 2019 року.

Читайте також: Протистояння Садового і Порошенка: конкурент, який не відбувся

Багато хто вважає, що старт трохи завчасний. І Порошенко, думаю, теж це розуміє і усвідомлює. Але! Його рейтинг зараз настільки низький, що з ним уже щось потрібно робити. І цими поїздками просто підігрівається електорат перед запланованими осінніми «реформами», які і мають кардинально змінити розстановку сил.

Офіційний старт передвиборчої кампанії має відбутись у вересні, коли президент Порошенко виголосить своє послання до Верховної Ради. Саме там будуть зроблені усі наголоси і визначені пріоритети. Після цього мають стартанути перші дві реформи, пенсійна і медична, які, на думку команди Порошенка, мають здійснити його електоральний прорив.

Основний акцент буде робитись на пенсійну реформу. Насправді ця «реформа» полягає лише в тому, щоб привернути на бік влади найбільш вразливу, але водночас і найбільш електорально активну верству населення – пенсіонерів. В запасі ще залишаться освітня і судова реформи, але вони не настільки електорально привабливі, оскільки не вплинуть на вміст гаманця пересічного пенсіонера.

Читайте також: Пенсійна реформа України у питаннях і відповідях

Порошенко не даремно стоїть поки що дещо осторонь усіх цих «реформаційних» рухів. Зараз він в очікуванні старту цих пертурбацій і якщо вони будуть вдалими, то збере собі усі лаври головного реформатора, а якщо проваляться, то Володимир Гройсман візьме на себе усю відповідальність за це.

Верховна Рада

У Верховної Ради після таких довгих літніх канікул роботи, мабуть, найбільше. Окрім згадуваних реформ, депутатам потрібно буде врешті взятись за вирішення кадрових питань. Зараз обезголовленими залишаються Мінкульт, МОЗ, так званий МінСтець, Міністерство аграрної політики, надзвичайно сильно захиталось крісло під Міністром фінансів Данилюком, а також Державна фіскальна служба, Фонд держмайна, Нацбанк та Рахункова палата.

Про Центральну виборчу комісію вже навіть не хочеться згадувати, у 13-ти з 15-ти членів якої ще три роки тому завершився строк повноважень. І це лише найцікавіші і найвідоміші органи виконавчої влади. Питання коаліції і далі буде штучно замовчуватись і стримуватись, адже якоїсь нової більш стійкої, ніж є зараз, більшості можливості створити немає.

Кабмін

Кабінет Міністрів за більшістю прогнозів восени чекає серйозне оновлення. Там потрібно не лише заповнити вакантні місця, але провести певну ротацію для того, щоб зберегти провладну коаліцію в парламенті. Володимиру Гройсману до кінця 2019 року майже нічого не загрожує. Він і далі буде їздити регіонами України, оглядати ремонти доріг і спілкуватись з бабусями на лавочках про те, як треба управляти державою.

А от партнери Порошенка по коаліції – Аваков і Яценюк, продовжують свою гру, щоб втриматись при владі. Останній їхній хід із оприлюдненням в одному з інтернет-видань інформації про таємну зустріч Авакова з Юлією Тимошенко, де обговорювались питання можливої подальшої співпраці, ніщо інше, як нагадування Президенту і його команді, що в політиці ворогів немає. Є тимчасові опоненти, які, при зміні політичної розстановки, можуть моментально перетворитись на нових партнерів. До слова, реакція Авакова на таку інформацію була доволі цікавою «всьо атріцать».

Сама Юлія Тимошенко, після того, як у неї забрали одну з її основних тез для пропаганди, відмовившись на певний час від земельної реформи, почала зондувати ґрунт на предмет створення єдиної опозиції разом з Самопоміччю, Свободою, Рухами Наливайченка і Саакашвілі. Спроба повернення останнього до України 10 вересня через Краківець, скоріш за все, буде використана саме цими політичними силами для старту свого політичного сезону.

На певну увагу також заслуговує дуже серйозна інформаційна активізація давно забутого Євгена Марчука. Перший голова Служби безпеки України, четвертий Прем’єр-Міністр України, народний депутат України 2-го і 3-го скликань, Міністр оборони України часів Леоніда Кучми майже 10 років був відсутнім в українському медіа-просторі. А за останній місяць просто винирнув нізвідки і фактично щодня коментує усе, що відбувається в Україні – від війни з Росією до найдрібніших внутріполітичних процесів. Особисто я схиляюсь до думки, що Банкова врешті визначилась з технічним  опонентом для Порошенка під час виборів 2019 року і саме тому почалась така масована розкрутка цього забутого політика.

А Львівщина і далі спить. Навіть часті поїздки Порошенка в гості до Синютки не здатні вивести її з літніх канікул. Мабуть, всі в очікуванні 10 вересня і шоу на митному переході в Краківці.

Дмитро ПОСИПАНКО,

політичний оглядач, спеціаліст, який займається комунікаціями, доступом до публічної інформації та демократією участі. Ведучий суспільно-політичної програми «Фракція» та перших телевізійних громадських обговорень «Право на вибір» на телеканалі «Перший Західний». Освіта: вища, магістр державного управління, випускник Національної школи публічної адміністрації у Варшаві. Хобі: політика, журналістика, піар і кінематографія про ці речі.

Усі матеріали автора читайте тут.