Медична реформа: Супрун про перші підсумки на Львівщині

У міністерстві охорони здоров’я сподіваються, що до кінця року декларації з лікарями підпишуть близько 70% населення України. Перші підсумки реформи у міністерстві і Національній службі охорони здоров’я презентували у Львові. У міністерстві перші результати вважають позитивними і обіцяють: за кілька років медицина вийде на зовсім інший рівень.

Амбасадори здоров’я

За статистикою, лише чверть українців, коли виникає потреба у медичній допомозі, звертаються до сімейних лікарів. Решта відразу йдуть до вузьких спеціалістів, тоді як у розвинених країнах в первинні ланці починається і закінчується 70% епізодів лікування – кажуть в Національній службі охорони здоров’я. А у міністерстві хочуть створити сильну інституцію сімейних лікарів.

Читайте також: Цього року в Дрогобичі запрацює електронна медицина

«Десятиріччями Україна жила з плановою системою, де люди не мали ніякого вибору, бо їм призначили лікаря згідно з місцем проживання. В тій системі не було навіть мови про довіру до лікаря чи якийсь зв'язок, щоб люди могли казати – це є мій лікар, моєї родини. Кожного разу, коли люди приходили, міг бути інший лікар. Зараз переходимо до нової системи, яка є побудована на вільному виборі кожного лікаря, коли буде довіра до цього лікаря, який знає потреби родини. Він стане основним для сім’ї та допоможе не лише лікуватися, а й залишатися здоровими», - каже виконуюча обов’язків міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун.

[dyvys_blockqoute text="Зараз переходимо до нової системи, яка є побудована на вільному виборі кожного лікаря, коли буде довіра до цього лікаря, який знає потреби родини" author="Уляна Супрун"]

За її словами, сімейні лікарі мають стати своєрідними амбасадорами здорового способу життя для пацієнтів.

«Держава гарантує список послуг, які надаються на первинній ланці, і коли треба перейти на спеціалізовану допомогу, щоб ті лікарі допомагали пацієнтам обирати спеціалістів і лікарні, де вони зможуть лікуватися. Сімейні лікарі будуть навчати здорового способу життя – про те щоб менше курити, вживати алкоголь. В Україні дуже високий рівень неінфекційних хвороб. Це серцево-судинні захворювання, діабет, онкозахворювання. Це ті речі, які можна покращити превентивною медициною, раннім виявленням тих хвороб. Щоб ми могли вилікувати пацієнтів, а не лікувати їх до кінця життя», - каже Уляна Супрун.

За її словами, цей вибір відкриває нові можливості не лише для пацієнтів, але і для лікарів. Лікарі тепер можуть обирати своє місце роботи, спосіб, як вони будуть співпрацювати з Національною службою здоров’я.

«Держава, гарантуючи перелік послуг, не обмежує можливість обрати лікаря – державного або приватного. Так само заклад, незалежно від форми власності, який підписує з нами договір, бере на себе зобов’язання щодо гарантованого державою пакету послуг, може розраховувати на отримання фінансування від служби. Це ситуація, коли виникає конкуренція. Згодом деякі лікарі задумаються, чому в їх колег більше пацієнтів. Це буде спонукати до якісних змін у професійній підготовці і до якісного сервісу для пацієнтів», - додає голова Національної служби здоров’я України Олег Петренко.

Львівщина як приклад

Львівщина у трійці областей за кількістю підписаних декларацій з сімейними лікарями. Їх уклали вже більше 1,2 мільйона мешканців, що складає 44% від всього населення області.

«Цей показник є поруч із Харківською та Вінницькою областями. Львівщина - один з лідерів. Під час першої хвилі договори з Національною службою здоров’я підписали лише 4 медичні заклади на Львівщині. Але вже під час другої хвилі їхня кількість зросла до 34. І вже з 1 жовтня лікарі таких лікарень та амбулаторій отримають підвищені зарплати. Серед цих 34 закладів: 26 – комунальні, 3 приватні та ще 5 ФОПів. Область і Львів активно інвестують в оснащення закладів, в доступ до інтернету, комп’ютерну техніку, в усі ті обов’язкові вимоги, без яких неможливо укласти договір з Національною службою і очікувати на нове розширене фінансування», - каже Олег Петренко.

Читайте також: Аби все чути і відчувати. Як у Львові лікують ЛОР-патології (фото)

За його словами керівники медичних закладів з простих утриманців повинні перетворитися в менеджерів, які будуть автономно розпоряджатися коштами.

«На Львівщині ми маємо кілька прикладів лікарів, які увійшли в першу хвилю, на повну скористалися можливістю яку дає реформа, новою системою фінансування. І зараз наприклад у Червонограді ті лікарі, які активно підрисують декларації, яких обирають пацієнти вже отримують підвищену зарплату, деякі у 2-3 рази», - говорить Ірина Микичак, директорка департаменту охорони здоров'я ЛОДА.

«Те, що в першій хвилі підписали мало угод з НСЗУ - достатньо інертне було місцеве самоврядування. Рішення облради, яка проголосувала за перетворення в комунальні некомерційні підприємства обласних закладів, було сигналом для районів і міст, які далі пішли швидко шляхом автономізації. Ми ведемо моніторинг навіть по прізвищах, а не по установах, як підписуються декларації. Нам не потрібно кампаній, а щоб люди дійсно довіряли. Те, що станом на сьогодні 1,2 мільйона мешканців Львівщини підписали декларації з лікарями, є виявом довіри до нашої сімейної медицини, до тих змін, які відбуваються. Ми часто у нашому товаристві жартуємо, що це є своєрідними медичними виборами. Бо люди обирають тих лікарів, яким довіряють. У нас вже є багато таких лікарів, які мають більше 2000 підписаних декларацій. В нас вже питають, як зробити так, щоб лікар, до якого хочуть йти люди, міг підписати більше декларацій, ми маємо бути свідомі того, що потрібна не кількість, а якість», - каже Ірина Микичак.

[dyvys_blockqoute text="Те, що станом на сьогодні 1,2 мільйона мешканців Львівщини підписали декларації з лікарями, є виявом довіри до нашої сімейної медицини, до тих змін, які відбуваються" author="Ірина Микичак"]

Пані Микичак заявила, що задоволена тим, що не лише Львів та міста обласного значення мають високий відсоток підписання декларацій.

«Сьогодні з 38 закладів охорони здоров’я комунальної і приватної власності, які підписали договори з Нацслужбою здоров’я, 11 – це заклади, що розташовані у Львові. Інші – це міська лікарня міста Славська, Гніздичівська сільська лікарська амбулаторія, яка у першу хвилю підписала, така тихенька малопомітна амбулаторія достатньо складного і бідного району, але вони згуртувалися, бо хотіли змін. Борислав, Самбірський – дуже  проблемний для нас район, Кам’янка-Бузький район», – додає Ірина Микичак.

За її словами область уже готуємося до змін які будуть відбуватися на вторинному і третинному рівні.

«Це буде набагато складніше. Стаціонар - це величезна, громіздка машина,  яку потрібно швидко і ефективно реорганізувати, бо буде теж змінюватися фінансування – не за ліжко, а за медичною послугою. І ми готові працювати у пілоті по визначенню вартості медичної допомоги на стаціонарі», - каже директорка департаменту.

Цифрове майбутнє

Тим часом у Національній службі здоров’я ставлять амбітну мету: за два роки перевести всю українську медицину на електронний документообіг. Там кажуть, що  Україна вперше за багато років наблизилася до якісної системи класифікації.

«Для того щоб описати ваш контакт з первинною ланкою існують класифікації. Україна вперше підійшла настільки близько до того, щоб цивілізованим способом описувати цю інформацію. Ми не будемо робити це в паперовому вигляді. Сподіваюся, що вже з наступного року кожен сімейний лікар, який вже зараз працює на комп’ютері, укладаючи декларацію, буде описувати свою взаємодію з пацієнтом за допомогою спеціальної класифікації. Для нас це важливо щоб прогнозувати споживання послуг і правильно все розраховувати», - каже Олег Петренко.

«Ми плануємо мати 100% електронну систему охорони здоров’я, яка буде найбільше наближена до лікарів і пацієнтів. Щоб лікар не займався паперовою роботою, а пацієнтами, щоб пацієнт не носив з собою історію хвороби, щоб НСЗУ розуміла, які послуги надавав лікар і слідкувала за якістю послуг», - додає Уляна Супрун.

За словами Олега Петренка за 1,5-2 роки Україна може мати повністю електронний документообіг з ієрархією доступів. «Коли, наприклад, лікар екстреної допомоги буде мати повний доступ до картки непритомної людини, яка потрапила на швидку. Ми можемо мати унікальну екосистему електронну, де всі дані будуть доступні для тих, кому вони потрібні, при цьому персональні і чутливі дані будуть захищені», - прогнозує Олег Петренко.

«Персональні дані - це дані пацієнта. Електронна картка чи електронна історія хвороби належить пацієнтам особисто, вони надають право на доступ до цієї інформації. Наприклад, своєму сімейному лікарю. Спеціаліст може отримати частковий доступ. Потім доступ може бути закритий. НСЗУ буде мати доступ лише до того, що потрібно, щоб слідкувати за оплатою послуг та за якістю. Міністерство буде мати доступ лише до статистики – скільки випадків певного захворювання на певній території, чи по лікарні, але без персональної інформації. Ця система почалася формуватися, коли почали підписувати декларації. Наступні кроки - це електронні рецепти, лікарняні, довідки. Пізніше зможемо мати доступ до своєї медичної історії на телефоні і надати або не надавати доступ іншим», - пояснює Уляна Супрун.

[dyvys_blockqoute text="Пізніше зможемо мати доступ до своєї медичної історії на телефоні і надати або не надавати доступ іншим" author="Уляна Супрун"]

За словами Ірини Микичак, один з елементів цифрового майбутнього можна побачити на Львівщина. Так, в межах міжнародного проекту онкопревенції, формується  електронний реєстр жіночого населення, який належно захищений і має відповідний сертифікат.

Володимир ГАЛЕЧИК