Як Азовська криза вплине на українців та вибори

Азовська криза перейшла у серйозну агресивну фазу, коли Росія пішла на прямі військові зіткнення з українськими кораблями. А цього Росія не робила раніше, завжди намагаючись приховувати свої агресивні дії, намагаючись їх загортати у часто нелогічні та неправдиві обгортки. А те, що стався прямий прояв російської агресії проти держави Україна і проти нашого флоту.

Реакція України і світу зрозуміла та очікувана, ООН збирається на позачергове засідання радбезу, де найвпливовіші держави світу могли би прореагувати на агресивні дії Росії та, зрозуміло, вийти на певні рішення. Всередині країни почалася дискусія, яка переноситься наразі з військового кабінету президента переноситься в парламент, де депутати мають прийняти рішення про введення воєнного стану.

Читайте також: Нардепи з різних фракцій розповіли, чи голосуватимуть за воєнний стан

І тут є кілька нюансів. По-перше, воєнний стан може бути введений як на окремо взятих територіях, або по всій території країни, що накладає певну кількість обмежень і на ЗМІ, і на бізнес і загалом на все життя країни. По-друге, не варто применшувати загрозу, навіть якщо брати і порівнювати обставини, які були в 2014-15 роках із сьогоднішніми. Все ж таки, введення воєнного стану – потрібна умова, обов’язкова умова, тож звертати увагу на суспільну думку не завжди потрібно. Але давайте не забувати і про те, що можуть бути певні маніпуляції та політичні зацікавленості у введенні даного режиму. Нещодавнє розслідування Радіо Свобода про часті зустрічі Петра Порошенка з кумом Путіна Віктором Медведчуком якраз свідчать про те, що може розігруватися певний сценарій, головне завдання якого – посилення електоральних позицій Порошенка та посилення електоральних позицій проросійського блоку, для чого Росія готова була би їм підіграти.

Водночас, гра Росії може бути складнішою й мати не одне подвійне дно, адже окрім підняття електоральних симпатій до своїх фаворитів вони можуть грати у пряму неприховану окупацію нашої акваторії.

Читайте також: Як світ реагує на морську агресію Росії проти України

Зрозуміло, що хід виборчої кампанії міняється: міняються смисли, палітри, контекст і, зрозуміло, міняються і фаворити. Від цього населенню треба приймати дуже тверезі рішення, не піддаватися емоціям, в першу чергу не забувати про оборону країни, але й не забувати про те, що це може бути спланований сценарій, головна мета якого – зіграти на страхах та вивести в лідери того чи іншого кандидата. При цьому і сумніви не повинні стати перепоною в захисті власної держави. Але треба бути тверезими, аби не вірити у те, коли бізнес-партнери на телебаченні відіграють ролі запеклих ворогів. Для прикладу, ті ж самі розслідування Радіо Свобода свідчать про можливі спільні бізнеси Порошенка та Медведчука, а публічно вони залишаються ворогами. Безсмертний ще півроку тому писав, що третьою точкою російської окупації буде якраз акваторія Азовського моря, де Росія давно готувала агресивні дії. Але Україною й президентом не було зроблено достатньо для посилення нашої обороноздатності на даній ділянці, а ті окремі дії, які були зроблені, робилися дуже часто руками міжнародної спільноти й за їхні кошти (надання окремих кораблів, наприклад).

По суті Росія цим активізувала третій фронт (Крим-Донбас-Азовське море). Якщо на попередніх двох Росія намагалася вдавати, що це не вона робить, то тут увійшли у відкриту стадію, коли їхні кораблі почали атакувати українські судна. Це гарна можливість активізувати Будапештський меморандум, де нам гарантували безпеку і цілісність та ще більше посилити санкції проти Росії. Але відкритим лишається питання – що ж зараз робити по факту на цій території, бо решта інструментів надзвичайно дипломатичні та дуже довгі.

Щодо самої агресії проти України, то це спростовує все, що нам говорили «не провокуйте Росію і вона заспокоїться», бо Росія навпаки влаштовує ескалацію, тиху окупацію українських територій, захоплюючи все більше. Для Європи це має бути дзвіночок, що умиротворення Росії ні до чого не призводить, вона далі веде свою агресивну політику, тому треба виробляти спільне континентальне рішення, аби протистояти агресивній політиці РФ.

Микола ДАВИДЮК,

Ph.D, політолог, директор аналітичного центру «Політика», менеджер виборчих та PR кампаній.  Сертифікований спостерігач за виборами від ОБСЄ, працював на виборчих кампаніях в Грузії – 2013, Іспанії (Каталонія) – 2015 та Киргизстані – 2017. Політичний експерт на українських та міжнародних інформаційних ТБ каналах і радіо (ICTV, EURONEWS, 112, ПРЯМИЙ, ESPRESO, NEWSONE, ГРОМАДСЬКЕ РАДІО, 5 КАНАЛ, КИЇВ ТВ, 1+1, ZIK, 24 ТА ІН.). Автор книги: «ЯК ПРАЦЮЄ ПУТІНСЬКА ПРОПАГАНДА» та засновник Форуму Нових політичних лідерів. В 2017, пройшов курс emerging leaders в Harvard Kennedy School.