дивись.info

Від зародження до загибелі: у Звенигороді відкрили оновлений музей давньоруського міста

Від зародження до загибелі: у Звенигороді відкрили оновлений музей давньоруського міста

У Звенигороді відкрили оновлений музей історії давньоруського міста від першої літописної згадки до його занепаду. На експозиції представлені унікальні предмети, 99% яких досі зберігалися у фондах. 

Про це ІА Дивись.info розповіла молодший науковий співробітник НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Наталія Войцещук.

«Це повністю відремонтований один зал і адаптований до сучасних умов, виставок за європейськими стандартами. Таких проводиться не багато в Україні. Був повністю зроблений ремонт однієї кімнати з діорамою, і якраз там заекспоновано усю історію Звенигорода княжих часів – від першої літописної згадки 1086 року до знищення міста ханом Батиєм 1241 року», – розповідає пані Наталія.

Вона зазначила, що у музеї представлені речі з археологічних досліджень, починаючи з ХІХ століття.

«Тоді це було більш аматорське збирання, колекціонування всього, що знаходили, під час якихось земляних робіт. А також представлені предмети археологічних досліджень вже повоєнних років, починаючи з 50-их. І найбільша кількість матеріалів представлена на виставці з дуже цікавих досліджень, під час яких була відкрита реліктова забудова, тобто забудови боярського кварталу. Чим вона унікальна? Враховуючи ландшафт території (Звенигород знаходився на таких собі острівцях серед боліт) збереглася унікальна реліктова забудова, дерев’яна. Тобто болото дуже добре консервує органічний матеріал, бо немає доступу кисню, і немає розкладання. Коли 1981 році почалися дослідження на території цієї забудови, то ніхто не очікував таких результатів. Було відкрито давньоруську вулицю. Будинки були збережені в болоті на два лікті – на 30-40 сантиметрів від фундаменту. І рештки самої дороги збереглися, мостових, хідників між вулицями і провулками. Бо була центральна вулиця, вулиця, провулки, і було дуже добре простежено кілька етапів забудови, тобто перебудови цієї частини княжого міста», – пояснює археолог.

Саме речі з цих розкопок Наталія Войцещук називає найцікавішими.

«Це добре збережена органіка – шкіра, взуття дитяче і доросле, дерев’яний посуд, дерев’яні кулі для гри, у ті часи грали у щось на зразок регбі, астрагали – кості для гри і велика кількість біжутерії – понад тисячу предметів. Візантійський посуд, який був імпортований, амфора після реставрації, лампадка теж привезена з Візантії. Так само з Візантії походить частина біжутерії, виготовлена на замовлення звенигородських бояр або навіть князівської родини. Представлена тут і хрестильниця, знайдена ще у ХІХ столітті», – розповідає Наталія Войцещук.

Практично усі представлені речі зберігалися у фондах.

Читайте також: Звенигород: як на Львівщині руйнують літописне городище ХІІ століття

«99% тих речей не експонувалися. Вперше їх представлено в одному місці, в такому контекстів – вітрини вмонтовані  у візуалізаційний ряд, і це якраз є історія Звенигорода – від його зародження до загибелі. Кольорово, інформативно, доступно для всіх, тому що це робилося не для науковців, а для широкого загалу людей», – резюмувала науковець.

Фото: Віталій Грабар

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.