дивись.info

Канатна дорога у Львові: бути чи не бути

Канатна дорога у Львові: бути чи не бути

Меморіал Героїв Небесної Сотні та канатна дорога на Високий замок. Такою є пропозиція щодо детального плану території, обмеженої вул. М. Кривоноса, вул. Опришківською, залізничною колією, вул. Б. Хмельницького, вул. Пильникарською.

Як і слід було сподіватися проект «канатки», який презентували у міській раді, викликав неоднозначну реакцію громадськості: від повного несприйняття ідеї як такої до безлічі зауважень щодо конкретних місць розташування об’єктів.

Нагадаємо також, що канатну дорогу на Високий замок у Львові намагаються спорудити вже не вперше. Попередній мер Львова Любомир Буняк свого часу достроково позбувся посади зокрема і через ідею побудови «канатки». Серед іншого, його звинуватили у спробі нищення історичного середовища.

У мерії наразі про канатну дорогу говорять обережно, акцентуючи на тому, що це лише пропозиція розробників проекту.

Що пропонують

Проект детального плану, який винесли на обговорення громадськості, охоплює 78,5 га території парку «Губернаторські вали», частини Високого замку, аж до вул. Богдана Хмельницького (район Підзамче).

Тут планується спорудження канатної дороги на Високий замок та облаштування меморіалу Героям Небесної Сотні.

Щодо канатної дороги, то варіантів її облашування є кілька. Для прикладу, першу станцію пропонують розмістити на «Губернаторських Валах» або на площі Данила Галицького. Крім самого канатного витягу на Високий замок, пропонується облаштувати навколишні вулиці.

«До Високого Замку туристи найчастіше ходять вулицею Кривоноса, проте львів’яни знають виходи з вулиць Опришківської, Замкової, Ужгородської. Ми пропонуємо організувати туристичні підходи до гори з різних сторін. Це вимагає приведення їх до відповідного стану. Наприклад, на Замковій прокласти тверде покриття та пустити туристичні автобуси», – розповів архітектор Ігор Кузьмак.

В подальшому, канатну дорогу планують перекинути до вул. Б. Хмельницького – район вокзалу «Підзамче», що на думку розробників дозволить використовувати канатну дорогу, як транспортну артерію у місті. Також планується перенести існуючу стоянку для туристичних автобусів з вулиці Кривоноса на вулицю Гуцульську.

Читайте також: «Свічки» для Сихова. Львівський виконком зі скандалом погодив будівництво 25-поверхівки (фото)

Орієнтовна вартість будівництва становить 10 млн євро, споруджуватимме «канатку» приватний інвестор.

За і проти

Якщо у мерії наголошують на перевагах проекту, то фахівці говорять про ризики.

«Я залучений до проекту в якості розробника історико-містобудівного обґрунтування можливості будівництва такого витягу. На містобудівній раді я доповідав про історичну підоснову таких витягів і наголосив на ризиках, які стосуються будівництва таких об’єктів. Якщо ми звернемося до засадничих документів, розроблених ІКОМОС для оцінок впливу на об’єкти історичної спадщини, то всі вони потрапляють в зону ризику, тобто вони впливають на об’єкти світової спадщини», – каже доцент НУ “Львівська політехніка” та член українського національного комітету ІКОМОС Василь Петрик.

«Для того щоб оцінити ступінь ризику і можливість такого будівництва, треба провести клопітку роботу. Проблема в тому, що кількість станцій постійно міняється і мігрує по території Львова в залежності від настрою громадськості і влади. Це не є просто транспортний об’єкт, а магістраль, яка веде до Високого замку і поки місто не вирішить, що робити з Високим замком не буде розуміння цінності об’єкту.

Тобто цей проект є можливий для реалізації, але немає розуміння об’єктів, до яких ми можемо його прив’язати, і що ми очікуємо в кінцевому результаті. Треба провести ще не одне обговорення з експертами. Це не може бути чисто комерційний проект, бо він стосується історичної спадщини, а в цьому аспекті комерційна складова має бути другорядною. Ми маємо розуміти, що ми експонуємо на Високому Замку. А зараз це виглядає, як будки з колою і хотдогами. Це несерйозно», – додає Василь Петрик.

Щоб оцінити ступінь ризику і можливість такого будівництва, треба провести клопітку роботу. Кількість станцій постійно міняється і мігрує по території Львова в залежності від настрою громадськості і влади
Василь Петрик

За словами директора НДЦ «Рятівної археологічної служби» ІА НАН України Олега Осаульчука, з точки зору археології більшість місць, де пропонується спорудити станції, заперечень не викликають, бо ці ділянки були зруйновані вже раніше.

«Пропоновані місця, крім площі Старий Ринок, потрапляють на ділянки, зруйновані у 19ст. Проблемною може бути ділянка на площі Старий Ринок, де може бути потужна археологія давньоруського часу. Але цей варіант активно не обговорюється, бо він складний з точки зору інженерних рішень.

Все залежить не тільки від проектування, а й від якості виконання проекту. Намалювати можна будь-що, але оскільки проект є модерний і передбачає радикальне втручання в історичне середовище, він має бути дуже якісним, максимально компромісним і має «вписатися», щоб він за якийсь час став перлиною архітектури», – каже археолог.

Пропоновані місця потрапляють на ділянки, зруйновані у 19ст. Проблемною може бути ділянка на площі Старий Ринок, де може бути потужна археологія давньоруського часу
Олег Осаульчук

У мерії кажуть, що до протестів були готові. «Ми того і оічкували. Старше покоління не готове до таких речей морально. Але робота проектантами була проведена ґрунтовна. Вони почали з обговорень в ІКОМОС, вивчали досвід. Зокрема говорили з мером Кобленца, який був противником канатної дороги. Я сподіваюся, що ми переконали громадськість, що меморіал Небесної Сотні лишається там, де мав бути, ніхто його переносити не збирався», – каже головний архітектор Львова Юліан Чаплінський.

Робота проектантами була проведена ґрунтовна. Вони почали з обговорень в ІКОМОС, вивчали досвід. Зокрема говорили з мером Кобленца, який був противником канатної дороги
Юліан Чаплінський

«Щодо канатної дороги – це не є тільки для туристів, а й для львів’ян. Я сподіваюся, ми спустимо його на вул. Хмельницького – це екологічний сучасний транспорт, мешканці будуть мати дешевші абонементи і цим користуватися. Ніхто ж не дивується контакним мережам трамваїв і тролейбусів. Канатні дороги мінімально втручаються у ландшафт. Ми переконалися в цьому у Кобленці, який також є у списку світової спадщини ЮНЕСКО. Була поставлена задача максимально не втручатися в ландшафт.

Проектанти добре попрацювали з ідеєю підземного паркінгу на верхній терасі вул. Кривоноса. Від більшості людей не було категоричного «ні». Переважно це старші люди і ми поважаємо їхню думку. Але це ніяк не понижує ліквідність міста, а навпаки здорожчує», – каже архітектор.

Він запевняє, що головна мета розробки детального плану – пам’ятник Небесній Сотні. «Канатна дорога – це одна з ідей, яку подали проектанти і вона не нова. Ще з радянських часів «Містопроект» малював цю дорогу, просто тоді до цього не дійшло. Зараз ми трасуємо цю річ – вона може відбутися завтра, може не відбутися ніколи, але ми повинні в детальному плані передбачити ті місця, які можуть лягти в інвестиційний проект. Чисто технологічно це будується за рік. Хочу наголосити, що це буде тимчасові споруди, а не не капітальні, це все розбирається. Я не бачу проблем, щоб це втілити до кінця 2019 року. Щодо Меморіалу Небесної Сотні, ми прикладемо всіх зусиль, щоб з весни почали будувати і за один сезон збудувати», – каже Юліан Чаплінський.

Громадські обговорення щодо облаштування території навколо Високого Замку триватимуть до 15 грудня. До цього часу є можливість подати письмові пропозиції та зауваження через центр надання адміністративних послуг.

Володимир ГАЛЕЧИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Загрузка...