дивись.info

Розслідування руху «ЧЕСНО». «Народний контроль» Добродомова: партія під прикриттям

Розслідування руху «ЧЕСНО». «Народний контроль» Добродомова: партія під прикриттям

250 тисяч гривень за півтора роки зібрала партія яка хоче потрапити в парламент. Попри це на регіональному ТБ – масові ефіри «Народного контролю».

Пропонуємо результати розслідування, проведеного аналітиками руху «ЧЕСНО».

Лише ТРК «Львів» за останні 3 роки отримав від ГО «Народний контроль» та фірми, пов’язаної з партією, 800 тисяч гривень. Виробництво програм доволі затратне і може коштувати до 6 мільйонів. У громадській організації кажуть, що бояться тиску й не розкриють імена донорів через те, що партія перебуває в опозиції до влади.

Приймальні нардепа виявилися незадекларованими партійними офісами, де журналісти працюють над виробництвом програм. Добродомов, як і інші члени політради, не жертвує партії власні кошти. Хто і навіщо вже третій рік поспіль розкручує новий політичний бренд?

Добродомов не виключає, що об’єднається на виборах з Юлією Тимошенко та іншими союзниками з «демократичної опозиції». Проте станом на зараз він не виключає своєї участі в президентських виборах.

«Безперечно, це має вирішити з’їзд. Чи я маю таке внутрішнє переконання (балотуватися в президенти – прим. ЧЕСНО)? Маю. Але все-таки є прихильником того, що в тих обставинах, які склалися, об’єднана демократична опозиція – це “Батьківщина” , “Громадянська позиція”, “Рух нових сил”, “Самопоміч”, “Свобода”, “Демальянс” і ми – повинна мати об’єднаного кандидата», – каже Добродомов.

Справжньою опозицією «Народний контроль» вважає і Юлія Тимошенко, передає «Українська правда»: «Я можу, хоч ми конкуренти, сказати, що вважаю справжньою опозицією Анатолія Гриценка, який очолює “Громадянську позицію”, “Рух нових сил” Міхеіла Саакашвілі, Дмитра Добродомова, який очолює “Народний контроль”», – сказала Тимошенко.

Основні витрати партії здійснюються через ГО та ТзОВ

Партійний сайт рекламує телепрограму «Народний контроль».

Скріншот із партійного сайту

У цих програмах майже завжди є коментарі депутатів від «Народного контролю». При цьому програма послуговується партійною символікою, яка використовувалася на виборах. Однак у фінзвіті партії не знаходимо жодної інформації про витрати на програму.

«Програма “Народний контроль”, яка виходить на одному із львівських ТРК – це продукція ТОВ “Українська майстерня телебачення”. Програма не має рекламного змісту і не є агітмайданчиком нашої політичної сили. Це об’єктивні журналістські розслідування із дотриманням відповідних стандартів про зловживання чиновників, комунальників, про те, як використовуються бюджетні кошти», – коментує ситуацію Валерій Веремчук, керівник Львівського міського осередку партії «Народний контроль» та лідер фракції у Львівській міській раді.

Партії в Україні часто використовують однойменні громадські організації, щоб здійснювати непрямий підкуп виборців, утримувати свої ЗМІ тощо.

«Добродомов іще перед виборами 2014 року вивів “Народний контроль” із каналу ЗІК, яким раніше керував, і редакція стала фактично його виборчим штабом. Чимало людей не розуміли, що працюють в агіткоманді, до самого кінця. Не знаю, чи розуміють зараз, але очевидно, що нічого спільного з журналістикою це не має – це піар-продукт команди Добродомова. Тепер він пташка вищого польоту, ніж якісь там регіональні канали: його дуже часто запрошують до студії “Інтера” та інших центральних каналів для озвучення потрібних меседжів. Як Добродомов використовував медіаресурс, яким розпоряджався і керував, для власної політичної кар’єри, я писав ще шість років тому», – розповідає журналіст Отар Довженко.

У 2012 році на території округу, по якому балотувався Добродомов (від УДАРу), була розміщена реклама програми «Народний контроль», в якій він був ведучим. Фото: vgolos.ua

«За останні місяці ми зняли з ефіру велику кількість програм через їх невідповідність місії та цінностям Суспільного мовлення, редакційним засадам нашої діяльності. У подальшому виробництво нових проектів буде можливим лише після успішного проходження процедури захисту на внутрішньому пітчингу. Що стосується програми “Народний контроль”, яка позиціонувалася як програма журналістських розслідувань, то ми відмовилися від її показу ще й з огляду на те, що вона транслювалася окремими філіями на платній основі. Це суперечить нашій внутрішній політиці», – зазначає Андрій Сайчук, генеральний продюсер суспільно-політичного мовлення НСТУ.

Дмитро Добродомов заперечує зв’язок програми і партії, а із запитаннями про вартість виробництва радить звернутися до керівника ГО Андрія Мисика (Добродомов є також і співзасновником цієї ГО).

«Партія називається “Громадський рух “Народний контроль”. Програма називається “Народний контроль”. Я вам нагадую. У 1989 році, коли мені було 17 років, у мене по сусідству з домом була “Всеукраїнська організація “Народний контроль”. Нам до неї теж претензії виставляти?», – розповідає Добродомов.

За словами Добродомова, у містах, де «Народний контроль» має фракції, ГО реалізовує антикорупційний план (саме з цим планом партія та Добродомов ішли на вибори у 2015 році, тож ГО реалізовує саме його). Нардеп твердить, що програму втілюють активісти, бо їм довіряють:

«Якщо це буде робити політична партія, це не буде викликати довіри, зрозуміло».

Згідно з опитуванням Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та Центру Разумкова, громадські й волонтерські організації є єдиними соціальними інституціями з позитивним балансом довіри (+4% та +37% відповідно), тоді як баланс довіри до партій від’ємний і становить -70%. По суті, у Добродомова для просування партії використовують довіру до громадського сектору.

Керівник ГО «Народний контроль» та член політради партії Андрій Мисик стверджує: через те, що партія перебуває у жорсткій опозиції, імена донорів ГО не називатиме:

«…ви хочете почути, звідки у нас гроші. Я не думаю, що це є хороша ідея. Ми ж не будемо скривати, що да, засновники партії і засновники громадської організації – це є одні особи. На сьогодні партія знаходиться у жесточяйшій опозиції до влади. Тобто ви хочете, щоб я сьогодні назвав наших спонсорів, щоб у них завтра були перевірки, у них завтра були проблеми і так далі. Я вам відповідаю: я не буду цього робити», – сказав Мисик.

Також Андрій Мисик каже, що виробництво телепрограми коштує 100–120 тисяч гривень на місяць. «Яка це сума, я не можу вам сказати. Можливо, це 100 тисяч, можливо 120 тисяч в місяць».

Ми згрупували низку фактів, які свідчать про те, що ГО і приватна фірма діють в інтересах партії, що означає, що витрати на її виробництво повинні бути вказані у фінансовому звіті партії як спонсорські внески:

  • засновниками й керівниками партії, ГО та приватної компанії є одні і ті ж люди;
  • партія, ГО та приватна компанія використовують у своїх продуктах однаковий логотип;
  • депутати та партійці коментують більшість випусків телепрограми.

Наприклад, у Львові з 18 програм 14 коментують депутати «Народного контролю». У низці випадків у програмі є коментарі одразу від двох-трьох партійців, в т.ч. і з самим Добродомовим.

Ще показовіша ситуація у Луцьку.

В областях, де немає своїх депутатів, тенденція брати коментарі у «своїх» теж зберігається. Коментарі беруть у керівників осередків партії, активістів, юристів тощо. Наприклад, у Херсоні найчастіше програму коментує Валерій Гурківський, голова міської парторганізації.

Коментарі Гурківського присутні у 16-ти з 29 випусків програми. Здебільшого коментар голови херсонської парторганізації вмонтовували наприкінці сюжетів.

У липні 2016 року на партійному сайті була опублікована стаття зі звітом про перший рік діяльності політичної партії. Тут вихід телепрограм подається саме як звіт про діяльність партії.

Остаточно прояснив ситуацію дзвінок за оголошенням про роботу журналіста, розміщеного на сайті work.ua.

Представившись журналістом із Черкас, ми запитали, чи ця вакансія є роботою саме на партію (не громадську організацію) «Народний контроль», й у відповідь почули:

«Так, ви правильно зрозуміли. Наш проект у Черкасах зараз уже закритий. Це буде київський проект, аналогічний. Все ви правильно зрозуміли».

Скільки це коштує?

Згідно із відповіддю на інформаційний запит, головним замовником телепрограми у Луцьку була ТзОВ «Українська майстерня телебачення», керівником якої є Андрій Кісера, член політради «Народного контролю». Одну з програм замовляв місцевий осередок партії (витрати у фінзвіті не вказані).

У Львові ще з початку 2015 року за трансляцію контенту відповідає ГО.

З 2016 року замовником є «Українська майстерня телебачення».

Левова частку витрат, близько 500 тисяч гривень, здійснили ще у 2015 році. Тоді контент дещо відрізнявся від того, який виходив у 2017 році. Транслювалися кількахвилинні відео з типовою структурою – вступ із описом проблеми – коментар людей, маркованих активістами та координаторами “Народного контролю” – вирішення проблеми.

За «збігом» обставин проблеми містян бралися вирішувати кандидати із виборчих списків партії.

Уже після виборів у них розповідали про здобутки обраних депутатів.

Тож в інтересах партії ГО діяла ще з 2015 року.

За підрахунками ЧЕСНО, за трасляцію телепрограми «Народний контроль» у 8-ми обласних центрах було витрачено близько мільйона гривень (нам вдалося виявити, принаймні, 204 різні програми трансльовані на місцевому телебаченні в цих містах). Це лише витрати на трансляцію продукту.

Також можемо приблизно вирахувати витрати на зарплатню журналістів.

За основу візьмемо резюме, розміщене у Черкасах із зарплатнею в 4 тисячі гривень.

Резюме датоване квітнем 2016 року. Про кількість журналістів дізнаємося із статті на партійному сайті – їх станом на 2016 рік було 45. На зарплатню такої кількості журналістів лише за один рік мало піти 2 млн 160 тис. Однак йдеться про витрати за два, а то і за три роки.

Стосовно місць роботи, то самі ж журналісти засвітили їх у своїх програмах – це приймальні Добродомова.

Хоча Добродомов є мажоритарником зі Львова, він має 17 громадських приймалень по всій країні – від Луцька до Лисичанська.

У Житомирі громадська приймальня і партофіс розташовані в одному приміщенні, про що свідчить вивіска на будинку. У фінансовому звіті цей офіс не фігурує.

Вивіски на будинку за адресою Житомир, Велика Бердичівська, 16 (офіс 12). У цьому офісі розміщений партійний офіс та приймальня нардепа Добродомова. Фото: Сергій Яцик

 

Така ж ситуація в Івано-Франківську. Знову жодної згадки про офіс у фінзвіті.

Офіс/приймальня в Івано-Франківську, розташована на вул. Степана Бандери, 77 (офіс 103). Фото: Михайло Джогола

У Львові приймальня та партофіс розташовані за різними адресами. Однак, партофіс у фінансовому звіті все одно не фігурує. Зараз він розташований на вул. Марії Конопницької, 15/7, а у 2015–2016 роках він був на вул. Соломії Крушельницької, 3.

Вхід у новий офіс “Народного контролю” у Львові. Фото: Соломія Саврук

Добродомов дивується, чому партія повинна звітувати про офіси:

«Органами місцевого самоврядування мені надані у межах моїх мажоритарних повноважень у Львові, безперечно… Чому вас дивує, що у керівника партії, де є партійні осередки, є приймальні, як партійні?…У чому проблема? Є задекларовані ті офіси, де витрачаються гроші (лише офіс у Тернополі)», – каже Добродомов.

Парадокс у тому, що Добродомов є співініціатором прийняття закону «Про запобігання політичній корупції». Згідно з цим законом, партія має декларувати офіси, навіть якщо користується ними на безоплатній основі, чи якщо їх оренду оплачує третя сторона.

Очевидно, що ГО та приватна фірма витрачають в інтересах партії значні кошти. За попередніми підрахунками, поза партійним звітом пройшло принаймні 5–6 мільйонів гривень за останні кілька років. Поза тим за рамками цієї статті залишилися дані про витрати на юристів, газети, просування у соцмережах, марковану рекламу в інтернет-ЗМІ. Витрати на все це також поза фінзвітом.

«Я розберуся з юристом з цього питання, якщо таке є. У цьому я не впевнений. Якщо, не дай Бог, ми у чомусь не праві, ми негайно це виправимо. Хоча я в цьому дуже сильно сумніваюсь», – додає Дмитро Добродомов.

Звідки гроші?

За даними ЗМІ, на момент створення «Народний контроль» курувався заступником голови Адміністрації президента Віталієм Ковальчуком, а фінансове підживлення партії надавав Ігор Кривецький (ВО «Свобода»). Протистояння Садовому було їхнім спільним інтересом, хоча Добродомов категорично спростовує зв’язок з Кривецьким.

«Я вже не перший раз чую цю плітку, але наполягаю на тому, що це саме плітка, яка не має нічого спільного з реальністю», – заявляв Дмитро Добродомов у 2015 році.

Натомість Ковальчука, Добродомов називає його «другом», з яким вони «часто спілкуються». Існують певні опосередковані аргументи на користь зв’язку Добродомова з АП. У 2015 році програму «Народний контроль» транслювали на 5 каналі, що належить Петру Порошенку.

Окрім цього, саме БПП підтримала Добродомова на виборах 2014 року і він у подальшому увійшов президентської фракції. Згодом він вийшов з фракції, але акцентував увагу, що залишається в коаліції.

При цьому за останні кілька років обставини могли суттєво змінитися. Риторика Добродомова, очевидно, спрямована на критику влади та дій президента.

Медіа у певній мірі пов’язують Добродомова з Кривецьким. Кілька місяців тому члени політради “Народного контролю” Андрій Мисик та Андрій Кісера викупили львівський телеканал НТА, що за даними ЗМІ був підконтрольний Ігору Кривецькому. При цьому «свободівці» далі залишаються частими гостями ефірів НТА.

Як би там не було, усі питання щодо фінансування мали би прояснити у самій партії. Логічно, що приховування донорів розходиться з антикорупційною програмою партії та з риторикою її лідера.

Офіційно – одна з найбідніших діяльних партій

З початку 2016 до 30 вересня 2017 партія отримала лише 250 тисяч гривень внесків.

Головний донор партії – тернополянка Олена Абакумова, дружина Володимира Бліхара, голови фракції «Народного контролю» у Тернопільській міській раді.

Суттєві суми партії перерахували ті, хто від неї балотувався. Серед них – Тетяна Лишневець та Валерій Альтгауз. Обоє балотувалися на довиборах у парламент в липні 2016 року (Лишневець – 23 округ, Альтгауз – 183 округ).

Така ж ситуація з кандидатом на посаду мера Кривого Рогу Ігорем Левицькиим. Усі фінансували партію лише напередодні виборів.

Серед донорів виокремлюється ще одна група людей – Катерина Удодік, Сергій Вакулюк, Ольга Кушнірук та Ганна Войтович. Вони перераховували кошти в один і той самий день – 10 лютого 2017 року. Сукупно 33800 грн. Цього ж дня всю суму витратили на оплату послуг аудитора. Інформації про зазначених донорів знайти не вдалося. Сайт «Народного контролю» про них теж не згадує.

Дмитро Добродомов не захотів говорити про конкретних донорів партії, але розповів, скільки коштів потрібно для діяльності:

«Я не можу оперувати точними цифрами, так. Якщо ми говоримо про всі осередки і про все решта, це максимум порядка 80 тисяч гривень на місяць».

Отже, за версією керівника партії на утримання партструктури за останні два роки мали б витратити майже 2 млн грн, однак у звіті – 250 тисяч.

У цілому, майже половина надходжень партії – це внески від кандидатів, які оплачують свої ж виборчі кампанії. Офіційно ні Дмитро Добродомов, ні члени політради партії, ні депутати Львівської міської чи обласної рад (базовий регіон для партії, де й обрався до парламенту Добродомов) не фінансують діяльності партії.

Фещенко Ігор, аналітик Громадського руху ЧЕСНО

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.