Через років 10-15 наше місто буде якісно іншим, - Тарас Юринц

dsc4305-649ea2371b9ff6a8f266e45548369cb0

Сьогодні, 9 березня, у Львові стартував форум «Креативний прорив», який триватиме впродовж двох днів. Форум розпочався із презентації напрацювань стратегії прориву Львова. Продовжать захід дискусії про різні напрями розвитку креативності нашого міста за участі представників різних середовищ.

Про це інформує прес-центр Львівської міської ради.

В ході першої панелі присутні говорили про напрацювання стратегії прориву Львова. «Стратегія – це суспільно угоджена перспектива, куди ми усі рухаємось, пріоритети, які ми для себе визначили», - наголосив Олександр Кобзарев, директор комунальної установи «Інститут міста».

«Якими мають бути подальші точки зростання? Треба шукати стратегію на наступні 20-30 років, яка змінить місто. Львів відкрився для світу – натовпи туристів, серйозний розвиток ІТ-галузі. Ми вже не сприймаємо Львів, як звичайний обласний центр України. Громада Львова вже прагне до інтеграції у світовий економічний і культурний простір. Щоб думати про візію і стратегію наступних 20-30 років, треба думати про те, які чинники є у Львові, в Україні, ми мусимо думати також про глобальні чинники.

Ми бачимо такі світові тенденції: те, що раніше створювало найбільші впливи на життя людей – це гроші, це промисловий, фінансовий капітал, природні ресурси, сьогодні це все має менший вплив. Первинна тут ідея, креативний потенціал людини. Мова йде про більший інтелектуальний вплив, а не фінансовий. У місцях концентрації креативних людей є значно вищі показники зростання. Там є багато людей з новими ідеями і там формується новий капітал, там вкладається новий капітал. Він вкладається не у проекти, а в людей. Про Ілона Маска вже роки говорять, що він банкрот, але тиждень тому google вклав у нього новий мільйон. У цих регіонах люди формують свою систему цінностей – нове ставлення до грошей, до брендів, до людей – значно більше толерантності, більше розуміння до того, що людина може збанкрутувати, але може піднятись знов.

Ці люди не сприймають консервативності. Вони дуже сильні індивідуалісті. Звичайні люди бачать, наскільки успішні представники креативного класу, як наслідок, система цінностей креативних людей стає прийнятною для всього населення. Приклад, при зміні Дубліна на креативне місто, зарплата усіх мешканців Дубліна виросла в 5 разів. Люди прийняли епос креативного класу, як свій. Львів історично креативне місто. Один з найбільших креативних хабів – це Центр Шептицького, УКУ. У нас є багато проблем, але місто живе, воно гедоністичне. Львів – привабливий, живий, тусовочний. Все, що побудовано в ресторанному бізнесі у Львові, побудовано на креативі. Коли нема грошей, треба думати, треба креативи. Більше, ніж 100 тис студентів у Львові. Розуміємо всі недоліки нашої освіти, але зміни, робота з освітнім потенціалом може дати фантастичний результат. Наша пропозиція – зосередитись на потенціалі людей», - Марк Зархін, ресторатор, громадський діяч, співзасновник «Fast Food System» та «Kumpel Group».

«Львів має бути містом гідного життя. Бо коли мешканці будуть почувати себе гідно, тоді буде означати, що ми вийшли на якісно новий рівень життя у нашому місті. Наша візія: Львів – це місто гідного життя. Ми вийшли на розуміння такої цінності, як довіра. Відсутність довіри сильно гальмує розвиток громади і середовища. Друге – це чесність. Коли ми чесні перед собою, з іншими – це великий локомотив розвитку. Третє – це взаємоповага, яка приводить до взаємодії. Взаємодія в економічному сенсі приведе добробут до міста. Це має бути через розвиток думки, розвиток креативного потенціалу, який є у мешканців. Коли ми почнемо продукувати ідеї, тоді ми зможемо розвивати своє середовище. Впровадження креативності надзвичайно важливе.

Прийшло розуміння про 4 напрямки розвитку, які треба запускати сьогодні. Перший – виховання творчості та креативності в місті. Креативність – це здатність на основі існуючого знання творити нові смисли. Ми б хотіли, щоб у Львові розвивалось начало, яке б допомагало творити нові знання. Друге – це утримання креативних мешканців у місті. Бо зараз кращі люди реалізують себе всюди, крім у Львові. Третє – залучення. Треба створити умови, щоб люди повертались назад. Важливо запрошувати і залучати людей, які не є львів’янами. Коли в місті почне працювати креативна громада, нам потрібні середовища і локації. Через років 10-15 наше місто буде якісно іншим, це буде місто, де люди будуть мати, що робити», - Тарас Юринц, голова Ради конкурентноспроможності, голова Західноукраїнського офісу «Гульдманн-Україна».

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: