Чому справа Гандзюк може поховати президентські амбіції двох лідерів перегонів

62
Фото: Новое Время

Політолог Микола Давидюк пояснює, чим загрожує справа Гандзюк основним кандидатам, чому на цих виборах ми не побачимо змагання програм та що стало політичним відкриттям минулого тижня.

Президентська виборча кампанія у розпалі, адже ті активності, які розпочалися не тільки навколо висування, а також навколо просування самих кандидатів, свідчать, що політики дуже жорстко налаштовані на перемогу. Велика кількість кандидатів робить надзвичайно великі ставки в плані капіталу, політичного та людського ресурсу на ці вибори, тому запеклість боротьби тільки шокуватиме країну. Ми не побачимо інтелектуальної гонки та змагання програм.

Виборчі рекорди й антирекорди

Вибори 2019 року вже стали рекордними з точки зору кількості кандидатів. На превеликий жаль, цього разу ми не стали рекордсменами з якості кандидатів. Якщо говорити про кількісні показники та можливість вибору, то є кандидати, які запам’яталися людям виключно судовими справами, як Насіров. Є ті, що запам’яталися гучними підозрами у корупції, як Ігор Шевченко (який втратив посаду міністра екології за те, що літав на літаку Онищенка). При цьому він вільно себе почуває, крадучи шапки в Давосі й презентуючи країну як кандидат в президенти, та не замислюється, який іміджевий удар наносить цим Україні й намагається робити з цього потворну пародію на «жовті жилети».

Читайте також: Кандидати у президенти: біографія, обіцянки, статки

Загалом діапазон настільки різний, що можна просто описати методологічний збірник, якщо брати за крайні точки Зеленського, який взагалі жодного дня в політиці не був та намагається вести антисистемну кампанію проти всього політичного класу, та Безсмертного, який є професійним політиком і все життя провів у політиці.

[dyvys_blockqoute text="Діапазон кандидатів настільки різний, що можна просто описати методологічний збірник" author=""]

Тому парадигма широка, але є й певні тенденції. Наприклад, це розпорошеність проросійського блоку. На вибори йде і Вілкул, і Бойко й Мураєв, хоча ще півроку тому думали, що росіяни змусять свій батальйон йти одним фронтом. Пішли окремо шість кандидатів від БПП. Це теж політтехнологія та задуманий трюк, який має свої цілі.

Ще одна тенденція полягає в тому, що повертається технологія 90-х, коли реєструють однофамільців. Якраз Юлій Тимошенко – один з таких прикладів, завдання його не збирати власні голоси, а відтягувати їх у лідерки «Батьківщини».

Проте навіть сьогодні можемо вже говорити, що кристалізувалася трійка лідерів, які претендують на вихід до другого туру: Тимошенко, Зеленський та Порошенко. Якщо для Зеленського був надзвичайно важливим не-похід Вакарчука (він дозволив коміку мобілізувати саме навколо себе весь асистемний протестний електорат), для Порошенка було важливим отримання томосу (та подальші перемоги, які вони собі планують), то для Тимошенко таких речей не сталося, вони не були заплановані. Окрім славнозвісних «економічних форумів» вона не змогла запропонувати переломних речей в ході кампанії. Це спричинило її випадання з медійного порядку денного та втрату нею першого місця в рейтингу кандидатів. Вона все одно має шанси виходу до другого туру, навіть на темі критики чинної влади вона може зберігати достатньо високий рівень електоральної підтримки, хоч її динаміка дещо й погіршилася.

Феномен Супрун

Надзвичайно багато галасу спричинило судове рішення щодо виконання міністерських обов’язків Уляною Супрун. Як виявилося, пані Супрун має достатньо широку та активну підтримку, в основному це люди середнього класу, які сприйняли її реформу. І ці люди достатньо жорстко та чітко стали на захист її інтересів і навіть велика кількість прихильників обіцяє прийти на судове засідання, де буде розглядатися справа пані Уляни по суті (станом на 15 годину 11 лютого під стінами суду зібралося кількасот активістів, - ред.).

Читайте також: До Супрун ніхто по-справжньому не намагався змінити хаотичну систему охорони здоров’я України, – Генрі Марш

Виявився достатньо цікавий факт, що попри нагнітання негативу навколо прізвища Супрун, яке було спровоковане старими політичними елітами й тими, хто раніше займався медичними закупівлями, попри неординарність та підкреслену інакшість пані Супрун, вона має свою аудиторію, яка готова йти за нею й захищати її.

Це насправді було достатньо великим політичним сюрпризом, адже навіть рейтингові відомі політики публічно стали на її підтримку.

Справа Гандзюк

Нерозслідуване вбивство Катерини Гандзюк набирає все більше політичних обертів та може стати загрозою для двох кандидатів-лідерів на президентських виборах. Юлія Тимошенко та Петро Порошенко як політичні лідери своїх команд повинні нести політичну відповідальність за те, що відбувається в регіонах та за те, яких людей вони понабирали у ряди своїх партій.

Вбивство херсонської активістки дуже довго не хотіли розслідувати, шукали підставних осіб, але тиск суспільства, громадського сектору та окремих активістів вмотивували правоохоронні органи нарешті стати на сторону справедливості та почати вести реальне розслідування.

[dyvys_blockqoute text="Тиск суспільства, громадського сектору та окремих активістів вмотивували правоохоронні органи нарешті почати вести реальне розслідування" author=""]

Активісти проводять дуже-дуже помітні акції в місцях, незручних для політичних лідерів, зокрема біля штабних офісів, біля Адміністрації президента, в місцях з’їздів даних політичних партій і, зрозуміло, це дошкуляє оку цих політиків. Через це ми й побачили жорстку, брутальну реакцію з боку правоохоронних органів, які в агресивній формі намагалися демобілізувати цих активістів. Але варто звернути увагу на те, якими методами вчинялися ці затримання. Агресія, з якою правоохоронці кидалися на активістів, багатьом нагадала часи Януковича.

Читайте також: Голові Херсонської облради оголошено підозру в організації вбивства Гандзюк

Це спровокувало додаткову хвилю, причому нетипову, яка розглядалася як теоретична у футуристичних стрічках. У соцмережах почало рости незадоволення роботою правоохоронців й тим, що вони не стоять на стороні населення. Й далі почала рости хвиля, коли активісти пропонували гроші, аби дізнатися імена й прізвища тих, хто нападав, їхні адреси, щоб провести мирні акції під їхніми домівками, аби ті не думали, що безкарність буде гарантована. З одного боку, це психологічний хід, але з іншого – він набрав надзвичайних обертів у соцмережах.

Микола ДАВИДЮК,

Ph.D, політолог, директор аналітичного центру «Політика», менеджер виборчих та PR кампаній.  Сертифікований спостерігач за виборами від ОБСЄ, працював на виборчих кампаніях в Грузії – 2013, Іспанії (Каталонія) – 2015 та Киргизстані – 2017. Політичний експерт на українських та міжнародних інформаційних ТБ каналах і радіо (ICTV, EURONEWS, 112, ПРЯМИЙ, ESPRESO, NEWSONE, ГРОМАДСЬКЕ РАДІО, 5 КАНАЛ, КИЇВ ТВ, 1+1, ZIK, 24 ТА ІН.). Автор книги: «ЯК ПРАЦЮЄ ПУТІНСЬКА ПРОПАГАНДА» та засновник Форуму Нових політичних лідерів. В 2017, пройшов курс emerging leaders в Harvard Kennedy School.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: