дивись.info

Володимир Гірняк: Ми хочемо, щоб у медицині гроші вийшли із тіні (інтерв’ю)

Володимир Гірняк:  Ми хочемо, щоб у медицині гроші вийшли із тіні (інтерв’ю)
Володимир Гірняк. Фото з відкритих джерел

Діяльність Львівської обласної ради останнім часом постійно привертає до себе увагу завдяки ініціативам, які викликають неоднозначну реакцію громадськості.

Серед останніх скандальних тем, які викликали шквал критики – нові підходи до управління комунальним майном та конкурси на посади керівників комунальних медичних закладів. Чи не шкодують у ЛОР про непопулярні кроки і чи принесли вони користь, ми говоримо з заступником голови облради Володимиром Гірняком.

Про конкурси на посади очільників комунальних закладів

Нещодавно завершилася низка конкурсів на посади керівників комунальних медзакладів, які викликали критику, інколи доволі жорстку. Чи вважаєте їх успішними?

Конкурси були однією з «фішок» нашої каденції. У лютому 2016 року ми ініціювали прийняття положення про конкурс. Тоді законодавство цього не вимагало, але вже безпосередньо перед  призначенням останніх конкурсів вийшла постанова Кабміну, де чітко прописано, що всі керівники мають призначатися на конкурсних засадах, як мають створюватися комісії. До того часу, як ми добралися до медицини, пройшло вже близько 50 конкурсів у закладах культури, освіти, соціального захисту.

В нас також був вдалий досвід проведення конкурсу в Охматдиті. І я дуже  радий, що ми цей перший етап пройшли. Ми взяли найбільші заклади, по 10-ти вже призначені керівники, по двох закладах їх ще має призначити сесія ЛОР, і по 2 закладах конкурс не відбувся. Я  вважаю, що це успіх, бо рівень уваги громадськості, журналістів, депутатів був дуже високий. Я вбачаю в цьому плюси, бо до цього керівники були призначені на посади безстроково. Зараз чітко визначений термін  – 5 років, і після цього не може бути автоматичного продовження контракту, а має бути оголошений новий конкурс.

Комісія з визначення директорів комунальних закладів ОЗ

Говорилося про те, що програми розвитку закладів, з якими переможці йшли на конкурси, будуть закріплені у їхніх контрактах, щоб потім було за що спитати…

Ми не можемо їх закріпити, бо не всі вони достатньо чіткі, але я радий, що було їх масове  громадське обговорення. У контракті і без цього прописано низку норм, за порушення яких керівника можна звільнити. Тобто, якщо керівник переміг на конкурсі, це не означає автоматично, що він буде сидіти на посаді 5 років.

На сесії 15 травня мають бути затверджені керівники ще двох закладів. Ваш прогноз – чи набереться достатньо голосів депутатів?  

Важко сказати. Можливо депутати будуть радитися у своїх партійних осередках, але сесія має визначитися. Якщо голосів не вистачить, будуть оголошені нові конкурси. В нас уже були випадки,  хоча й небагато, коли переможці конкурсу не були затверджені сесією ЛОР.

Ще під час формування комісії можна було чути думки, що попри всі демократичні процедури керівниками стануть «ті хто має бути»    

Ми всі живі люди. Звичайно, що я впливаю на роботу комісії, як і кожен з її членів. Коли запустився механізм конкурсів, мені довелося визначатися, як себе поводити. Чи зустрічатися з усіма претендентами, чи з жодним. Я прийняв рішення зустрічатися з усіма, бо у будь-якому разі, я на роботі, я ж не можу закритися в кабінеті. І фактично з усіма претендентами я спілкувався. Звичайно, є якийсь суб’єктивний момент, але були громадські обговорення і був не один випадок,  коли думка членів комісії змінювалася вже під час обговорень. Конкурс не робот проводить. Є об’єктивні критерії, а є суб’єктивний підхід і про це треба чесно говорити, бо воно так є.

Про перинатальний центр

Щодо перинатального центру. Чи немає у Вас враження, що ситуація заходить у глухий кут? Центр все ще не працює, постійного керівника не обрали, колектив не бажає приймати сторонню людину

З колективом я спілкуюся уже давно. На початку каденції ми обіцяли їм, що центр завершимо, і ми це зробили. На даний момент виділили з обласного бюджету 78 млн. грн. Це величезна сума,  враховуючи, що наш бюджет не є такий великий і є маса інших потреб. Це при тому, що з державного бюджету виділили 45 млн. грн.

Читайте також: Коли львівський перинатальний почне приймати пацієнток і хто його очолить (фото)

Я гордий, що ми дотичні до цієї справи. Тобто ми свою роботу зробили, прийняли правильне управлінське рішення. Але коли до мене прийшли працівники і сказали, що хочуть саме цю людину, я сказав, що при всій повазі керівник закладу не для працівників, а для відвідувачів. Ми хочемо, щоб у медицині взагалі і в центрі зокрема гроші вийшли з тіні.

Перинатальний після реконструкції

Я, наприклад, утримався під час голосування. Я не голосував за жодного із трьох  претендентів. Колектив може висловити свою позицію, але ставити питання в ультимативній  формі, що буде саме такий керівник – вибачте, але це не ж приватний заклад. Я думаю, що люди нас зрозуміють. І ми були чесними перед людьми.

Під глухим кутом я мав на увазі ситуацію, коли може повторитися перший конкурс, з тими самими претендентами. Чи не піде ця історія по колу?

Будемо шукати вихід з ситуації. Вона нагніталася ще до початку нашої каденції. Було багато як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів. Я наголошую, що не звинувачую колектив і розумію,  чому їхня модель поведінки є саме такою.

Я не став голосувати за пані Біль, тому що вважав неправильним крок, коли чиниться тиск, зокрема і з боку колективу, на членів комісії. Я також не вважав за можливе голосувати за когось іншого, щоб показати колективу, що ми демонстративно обрали іншого претендента. Але ситуація була дуже напружена і я вважаю, те що комісія не прийняла рішення на тому етапі, було правильним.  

Ви вже анонсували, що будуть відбуватися наступні конкурси…

Це будуть конкурси на посади керівників усіх інших медичних закладів, які ще залишилися, їх є близько 20. Але зараз треба враховувати наближення літа й те, що ситуація з  попередніми конкурсами дещо розбалансувала депутатський корпус.

Ви вже згадували про досвід проведення конкурсів. Деякі переможці працюють на посадах уже понад рік. Чи задоволені Ви їхньою роботою, і чи не було відчуття, що десь була допущена  кадрова помилка?

Я скажу, чиєю роботою я особисто задоволений. Я задоволений тим, як ожив музей Франка, музей у Нагуєвичах, причому там чоловік з’явився в останній момент – молодий, енергійний кандидат  наук. І музей почав розвиватися.

По деяких закладах, не хотів би зараз їх називати, я не дуже задоволений. Я бачу, що ті завдання, які ми ставили, не виконуються в повній мірі. По деяких  закладах, де ми зробили помилки, ми ці помилки вже виправили. В деяких випадках, звільняли по статті, в інших люди самі писали заяви.

Про перевірки роботи комунальних закладів

Давайте перейдемо до майнового блоку. Свого часу Ви ініціювали перевірки  комунальних закладів, були анонсовані певні кадрові рішення. Якою є ситуація зараз?

Всі заклади ми ще не перевірили, але процес пішов дуже добре. Цього року ми заклали 110 мільйонів гривень зекономлених коштів. Можливо ця сума дещо зміниться, бо постійно виникають різні ситуації, десь доводиться приймати непопулярні рішення. Але процес йде.

Ми звільнили кілька  керівників, незважаючи на шалений спротив. Люди звикли, що вони постійно перебувають на цих  посадах, а це неправильно, бо вони не прагнуть нічого змінювати. Немає ефективного використання громадського майна. Тобто ми розворушили серйозні процеси.

Перевірка навчально-реабілітаційного центру «Оберіг»

Чи не на кожній сесії виникають скандали, пов’язані з реорганізаціями комунальних закладів, продажем їхніх приміщень, пов’язаних з цим скорочень працівників. Ви впевнені, що йдете правильним шляхом?

Коли ми бачимо, що на папері умовно є 100 чоловік, а реально працює набагато менше, тобто є мертві душі, – а такі факти є, – то це речі неприпустимі. Ми продали приміщення фтизіатричної служби, бо вони не були потрібні закладам медицини і ми взяли на себе цю відповідальність. Але ж ніхто зараз не кричить, бо гроші пішли в медицину.

Коли ми продали універмаг «На ринку»,  який був шквал критики, а чому зараз нема? А тому, що ми продали об’єкт за 62,5 млн.грн, тоді як місто продало більшу площу за 7,5 млн. грн. Тоді ми теж взяли на себе відповідальність. І 25 млн. пішло на перинатальний центр. Тобто якщо ми впевнені, що робимо правильно, то ці рішення треба приймати. Просто треба громаді їх пояснювати.  

Чи маєте ви для себе список комунальних об’єктів,  якими треба зайнятися вже найближчим часом?

Ми зараз виділили 1,5 млн. грн на аудит. На всі заклади цього не вистачить.  Думаю, впродовж двох тижнів ми приймемо рішення, по яких об’єктах його проводити. Це буде відповідь на ваше питання. Хоча, за великим рахунком, треба перевіряти все. Ми почали працювати з липня і 110 млн. ми зекономили, а я бачу можливості набагато більші. А ці 110 мільйонів йдуть на наші об’єкти, вони повертаються у ті самі галузі.

Що з «Ареною Львів» – ЛОР готова взяти цей об’єкт?

Без боргів готові, бо шкода. Я бачив, в якому стані цей об’єкт – допущені помилки при будівництві, деякі роботи треба переробляти, і це тільки по першій черзі. Об’єкт не зданий в експлуатацію. Дуже багато питань виникає, але ми готові до цього. Ми довели, що ми готові братися за серйозні  питання і їх вирішувати. Стратегічно це правильно, що арена буде мати господаря, бо в Києві не до неї. Ну і, звичайно, там має бути футбол. Представники ФК «Верес» постійно присутні на наших нарадах, вони цим цікавляться. Нічого поганого в цьому не вбачаю.

Ви не боїтеся, що повішаєте на себе фінансовий тягар, який може виявитися непосильним для ЛОР?

Там не є аж такі великі мінуси. Є об’єкти, які мають виконувати соціальну функцію. Подивіться, в якому стані це об’єкт: згнило, заржавіло, пішли тріщини, це означає що він не функціонує, а в нього вкладені 400 млн дол. по курсу 2001 року  – це 3 млрд 200 млн грн.

Я не хочу піднімати питання, хто за це буде нести відповідальність, це питання не до мене. Але ми повинні ефективно використовувати це майно.

Спілкувався Володимир ГАЛЕЧИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Загрузка...

Реклама