Посилення тиску на ФОПи не покращить якості життя людей, – експерт

Чого слід очікувати від такої ініціативи уряду і які це матиме наслідки ІА Дивись.info запитала у директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолія Амеліна.

– Насамперед слід пам’ятати, що будь-які дії уряду тягнуть за собою певні наслідки. Коли заявляють про зміну підходу до будь-чого, а у даному випадку йдеться про посилення тиску, то, гадаю, в уряду немає відповіді на запитання, як на це відреагують підприємці та інвестори… Уряд, на жаль, думає у форматі якихось поточних потреб, а відповідальність за наслідки цих потреб вони не беруть. А наслідки будуть такими – річ у тім, що в Україні ті, хто не є ФОПами, у кого були так звані сплячі ФОПи, вони їх активно позакривали, коли було введено додаткове оподаткування. Таким чином нинішні ФОПи, які працюють, – це по суті підприємці.  Наскільки мені відомо, у тих самих ІТ-компаніях, які працюють у сфері ІТ-аутсорсінгу, учасники команд, які трудяться над розробкою програмного продукту, надають послуги як ФОПи.

Це проектна робота, і тому тут цілком можливе застосування такого формату. Бувають випадки, коли торгові мережі своїх співробітників, які працюють у торгових залах чи касирами, оформлюють ФОПами задля оптимізації податків. Ось це є більш системним порушенням, про яке податківці знають і борються з ним.

Виникає запитання: чи будуть перевірятися усі ФОПи, усі контракти і хто за це платитиме? Я дуже боюся, що посилення тиску на підприємців, призведе до того, що ті ж айтішники, які працюють  в Україні у форматі ФОПів, вони з фіскального поля України переїдуть , тобто дохід їм буде виплачуватися в інших юрисдикціях. Їм буде видана банківська картка, якою вони будуть розраховуватися тут. І фіскали навіть не дізнаються, що вони отримують ці прибутки.

Сьогодні навіть під 5% з обороту ці ФОПи отримують гроші через українську банківську систему, вони сплачують ті 5%  до бюджету і витрачають гроші в Україні.

Тому зважаючи на ці факти, в уряді подібні заяви не оцінюють належним чином. Далі – система ФОПів справді дозволила багатьом легалізувати роботу, відійти від готівкових розрахунків. Низка компаній раніше виплачувала зарплату у конвертах, зараз виплачує через ФОПи. Вже плюс у тому, що це відбувається у легальному полі і до того ж оподатковується.

Якщо б під такими заявами були оцінки ризиків, наприклад, наскільки впадуть надходження від ФОПів до бюджету, коли тиск посилиться, то це було б, мабуть, теж хорошою базою для подібного рішення. Уряд, на жаль, робить ставку на покращення якості життя людей не на збільшення доходів та залучення інвестицій, а намагається вирішити короткострокові фіскальні проблеми усіма можливими і доступними способами. Результат може бути плачевним. Тобто дефіцит бюджету внаслідок таких дій уряду буде збільшуватися, а Україна втрачатиме інвестиції і грошові кошти у банківській системі.

– Як тоді було б правильно зробити?

– По-хорошому необхідно було б зробити ставку на розвитку економіки, залученню інвестицій, збільшення робочих місць, що натомість  стимулюватиме ріст заробітної плати. Щонайменше зросте рівень доходів людей, а тоді їм буде легше розставатися із грішми для сплати доходів.

Момент №2. Що таке податки? Податки – це, по суті, наша плата за виконання сервісних функцій державою – безпека, регулювання, соціальна політика тощо. Досить звернути увагу, що буквально щотижня пишеться про якісь корупційні скандали. Затверджується бюджет і відразу ж з’являється інформація, що в інтересах якогось олігарха – аграрія, промисловця – виділені певні кошти. Відповідно, йдеться про наші податки. Давайте, може, почнемо, наводити лад не з працівників, а з тих, хто розпоряджається нашими бюджетними коштами. Якщо ми побачимо, що ці кошти використовуються більш ефективно, то фіскальне навантаження можна зняти, а не посилювати. І це реально було б правильним і логічним кроком, який би підтримали усі.