На Львівщині вшанували 70-ті роковини з дня загибелі пропагандиста УПА Івана Керницького «Крилатого» (фото)
70-ті роковини з дня загибелі районного провідника ОУН Бібереччини та одного з провідних пропагандистів УПА Івана Керницького, псевдо «Крилатий» відзначили минулої неділі в селі Підмонастир Перемишлянського району.
Біля будинку, де народився і виріс повстанець, провели поминальне богослужіння. Іван Керницький, псевдо «Крилатий» був одним з очільників руху опору ОУН УПА на теренах Львівщини. У 1942 році він стає районним провідником ОУН Бібереччини, а у 1943 році його призначають організаційним референтом повіту, до якого входили Бібрський, Рогатинський і Ходорівський адміністративні райони. У 1944 році керівництво ОУН доручає Керницькому очолити повітовий провід. У 1946 році «Крилатого» призначили керівником пропагандиського напрямку Золочівської територіальної округи. Сфера роботи – ідеологічне просвітництво серед населення: виготовлення та розповсюдження друкованої агітації, націоналістичної літератури, звернень проводу ОУН УГВР, агітаційна робота з населенням. У 40-вих роках минулого століття активно працював над зривом виборів до рад СРСР та УРСР, яким на Галичині радянська влада надавала особливого значення. З листопада 1946 року Іван Керницький перебирається у криївку, що розташована у лісі неподалік села Гавареччина Золочівського району. Звідти повстанець веде активну пропагандиську роботу. Разом з ним пліч-о-пліч працюють: дружина Ганна, яка була також друкаркою, а також охоронець Степан Кліщ, псевдо «Сірко». Вранці, 17 лютого «специ» Олеського спецпідрозділу МГБ оточили криївку.
«Ганна, дружина «Крилатого» розповідала, що більше трьох місяців вони прожили в цій криївці. Там було сиро та холодно, горіла тільки лампа. Зв’язковий приходив тільки, щоб взяти листівки, які Іван «Крилатий» писав, а пані Ганна друкувала, приносив їжу і нафту, щоб та лампа горіла хоч трошки. Над ранок вони почули гавкіт собак, лайку московську, тупіт копит. Тоді почалися постріли в люк», - пригадує розповідь дружини Івана Керницького, Ганни, племінниця Марія Козакевич.
З її слів, тоді у Криївці знаходилося багато агітаційної продукції та документи повстанців УПА. Усе це необхідно було знищити, щоб не попало в руки ворога. «Крилатий» приймає рішення усе спалити, однак у криївці бракує кисню. Тоді, пропагандист наказує дружині і охоронцю здаватися. Вони виходять з схрону, запускаючи повітря – документи горять. Червоні комісари добре знали хто в криївці. Вони мали завдання схопити Івана Керницького живцем. Декілька разів пропонували здатися, послали дружину Ганну назад в криївку, щоб вона вмовила чоловіка вийти. Після прощання з дружиною «Крилатий» приклав до скроні пістоля та вистрелив. Опісля труп повстанця погрузили на сани і відвезли до Олеська. Його безслідно знищили, не залишивши для нащадків могили. А дружину Ганну та охоронця Степана піддали тортурам а опісля депортували до Сибіру.
«Життя Івана «Крилатого» - приклад для молоді. Адже відчуття несправедливості, яка в той час була як від польської окупації, а потім – від російської окупації, привели його до націоналістів. 1947-році Іван склав присягу на могилі сотника УПА Юліана Головінського в селі Великі Глібовичі. І з цього часу він був активним діячем ОУН а потім – УПА. Був причетним до створення Куренів. Але найбільшу роботу робив як пропагандиську», - каже племінник «Крилатого» Богдан Керницький.
«Розробку по нейтралізації золочівської ОУН УПА і зокрема Івана « Крилатого» КДБ оформило у справу «Яма». Невдовзі ми маємо отримати доступ до матеріалів цієї справи, які знаходяться в архівах СБУ. Тож незабаром громадськість дізнається багато нового про визвольну боротьбу ОУН УПА на теренах Львівщини», - каже історик, краєзнавець та дослідник біографії Івана Керницького Тарас Шах.
Нагадаємо, восени, цього року поблизу Гавареччини відновили криївку в якій загинув «Крилатий»
«З ініціативи районної ради Золочівщини вдалося минулого року відновити криївку де працював та героїчно загинув «Крилатий». На цьому ми не збираємося обмежитися. Наступного року наша родина ініціює відкриття в Олеську пам’ятника Івану Керницькому. Українці мають пам’ятати та вшановувати своїх героїв» - зазначив близький родич «Крилатого» Тарас Керницький.