дивись.info

Народжене зі сталі: як у Дортмунді на місці металургійного заводу створили озеро (фото)

Народжене зі сталі: як у Дортмунді на місці металургійного заводу створили озеро (фото)

Раніше про німецький Дортмунд казали, що це місто вугілля, сталі і пива. Сьогодні тут більше не видобувають вугілля, практично не виплавляють сталі, залишилися лише місцеві сорти пива.

Але Дормунд аж ніяк не нагадує місто-привид, навпаки воно живе новим повноцінним життям, перетворюючи промислові гіганти на розкішні житлові квартали чи створюючи індустріальні парки.

Історія цього району Дортмунда почалася у середині ХІХ століття, коли один підприємець купив тут 22 гектари, на яких згодом з’явився металургійний перший металургійний завод. На початках, 1853 року, тут виплавляли 24 тисячі тонн сталі. 1906 року це підприємство злилося з гірничо-металургійним концерном «Гердер». В результаті з’явилося акціонерне товариство «Фенікс Захід». На початку ХХ століття тут вже виплавляли 500 тисяч тонн сталі. Зрозуміло, що свого розквіту підприємство зазнало у часи Другої світової війни, коли попит на сталь був шалений. Тоді на підприємстві працювали 10 тисяч робітників.

Але у 60-их руках минулого століття з’явилися перші ознаки кризи в металургійній промисловості. Згодом «Фенікс Захід» поглинув «Туссен Крупп». Промисловий гігант зміг встояти до 2001 року, коли виробництво сталі зупинили остаточно. На той час там було лише півтисячі працівників.

Частина металургійного заводу, де був сталеливарний цех, збережена досі разом із доменними печами. Та частина, яка визнана зразком промислової архітектури, стане мюзик-холом – будівлю придбав німецький реп-гурт. А у підвалі – нічний клуб. Загалом тут понад 200 гектарів площі для бізнесу, житла, відпочинку і розвитку міста.

Після зняття з експлуатації доменної печі у жовтні 1998 року, 2001-го район був придбаний за рахунок Фонду Руру, а у грудні 2003-го у Брюсселі була подана велика проектна заявка щодо плану розвитку району. Йдеться про ділянку у 110 гектарів. Обсяг інвестицій – близько 140 мільйонів євро, з яких майже 100 мільйонів – гроші ЄС. Тут має з’явитися 10 тисяч робочих міст.

Знесення будівельного майданчику доменного цеху коштуватиме 6 мільйонів євро, ремонт – 3,75 мільйона євро, наступні витрати на рік – 100 000 євро. Зацікавилися майданчиком канадські та голландські інвестори.

Сьогодні тут обладнані спеціальні переходи для туристів. Можна зблизька подивитися на доменні печі, розгледіти колії, якими подавалися вагони з коксом. Але все це оточене штучними каналами, дорогами, стоянками з декоративними деревами. Такий собі індустріальний парк розваг, який найближчим часом стане індустріальним парком зі сотнями офісів та підприємств. І якщо тут проект лише втілюється, то та частина металургійного заводу, де були цехи з обробки сталі, вже перетворилася на диво. А назва «Фенікс» набула навіть якогось містичного звучання, бо як фенікс відроджується з попелу, так промисловий район перетворився на фешенебельне місце для проживання та відпочинку.

У часи, коли тут працювало підприємство, місцеві мешканці не могли навіть вивісити на вулиці випрану білизну, бо вона негайно вкривалася чорним пилом. Сьогодні у це важко повірити, бо, пройшовши кількасот метрів від збереженої частини заводу, відкривається неймовірний пейзаж – озеро з пристанню для яхт та плавучою сценою, оточене білими з велетенськими вікнами фешенебельними будинками, що разюче різниться загалом від усього Дортмунда.

Земля роботи зі створення озера Фенікс розпочалися 2006 року, 2010 його почали заповнювати водою. Утім, воно створене не лише як зона відпочинку, а й місце для збору дощової води, щоб захистити район ріки Емшер від паводків.

Озеро Фенікс має площу 22 гектари, його довжина – понад 1200 метрів, ширина – більше 300, глибина – приблизно 3 метри. В озері вода високої якості, однак купатися тут не можна, оскільки не обладнані пляжні зони з рятувальниками. Тому тут здебільшого катаються на безмоторних яхтах чи на лавочках закохані пари милуються пейзажами.

Все це оточене фешенебельними будинками з офісами та помешканнями. А ще тут 36 гектарів велосипедних доріжок і зелених насаджень.

Читайте також: Кінець епохи вугілля: що стається з німецькими шахтами після закриття (фоторепортаж)

Час тут тече не так, як в інших частинах міста. На узбережжі Фенікса ніхто нікуди не поспішає. Хтось ховається від сонця під парасольками у кафе, попиваючи фреш, хтось катається на велосипеді чи роликах, а хтось стоїть як вкопаний, загіпнотизований голубами, що приймають ванни у маленькому канальці. Трохи далі бабуся займається скандинавською ходьбою, а ось і древній дідусь у візку з електроприводом катається вздовж водного плеса.

Читайте також: Німецька комуна Зарбек: як отримувати енергію з вітру, сонця та відходів (фото)

Сьогодні важко повірити, що ще не так давно це був брудний район, закутий у суцільний метал…

Оксана ДУДАР, Дортмунд Німеччина, медіа-тур «Трансформація вугільних регіонів»

Фото: Юлія Меньшова, презентація Роберта Літчке

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.