дивись.info

Як боротися зі стресом: поради Супрун

Як боротися зі стресом: поради Супрун

Тривала суперечка або нерозуміння інших можуть викликати цілий шквал негативних емоцій, особливо в нинішній час – період виборів.

Відтак, в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун у свої публікації у Facebook пояснила, як варто боротися зі стресом і чи справді нерви не відновлюються.

Насамперед Уляна Супрун зауважила, що звичайні життєві негаразди не несуть шкоди, втім вони провокують короткотривалий стрес, який стимулює побудову нових нейронних мереж, завдяки яким ми пристосовуємося і вчимося, та утворення нових нейронів в гіпокампі.

«Твердження «не можна нервувати — нервові клітини не відновлюються» не відповідає дійсності, адже від того, що ми нервуємо, клітини не «згорають», як сірники. Стрес діє на мозок по-різному», – додає Супрун.

Також вона нагадала, що цей міф з’явився з невдалого наукового експерименту. Наприкінці 1990-х в Кенії карликові зелені мавпочки (верветки), яких утримували в дослідницькому центрі, раптово померли. Розтин показав, що у верветок відбулася загибель нейронів гіпокампу – ділянки мозку, залучену в пам’ять і навчання. Причиною загибелі і нейронів, і верветок, вважали стрес через соціальну ізоляцію мавп від зграї.

«Медіа підхопили тезу “стрес вбиває нейрони”, і пішло. В подальших дослідах мавпам кололи кортизол (гормон стресу), і також спостерігали на розтині “загибель” пірамідальних нейронів. Згодом стало ясно, що вчені бачили не “загибель”, а погано зроблені препарати мавпячих гіпокампів. Тобто зразки мозку, які вони досліджували, були зроблені за неправильною технологією і показували хибний результат. Експеримент був провальний, але це вдалося з’ясувати, коли міф вже розійшовся», – додає вона.

Що ж тоді вважати небезпечними для здоров’я людини переживаннями? Це хронічний стрес.

Супрун зазначає, що дію хронічного стресу на мозок найкраще досліджено на гризунах. В них хронічний стрес моделюють утриманням в неволі, коли вони не можуть рухатися. Для звірятка, яке зазвичай постійно бігає, іммобілізація це страшний стресор. Він дійсно спиняє утворення нових нейронів, погіршує пам’ять і здатність до навчання.

Відтак, що ж є людським еквівалентом стресу в гризунів?

«Перенесене стихійне лихо, перебування в зоні бойових дій, полон, діагностування раку в себе чи близької людини, його лікування, неспроможність заплатити за кредит і безробіття. Люди, що мають маленьких дітей і при цьому працюють, також зазнають хронічного стресу, вважають деякі дослідники», – пояснює вона.

Зазначається, що саме хронічний стрес погіршує роботу нейронних мереж і робить свій внесок в розвиток нейродегенеративних хвороб.

Отож, якщо ви бачите у своєму оточенні людей у хронічному стресі — підтримайте їх.

«У порівнянні з полоном в російській тюрмі, затор дорогою додому — це не причина нервуватися. А життєві негаразди варто сприймати як виклики, а не повільну смерть через стрес», – пояснює очільниця МОЗ.

Тож для протистояння стресу є 2 шляхи: подолання та уникнення.

  •  Уникнення — це деструктивний шлях, коли ми відкидаємо існування проблеми, починаємо вдаватися до алкоголю чи наркотиків, шукаємо викид емоціям (наприклад, пишемо пости мовою ненависті), та стаємо байдужими.
  •  Подолання – це конструктивний шлях. Це прийняття ситуації, планування та активні дії із подолання, пошук підтримки і позитиву (так зване позитивне перепланування, reframing).

Супрун надала також кілька порад, щоб допомогти своєму організму подбати про нейрони та решту тіла:

  •  Перебування на природі хоча б 20 хвилин знижує рівень кортизолу. Йдіть на природу. В Британії навіть прописують спостереження за птахами як терапевтичний засіб при гіпертензії, хворобах серця і “стресі”.
  •  Кохані люди допомагають пережити складні моменти — наше тіло інакше реагує на стрес чи складні завдання, якщо ми відчуваємо підтримку.
  •  Вмійте розпізнати симптоми вигорання, щоб не допустити стресової ситуації.
  •  Дотримуйтеся режиму дня, намагайтеся лягати і вставати в більш-менш комфортний для вас час.
  •  Займайтеся спортом або танцями. Біг на довгі дистанції чи навіть ходіння пішки змушують мозок виділяти фактор росту нервів (brain-derived neurotrophic factor). Він допомагає нейронам та сітківці ока виживати.
    Людям старшого віку краще танцювати, ніж бігати, якщо мова йде про здоров’я мозку.
  • Прибирайте чи працюйте в саду. Ненависне прибирання може стати в пригоді, якщо мова йде про подолання стресової ситуації. Поки ми прибираємо, слід думати про саму роботу, те, як все впорядковується і кращає. Так ми відволікаємося і робимо щось конструктивне.
  •  Правильно харчуйтеся. “Правильно” означає, що ви їсте прості продукти переважно рослинного походження, не переїдаєте і не заїдаєте стрес, і у вашому раціоні присутні рослинні і тваринні білки та жири, складні вуглеводи, і достатньо рідини.

А от пити через непозбувну бентегу не варто. В дослідженні, що тривало понад 30 років, з’ясувалося, що усихання гіпокампу та погіршення пам’яті спостерігалося передусім в людей, які хронічно вживали алкоголь. Ті, хто щодня пив чотири або більше доз алкоголю, псували пам’ять в шість разів сильніше, ніж ті, які не пили взагалі. Люди, які споживали алкоголю, але помірно, ризикували втричі більше у порівнянні з тверезниками.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.