Чимало діячів в Україні говорять про гостру необхідність переорієнтації економіки з сировинної на технологічну, інноваційну. Зрештою, про інноваційний потенціал свідчать і стартапи, зокрема львівські, які за години збирають десятки тисяч доларів на Kickstarter.

Однак, самого потенціалу недостатньо, адже для інновацій потрібне по-перше, законодавче регулювання й, по-друге, захист прав на інтелектуальну власність. Саме зараз Україна робить стрімкий ривок у цій сфері, адже на розгляді у парламенті перебувають паралельно кілька законопроектів про інтелектуальну власність. Про те, як Україна змінюється щодо інтелектуальної власності, чи розраховувати стартапам на державну підтримку, Дивись.info розпитала у заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Михайла Тітарчука.

– Зараз світова  економіка змінюється, яке місце в ній мають інновації, технології та куди Україні можна в цій сфері прагнути?

На сьогодні економіка дуже сильно розвивається в цьому плані. Є процеси інноваційні, високотехнологічні й на сьогодні ми розуміємо, що той принцип, який застосовувався в нашій економіці, уже має трансформуватися дуже швидко. Всюди триває глобалізація, те, що ми думали вчора, не актуальне вже сьогодні.

Для мене як заступника у міністерстві економічного розвитку й торгівлі дуже цікавий досвід різних країн. Ми розуміємо, що не зможемо зробити копі-пейст якоїсь форми, але ми можемо взяти для себе щось, що зможемо реалізувати. На сьогодні, якщо говорити про економіку, у нас макроекономічна стабілізація. За 2016 рік 2,3% зростання, 2017 – 2,5% (прогнози на 2018 рік 3-4%, – ред.). І вперше за 15 років уряд зробив середньострокове планування на три роки (2020). І з цього у нас прогноз, що економіка буде рости. Для порівняння, в 2013 році ВВП було мінус 9%. Жодна країна в світі не опинялася в такій ситуації втрати території, війни, втрачених 30% промисловості, інфляції до 40%, коли уряд, НБУ, Адміністрація Президента, парламентарі змогли консолідуватись і зробити важливі речі. Що це показує? Що українці – не просто нація, яка може вижити в будь-яких випадках, а що ми настільки потенційно потужні, і наші інноваційні підходи просто треба правильно капіталізувати і замість того, аби робити регуляцію, створити умови й не заважати.

Українці настільки потужні, і наші інноваційні підходи просто треба правильно капіталізувати і замість того, аби робити регуляцію, створити умови й не заважати
Михайло Тітарчук

Нам потрібно 5-7% зростання ВВП для відродження, тому що до 5% – це недостатньо. Але якщо дивитися глобально, в Європі теж не велике зростання. Корея для мене є прикладом, там є 20% росту ВВП, бо вони залучили інноваційний підхід, інтелектуальну власність.

Звісно, жоден інвестор не зайде в країну, якщо питання інтелектуальної власності не врегульоване і вона не захищена. Тому що інтелектуальна власність – це прямі інвестиції, як ззовні так і всередині.

– Якщо прогнозувати, що цей інноваційний кластер може дати Україні, якщо будуть для цього умови?

Це дасть сильний поштовх. Зараз почала відбуватися четверта індустріальна революція. І Україна може тут посісти не останнє місце, а може бути у топ-5. Чому? За останні 2-3 роки 2000 стартапів змогли залучити на краундфайндингу 2 млрд доларів, тобто розуміємо потенціал. На сьогодні було проблемою, що всі інновації були зосереджені в міністерстві освіти. Але ми зараз домовились, що розподіляємо наші повноваження. Тому що інновації мають бути в реальному секторі економіки, прикладні.

В Німеччині 80-90%, малий і середній бізнес, який складає ВВП, є замовником тих інновацій, тих стартапів, які потрібні. Тобто ми відходимо від радянської моделі роботи вчених, коли отримав гроші й думав, що ж йому вигадати.

Жоден інвестор не зайде в країну, якщо питання інтелектуальної власності не врегульоване і вона не захищена
Михайло Тітарчук

Тобто з боку освіти – МОН, з боку реального сектору економіки – ми, тобто МЕРТ. Тому що ми розуміємо, що економічне зростання може відбутися лише при використанні інноваційного підходу в усіх сферах. Три сфери експорту на сьогодні: це агро, промисловість і ІТ. Мій підхід і підхід міністра (Степана Кубіва, – ред.) в тому, аби економіка була високотехнологічною, щоб ми не продавали зерно, а виробляли продукт, тобто додану вартість.

– Щодо принципу, що інновації мають бути прикладними, він уже якось реалізовується?

Так, на сьогодні ми, по-перше, врегульовуємо законодавчі моменти. Бо без цього підґрунтя, без законодавства ти не можеш рухатися. Мінекономрозвитку буде розробляти законопроект про інновації, але разом з міносвіти. Ми наразі є першими, хто за це взявся, бо зараз в Україні навіть термінологія «стартап» не визначена. І до цього написання законопроекту ми долучимо бізнес, науковців з  та інші зацікавлені сторони.

По-друге, міністр Степан Кубів є головою нещодавно створеної Ради з питань інновацій. Це не просто рада, де є прем’єр-міністр та міністри. Там присутній реальний бізнес і у нас йде дружній діалог. Вони кажуть: там є проблеми, ми кажемо: добре, давайте врегульовувати. Але потрібно чітко розмежовувати, що держава – це не влада, а сервіс для людей, тому треба створювати умови, але бути обережними з лобізмом, аби не зробити так, що одній компанії буде краще, а іншій – погано.

Ми зараз створили Координаційну раду з питань інтелектуальної власності. Там є заступники міністрів, усі правоохоронні органи, представники бізнесу, Рада омбудсмена. Для чого? Для підняття питання, аби ми захищали інтелектуальну власність. Аби не нам казали з-за океану: прийміть цей закон. Якщо не буде захисту інтелектуальної власності та інновацій – у нас немає майбутнього. Тому зараз є 7 законопроектів у Верховній Раді по інтелектуальній власності, один вже пройшов друге читання. Ми цього чекали 27 років. І ось, політична воля, мотивація з-за океану, і ми це зробили.

Що стосується підтримки, то головне, аби була якась екосистема. Це наші студенти, наші університети. Я сьогодні мав честь виступати перед студентами у «Львівській політехніці». Потенціал тут шикарний. І, що цікаво, «київська політехніка» має щось своє, «ЛП» – щось своє. І це двигуни, ми маємо ці двигуни законтактувати.

Держава – це не влада, а сервіс для людей
Михайло Тітарчук

Далі те, що вони роблять, держава має не просто підтримати, а фінансувати. На сьогодні ми отримали кілька бюджетів. Перший бюджет на 100 мільйонів гривень – на Державну Фінансову Кредитну Установу  що є інструментом для підтримки стартапів, зараз розробляємо порядок, щоб допомагати таким студентам або вченим реалізовуватись.

Ми пішли за принципом Ізраїлю. В Ізраїлі 85% стартапів інвестує держава. І це мотивує молодого вченого. Аби це було ефективно, він має знайти свої 15%, а держава дасть 85%. Тобто ризикують дві сторони. І ми маємо розуміти, що стартап – це не те, що ти щось розробив і воно зразу злетіло. Воно може п’ять разів не злетіти, а на шостий – піде. У Кореї те саме – країна не має ресурсу, але завдяки інноваціям та інтелектуальній власності вони такі речі зробили.

Я не думаю, що ми не зможемо, просто нам це все треба об’єднати, скомпонувати, створити умови і десь, можливо, полегшення оподаткування. Я не маю права про це казати, але мусимо створювати умови. Якщо, наприклад, криптовалюти, ICO, чому би нам не зробити так, аби у нас реєструвалися, як у Швейцарії, де п’ять років не сплачують податки і всі туди побігли.

Дещо треба лібералізувати. Якщо мова про таку сферу як ІТ, ми розуміємо, що там великі надходження, але маємо спонукати до прозорості, аби вони не маніпулювали зі сплатою податків, аби була довіра. На біло працювати краще.

– Відомо, що ІТ-кластер у Львові дуже потужний, але є така тенденція, що класні фахівці та компанії потім переїжджають за кордон. Яким чином ви збираєтесь мотивувати їх, втримувати тут?

ІТ-компанії ти не втримаєш, тому що вони працюють з аутсорсом. Це нормальна тенденція, коли, наприклад, ізраїльські компанії платять українським айтішникам, які знаходяться в Україні. Я вважаю, що це непогано. Є процес глобалізації, на який ти не можеш вплинути і якщо компанія хоче поїхати до Естонії, вона поїде туди.

Наше завдання – створити умови, аби бізнес не реєструвався в інших країнах, а залишався тут. Щодо людей, які виїжджають, то тут треба лише створювати умови, конкурентну зарплату. Наприклад, я 12 років працював в Африці, але повернувся додому, тому що мені подобається вдома. Кожен шукає свій шлях, але я вважаю, що у нас унікальна країна й ми потенційно дуже потужні. Марк Твен сказав так: «Основа сильної держави – це сильна армія і сильне патентне відомство». Армія захищає кордон, а патентне відомство захищає інтелектуальну власність.

 

– Щодо мотивації з-за океану, то нещодавно мав минути термін, який Україні дали Штати, аби врегулювати питання інтернет-піратства й захисту інтелектуальної власності. В чому там справа?

Є список «301» і ми в цьому списку. Це список злісних порушників прав з охорони інтелектуальної власності. На жаль, ми там з 2002 року. Є два списки – пріоритетні країни та всі інші, Україна – серед пріоритетних. Це означає, що є три пункти, які ми маємо виконати як держава. Перше – це боротьба з інтернет-піратством, друге – легалізація софта (тому що у нас на сьогодні лише в органах державної влади близько 37% є нелегалізованого софта, а це питання кібербезпеки), і третє – колективне управління.

Розуміємо, що в ІТ великі надходження, але маємо спонукати до прозорості, аби вони не маніпулювали зі сплатою податків, аби була довіра
Михайло Тітарчук

Це все перетинається з преференціями з імпорту товарів до США. Є Офіс торгового представника США, який надає ці преференції для близько 120 країн ввозити певні товари без мита. Україна отримала цю програму в 2008 році з квотою у 5000 товарів, реально можемо квотувати 3500, бо ще не використали всього.

І президент Трамп заявив, що всі порушення права інтелектуальної власності у штатах будуть дуже жорстко каратися. Для розуміння, що таке інтелектуальна власність: 60% ціни IРhone – інтелектуальна власність. ВВП США на 38% складається з інтелектуальної власності. Тобто вони змогли це комерціалізувати, бо якщо говорити в грошовому еквіваленті – це 1,3 трлн доларів. І такими кроками вони нас не змушують, але мотивують теж захищати права інтелектуальної власності і це позитив для наших винахідників і тих, хто пов’язаний з інтелектуальною власністю.

2 грудня Трамп сказав: я вам даю 120 днів (взагалі повинно було бути 60 днів, але завдяки діям уряду й тому, що 20 грудня був прийнятий законопроект про колективне управління, нам відтермінували цей дедлайн). Строк закінчився 26 квітня. І йшлося про те, що на 155 товарів буде призупинена система преференцій, є цей список товарів. І вступило в дію це рішення 26 квітня, але законопроект ми прийняли 12 травня, і це дуже швидко для законодавчого українського процесу і особливо для того закону, який ніхто не хотів приймати.

Нам повернуть преференції на ці 155 товарів при умові, що закон буде підписаний Президентом України. Але ми маємо консультації кожен день із ними, тому думаю, що все має бути добре.

– Виглядало все доволі загрозливо…

Нічого такого, але це імідж. І, по-друге, якась конкурентність наших товарів. Тобто, якщо брати з точки зору економіки, будуть не такі великі втрати, але маємо мати ці преференції.

– Ви сказали про понад 35% нелегалізованого софта в органах влади. Зрозуміло, це треба вирішувати, але яка ціна питання?

Питання не лише в софті, це і комп’ютери. Можеш купити софт, але комп’ютер застарілий, як ти будеш Windows10 туди ставити? Ми пішли трошки іншим шляхом і зараз вносимо певні зміни для системи інтелектуальної власності. Всесвітня організація інтелектуальної власності – єдина організація в ООН, яка сама собі заробляє на життя. У нас є, наприклад, Украпатент, і ми хочемо частину з цих зборів використовувати на підтримку процесу легалізації софта в усіх органах влади. Бо, по-перше, це кібербезпека, а по-друге, ми маємо поважати виробника й купляти все офіційно. І коли постає питання «а що, фільми будуть не безкоштовні?», то варто вибрати – ви або в Євросоюзі й поважаєте інтелектуальну власність, або ви третій світ.

Всесвітня організація інтелектуальної власності – єдина організація в ООН, яка сама собі заробляє на життя
Михайло Тітарчук

Тому у вирішенні питання ми пішли трьома шляхами – прийняли законопроект, але там буде ще імплементація. По легалізації софта ми знайшли фінансування, аби це був не тільки бюджет, бо проблема полягала саме в тому, що не було фінансування. І третє – це боротьба з інтернет-піратством, і там ситуація більш-менш нормальна, створено департамент Кіберполіції при Нацполіції, там є реальний прогрес, багато сайтів закривається.

І в законопроекті «Про підтримку кінематографії» є конкретний пункт щодо піратства і зараз, фактично, працюємо над імплементацією. Україна заклала певний фундамент, як вирішити ці проблеми. І тому ми створили координаційну раду з питань інтелектуальної власності, де всі заступники міністрів і правоохоронці, щоб підняти на щабель вище саме відношення до боротьби з правопорушеннями. Бо закон – це добре, але треба виявляти правопорушення й доводити справи до суду.

Фінал реформи – створення спеціального суду для розгляду порушень у сфері інтелектуальної власності і за це відповідає Адміністрація Президента. І тоді буде довіра, а зараз довіри немає, бо сфера дуже важка і не всі ще судді, не хочу нікого образити, можуть в ній розібратися.

– У контексті інтернет-піратства. Ментально для українців змушування платити за контент – непопулярний крок. Чи займаєтеся ви інформаційною роботою, аби пояснити користувачам, що треба платити за контент?

Займаюсь, але цього недостатньо. Треба системний підхід до питання. От всі ми дивилися український фільм «Кіборги», де українські режисери, продюсери, актори. Але якщо всі дивитимуться його безкоштовно, як кіноіндустрія зможе створювати ще більше продуктів? Те саме з піснями, добре, що прийняли закон про квоти, спочатку різне було відношення, але це позитив, тому що автори почали отримувати свої роялті. Але ми хочемо, аби вони ще більше отримували. Тому повага до інтелектуальної власності – це культура і нам треба цю культуру піднімати.

Фінал реформи – створення спеціального суду для розгляду порушень у сфері інтелектуальної власності і за це відповідає Адміністрація Президента
Михайло Тітарчук

Неможливо все піратське слухати й дивитися, тим більше, що не таких великих грошей коштує фільм, наприклад. Я купую офіційно, не буду рекламувати ресурс, але за 40-50 гривень можна придбати у хорошій якості й дивитися. Треба почати з себе.

– Чи покращилася ситуація після блокування російської соцмережі «ВКонтактє»?

Звісно! Там, щоправда, відкриваються нові сайти, потім ми знову їх блокуємо. Цей процес не припиняється,це потребує боротьби.

– Уявімо, що відбулися зміни щодо захисту інтелектуального права, що почала діяти система з підтримки стартапів. Який відсоток майбутньої економіки міг би бути покритий завдяки цій сфері?

10% ВВП. Це колосальний відсоток, це був би дуже класний розвиток. Завдяки інноваціям та інтелектуальній власності Корея зробила зростання ВВП  від 10 до 20%. Сюди накладається цифрова економіка, цифровізація країни. Це буде колосальний бум. У нас достатньо ресурсів, аби це зробити.

– Який прогноз по часу?

Тут дуже важко відповісти, бо політична воля є, потрібна реалізація на місцях і те, як це буде накладатися на наші українські реалії. Щодо законодавства, має питання врегулюватися за цей рік, можливо ще наступний. Адже всі законопроекти там різні. Для того, аби система запрацювала, я думаю, потрібно роки три.

– У нас же наступного року президентські вибори, далі інші…

Повірте, це вже не залежить від того, хто буде на чолі, процес уже запущено, він уже іде. В нас в чому проблема зазвичай: щось приймається, потім відміняється і приймається знову. Ми заклали фундамент, який корелюється з Асоціацією з ЄС, від цього буде важко відмовитися. А інновації дуже стрімко розвиваються з підтримкою держави чи без неї, але краще було би, аби держава підтримувала це. Я бачив, які винаходи є, і це реальні прикладні речі.

– Які основні топ-3, наприклад, фактори додають вам оптимізму в питанні, що Україна є перспективною?

По-перше, я сам по собі оптиміст і завжди брався за найважчі проекти. Просто Україна має унікальний потенціал, ми різні, в сенсі насиченої історії та культури, має хороший ресурс, аби стати флагманом в Європі. Треба, аби у нас була дійсно сильна економіка, сильна армія та сильна дипломатія. Це ті три речі, які важливі.

Просто треба створити умови для розвитку, бо коли ми кажемо, що треба боротися з корупцією, то треба боротися не з результатами, а з причинами. А причина це завжди зарплата. Маємо прийняти для себе рішення, що має бути ринкова зарплата, чіткий вибір людей. Те, що я бачу в університетах, де буваю, то не розумію, як не бути оптимістом. Був на Чернігівщині і студенти пропонують там стартап – розетка без дроту, вже запотентували її. Показують кімнату, а вона уся без дротів. Це прикладні речі.

Я думаю, що не треба боротися з системою, її треба використати. Якщо будеш боротися з системою, вона тебе зжере, а її можна використовувати. Повторюся, держава – це не влада, а сервіс для людей. У нас в міністерстві є політична воля, тому потрібні законопроекти дуже швидко приймаються. Наприклад, закон про концесії.

В кабміні є дуже сильні заступники, яким у середньому по 30 років, це дає надію. Бо найголовніше – це команда. І в кожному міністерстві є молоді та потужні люди. Я не хочу образити досвідчених людей, але люди до 40 років мають багато енергії аби щось створювати.

Спілкувалася Валерія ПЕЧЕНИК

Фото: Микита ПЕЧЕНИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.