Норма про роздільне сортування прописана в законі, але її ніхто не виконує, – еколог

Чи готова Україна до таких серйозних змін і чи справді все готово для прийому сортованого сміття ІА Дивись.info запитала в експерта міжнародної неурядової організації «Екологія. Право. Людина» Алли Войціховської.

– Насправді закон був прийнятий ще у жовтні 2012 року, тобто це не є щось нове. І все залежить від органів місцевого самоврядування, тому що кожен на своєму рівні мав би забезпечити і роздільне сортування, і переробку.

– Чи є в нас такі приклади?

– Ми маємо гарні практики у Вінниці, де роздільно збирається мокра і суха фракція відходів, стоїть станція компостування, конгрегаційна установка, 12 газозбірних свердловин. Також у Золочеві встановлена сміттєсортувальна лінія. Справді, в окремих містах є сортувальні лінії, є роздільне сортування, але на сьогодні в нас ще, на жаль, дуже низький показник. Якщо порівняти за статистикою зміни регіону, то це приблизно 2% збирають і сортують відходи у всіх населених пунктах в Україні.

– Як можна змінити ситуацію?

Національною стратегією управління відходами до 2030 року передбачене обов’язкове сортування. Водночас у законі «Про відходи» зазначено, що орган місцевого самоврядування укладає угоду з будь-яким виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, і цей виконавець послуг має, обов’язково, забезпечити роздільний збір і сортування відходів. Тобто нічого нового, все це відомо роками, норма про роздільне сортування прописана в законі, але її ніхто не виконує. І будь-який суб’єкт господарювання зобов’язаний у відповідності до закону України про відходи роздільно його сортувати. Усе це зазначено у 16 та 17 статті про відходи.

[dyvys_blockqoute text="Національною стратегією управління відходами до 2030 року передбачене обов’язкове сортування" author=""]

– А як щодо міжнародних вимог?

– На виконання стратегії і вимог європейських директив вже є передбачена ієрархія пріоритетів щодо поводження з відходами. Тобто на першому місці стоїть запобігання. Але в нашому законодавстві ще не прийнятий базовий, тобто рамковий закон, який би включав вимогу усіх цих директив, які стосуються і захоронення відходів, і відходів видобувної галузі, і рамкової директиви про відходи, і директиви, яка стосується контролю викидів від спалювальних установок – це директива про промислові викиди. Тому нас сьогодні вже нагально потрібен закон, який би ставив ключові вимоги, від яких би відштовхувалися всі наступні закони. Тобто він мав би встановити в Україні європейські вимоги щодо поводження з відходами.

– Дедалі частіше в Україні говорять про заборону поліетиленових пакетів. Як швидко і ефективно можна вирішити цю проблему?

– Заборона чи обмеження використання поліетиленові пакети відноситься до запобігання утворення побутових відходів. Тому що їх можна використовувати значно менше або замінювати їх на паперову упаковку. Як ми бачимо, деякі країни обмежують використання поліетиленових пакетів або у супермаркетах такі пакети є платними. Наприклад, є обмеження на використання у Франції. У супермаркеті, якщо покупець хоче взяти поліетиленовий пакет, то повинен за нього заплатити.  Тому людина задумується, чи брати пакет на один лимон чи два яблука, а чи можна без нього обійтися, взявши полотняну торбинку багаторазового використання і же йти з нею до супермаркету.

Читайте також: На Львівщині для полігонів ТПВ куплять три сортувальні лінії

В Україні поліетиленових пакетів використовується дуже багато, Національною стратегією поводження з відходами передбачене розроблення національного плану, де буде деталізовано показники, заходи, індикатори. Але роботу треба проводити і на обласних рівнях з супермаркетами, щоб зменшувати кількість пакетів, натомість використовувати такі, які біодеградують, тобто містять біодобавки, які сприяють їхньому швидшому розкладанню у довкіллі. Вони зможуть розкласти за рік-два, а не сотні роки. Потім усі ці пластикові опиняється у лісопосадка, у селах, розміщених біля сміттєзвалищ, оскільки сміттєзвалища не мають уловлюючи плівок, які могли би вберегти територію від поширення засмічення території тими ж поліетиленовими пакетами.

Оксана ДУДАР