дивись.info

Експерти ОПОРИ про порушення під час кампанії та очікування в день голосування

Експерти ОПОРИ про порушення під час кампанії та очікування в день голосування

Експерти підбили підсумки спостереження за перебігом виборчої кампанії на Львівщині.

Вони констатують, що на загал виборчий процес в області проходив демократично. Його суб’єкти мали рівні можливості для ведення передвиборної агітації: доступ до ЗМІ, доступ до приміщень для проведення заходів, гарантування особистої безпеки, уникнення тиску чи переслідування. Кампанію можна охарактеризувати як конкурентну, інтенсивну і масштабну.

Поле битви: Львівщина

Координатор кампанії спостереження Громадянської мережі “ОПОРА” за виборами Львівській області Тарас Радь каже, що наша область була одним із базових регіонів для цілої низки кандидатів.

«Для Анатолія Гриценка, Петра Порошенка й Олександра Шевченка, а також певною мірою Юлії Тимошенко та Валентина Наливайченка, Львівська область була одним із базових регіонів. Тут варто виокремити двох кандидатів – Порошенка і Гриценка, котрі розглядали Львівщину як плацдарм для здобуття найвищого рейтингу в межах усієї країни», – каже Тарас Радь.

Загалом, експерти зафіксували на Львівщині активність 23 з 44 кандидатів. Лідерами за масштабами агітації були Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Анатолій Гриценко, Андрій Садовий, Володимир Зеленський, Олександр Шевченко, Олег Ляшко, Дмитро Добродомов. Щодо форм агітації, то найбільш поширеною формою агітації була зовнішня реклама.

«Її використовували практично усі кандидати, які проявляли якусь активність. Це найпростіший спосіб щось сказати виборцю, але один із найдорожчих. У сільській місцевості активно використовувалися друкування матеріалів у друкованих ЗМІ. У районних газетах було засилля джинси, реклами, агітаційних матеріалів, які жодним чином не маркувалися, – аже Тарас Радь. – Активно використовувалася вулична агітація – поширення газет, листівок. Вперше як самодостатній сегмент реклами використовувалися Інтернет і соціальні мережі. Низка кандидатів, таких як Володимир Зеленський, Андрій Садовий, Олександр Шевченко, Юлія Тимошенко, Петро Порошенко, розглядали таргетовану рекламу та активність своїх сторінок в мережах як окрему складову кампанії. Окремі кандидати проводили цілеспрямовані агітаційні кампанії, ще інші поборювали один одного. Фактично це були інформаційні війни в Інтернеті. Під час кампанії активно використовували так званих VIP-агітаторів – політиків різного рівня, народних депутатів, діячів культури, громадських активістів».

Порушення

Громадська омбудсменка із захисту виборчих прав «ОПОРИ» Ярина Гаєцька-Колотило каже, що Львівщина не є проблемним регіоном щодо правопорушень. Попри це, впродовж виборчої кампанії було зафіксовано 57 порушень, відкрито два кримінальні провадження.

«Ці порушення зареєстровані. Було розпочато два кримінальні провадження: одне щодо підкупу виборців, яке на сьогодні закрите, інше було розпочато через підроблення документів, триває досудове розслідування. Йдеться про неякісне подання кандидатур у члени ДВК», – розповіла омбудсменка.

Крім цього було складено 10 адміністративних протоколів, трьох осіб притягнуто до адміністративної відповідальності у формі штрафу.

«Найбільше порушень стосувалися ведення передвиборчої агітації. Це поширення агітаційних матеріалів без вихідних даних, розміщення їх у невідведених для цього чи заборонених місцях, дрібне хуліганство, прихована агітація, нечесні способи впливу на думку виборців.

Наприклад, у кількох районах Львівської області були розміщені оголошення, що нібито військкомат попереджає, що буде перевірка на виборчих дільницях усіх осіб, які підлягають призову. Згодом військкомати спростували свою причетність до таких заяв. Тим не менше, це може якусь частину виборців призовного віку спонукати не прийти на виборчі дільниці. Наголошуємо, що це фейкові оголошення, спростовані військкоматами. Зараз у поліції з цього приводу теж проводиться перевірка», – додала громадський омбудсмен. Детально про це ми писали тут.

Загрози

Серед можливих загроз виборчому процесу в день голосування експерти насамперед називають роботу виборчих комісій. Так, якщо 6 окружних виборчих комісій працюють злагоджено і жодних зауважень до них немає, то у решті не все так добре.

«Це не є якісь критичні проблеми, але періодично виникають непорозуміння, конфлікти. Через це пропускаються певні терміни», – каже Тарас Радь.

Значно складніша ситуація із дільничними комісіями. Тут проблеми розпочалися ще на етапі їх формування.

«На етапі реєстрації подань щодо кандидатур до складу ДВК від кандидатів в Президенти ми фіксували чимало порушень. Бувало що одна довірена особа приносила пачку подань від 4-5 кандидатів. Розуміємо чому це робиться, це так звані технічні кандидати, – розповідає Тарас Радь. – Фактично від їх імені подаються люди від штабу основного кандидата для того щоб завести певну кількість людей. Більшості там звичайно не має жоден з кандидатів, щоб контролювати одноосібно ці комісії. Але в них є достатня кількість голосів, щоб впливати на прийняття рішень. Тут ми маємо викривлення представництва. Взагалі член комісії має керуватися законом, але ми розуміємо, що всі члени комісій керуються вказівками штабів. Там навіть є куратори, які слідкують за їхньою роботою. Це пов’язано з тим, що члени комісій отримують кошти і штаби хочуть отримувати якусь віддачу. Це проблема, тому що часто рішення приймаються не по закону, а такі які потрібні штабам».

За його словами, така ситуація може призвести до свідомого затягування процесу підрахунку голосів, з ініціативи штабів. «Це такий саботаж, коли починають затягуватися процедури, починається обговорення. Ми не виключаємо таких ситуацій, у випадках якщо де результати не будуть відповідати очікуванням штабів», – каже Тарас Радь.

Існує також загроза силового втручання у виборчий процес.

«Ми слідкуємо за третіми сторонами, які не є навіть суб’єктами виборчого процесу, які говорили, що залишають за собою право втручатися якщо вважатимуть, що є якісь порушення. Але на це мають реагувати правоохоронні органи, а не парамілітарні структури. Крім цього існує проблема фейкових ГО. Право проводити спостереження отримали 139 громадських організацій, з них більшість нікому невідомі. Ці люди можуть поводитися агресивно і втручатися у виборчий процес», – пояснює Тарас Радь.

Крім цього залишається гіпотетична можливість використання так званих агітаційних  сіток сформованих деякими штабами, для можливого впливу на результат, зокрема вони можуть брати участь в організованому голосуванні.

Загалом в ОПОРІ прогнозують зростання кількості у день голосування.

«Насамперед, це будуть процедурні правопорушення з боку виборчих комісій. Це можуть бути порушення без злого умислу, просто через необізнаність у виборчому законодавстві. Очікуємо також на так звані «звичаєві правопорушення», наприклад, порушення таємниці голосування, надання виборцю виборчого бюлетеня без документів, які посвідчують його особу. Є підстави  вважати, що у день голосування будуть певні хуліганські дії на дільницях. Протестний настрій в суспільстві і нагнітання агресії під час агітаційної кампанії будуть спонукати до того що в якості  протесту виборець може рвати або викрадати бюлетень», – каже Ярина Гаєцька-Колотило.

Наостанок експерти ОПОРИ нагадують, що такі порушення як голосування більше одного разу передбачає кримінальну відповідальність. Вона також передбачена у випадку ухилення членів виборчих комісій від виконання своїх обов’язків без поважних причин.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.