Українська школярка склала словник новітнього воєнного сленгу

630_360_1543424726-684

Десятикласниця Ріпкинської гімназії Чернігівської області Карина Бевзюк склала й захистила в Малій академії наук Словник новітнього воєнного сленгу.

Про це розповів обласний канал Суспільного телебачення UA: Чернігів.

«Словник новітнього воєнного сленгу зібрала десятикласниця Ріпкинської гімназії Карина Бевзюк. Свою науково-дослідницьку роботу вона захистила в Малій академії наук. Воєнний сленг школярі з учителями збирали рік - від родичів, знайомих, через телебачення та інтернет. Згодом волонтери використали ці слова при створенні календаря, гроші від продажу якого пішли на потреби армії», - розповідається в сюжеті.

Ідея створення словника належить учителям, зокрема, Наталії Полевик, яка й стала науковим керівником проекту. Втілити його запропонували Карині Бевзюк - члену волонтерської родини, яка допомагає бійцям від самого початку військових дій на сході України. Долучитися до збору сленгу педагоги запропонували всім учням навчального закладу, і вони залюбки це робили: розпитували родичів і знайомих, які воювали, записували слова, їх значення і приносили до гімназії.

Учасники АТО, серед яких багато випускників цієї школи, теж охоче відгукнулися на пропозицію пригадати неформальну військову лексику.

«Більшість були відкриті, дуже багато інформації давали. З таким натхненням, із задоволенням. Вони зрозуміли, що вони там не просто так, що їх цінують, що їх служба потрібна», - зауважила Полевик.

Створений словник має розділи, а слова розписані в алфавітному порядку. Тут є сленгізми для найменування зброї, воєнної техніки, предметів побуту та людей. Зі словника, зокрема, можна дізнатися, що «балабаси» - це волонтерські смаколики, «зашквар» - все погано, «мультик» - універсальне камуфляжне забарвлення, «нора" - бліндаж та багато іншого. Загальна кількість слів не вказується, оскільки словник постійно поповнюється.

У лютому школярка захистила науково-дослідницьку роботу в Малій академії наук, від журі отримала 44 бали з 45.

«Коли ми працювали над лексикою, то помітили, що вся вона дуже емоційна, емоційно забарвлена. Передає не лише назву якогось предмета чи поняття, а й ставлення до цього предмета, явища і людей», - відмітила дівчина.

Учасник АТО Денис Ломакін зазначив, що у мирному житті воєнним сленгом не користується. Проте створення словника вважає справою потрібною. Військову лексику пам'ятає і досі.

«Ніштяками зазвичай називали презенти з дому чи від волонтерів, тобто всякі речі, які були недоступні бійцям. Дискотека - це як у цивільному житті, зі світломузикою і гучними звуками - це коли відбуваються обстріли, чи коли підступають і починаються якісь бойові дії. Підсніжниками називали в деяких підрозділах осколки, які діставали зазвичай зі шкіри. Бобри - це доблесні інженери, які займаються будівництвом бліндажів, траншей та інших споруд, тому що вони копаються в землі й рубають багато лісу», - поділився спогадами колишній боєць.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: