дивись.info

Готи, трипільці і скіфи: біля Львова плануються наймасштабніші за усю історію України археологічні дослідження (фото)

Готи, трипільці і скіфи: біля Львова плануються наймасштабніші за усю історію України археологічні дослідження (фото)

Уже найближчим часом в Україні можуть розпочатися наймасштабніші археологічні дослідження за увесь час незалежності. Йдеться про обстеження ділянки завбільшки з 14 футбольних полів на місці, де стартує будівництво північного обходу Львова.

Ці археологічні дослідження мають відповідати усім європейським стандартам у сфері охорони культурної спадщини. Що це означає, ІА Дивись.info запитала у директора НДЦ «Рятівна археологічна служба» Олега Осаульчука.

– Це перша дорога в Україні, яка має шанс перед початком будівництва, бути обстеженою повноцінно. Водночас це будуть вперше у такому масштабі проведені археологічні дослідження на території України. Схожі роботи відбувалися під час будівництва обходу Олеська. Там дослідили величезну площу, але в авральному порядку і лише у межах існуючого полотна дороги. Натомість європейський стандарт передбачає, що дослідження проводяться на всій земельній ділянці в межах пам’ятки. Тобто не так, як раніше – тільки під насипом дороги, а буде досліджуватися уся смуга відведення, яка попадає у постійне користування Служби автомобільних доріг і може бути згодом зруйнована.

Це європейські вимоги, щоби дослідити максимально повно площу об’єкта археології, а не скільки ми захочемо чи замовник замовить, а максимально повно те, що у перспективі буде зруйновано внаслідок будівництва дороги. Крім того, побутує така хибна думка, що рятівні археологічні роботи радикально відрізняються від наукових досліджень. Насправді це дурниці. Бо рятівні археологічні дослідження від наукових відрізняються лише швидкістю роботи і джерелом фінансування. Тобто звичайні археологи працюють, коли гарна погода і є натхнення, а ми працюємо увесь рік. Ми як швидка допомога – якого пацієнта привозять, такого і рятуємо.

Звичайні археологи працюють, коли гарна погода і є натхнення, а ми працюємо увесь рік

Отже, європейський стандарт – це дослідження усієї території об’єкта археологічної спадщини, який попадає у межі відведення під будівництво дороги. А при проведенні рятівних археологічних досліджень максимально залучаються наукові методики. Ігнорувати нічого не можна. Ми маємо дослідити увесь масив інформації по пам’ятках, які з реальних мають стати віртуальними. Адже якщо ми їх погано дослідимо, відповідно, вже ніхто не зможе перевірити інформацію по цій території.

– Скільки часу знадобиться для таких досліджень?

– Північний обхід Львова – це третя черга концесійної дороги Львів-Краковець. Йдеться про дуже масштабне будівництво, особливість якого полягає у короткотривалості – до чотирьох років. Відповідно, польові археологічні дослідження, щоби вони не стримували будівництво, мають бути проведені у якомога стислі терміни.

Ми для цього проситимемо не менше 12 місяців. Нереально дослідити площу близько 100 тисяч метрів квадратних за менший час. Зрештою треба зважати на те, що ми не зможемо залучити велику кількість фахівців. На всю Україну є близько трьохсот людей, а в сусідній Польщі – тисячі. Навіть якщо б нам вдалося залучити усіх археологів України, ми фактично б інші території позбавили від присутності археологів. На це ніхто не піде.

– А закордонних археологів можна залучити до цих робіт?

Тут усе впирається в українське законодавство. Залучити закордонних археологів ми можемо, але ми зобов’язані плати їм зарплатню не менше як півтори тисячі доларів, хоча процедуру залучення іноземних працівників спростили.

– 12 місяців для дослідження – це один період часу чи декілька?

– Один. Тобто якщо ми розпочнемо роботи у квітні, то квітні наступного року зобов’язані їх завершити. Якщо буде підписаний контракт, то через археологів ніхто не зупинятиме реалізацію проекту вартістю понад 6 мільярдів гривень. Це наші клопоти, як ми будемо працювати та організовувати логістику. Ми можемо розтягнути камерально опрацювання і написання звіту ще на якийсь час, але з поля ми маємо втекти якомога швидше.

– Значить, попередні дослідження вже були проведені?

– Перші дослідження були проведені 2004-2005 роках на чотирьох давніх поселеннях. Вони були неповні. Скажімо, на площі поселення у 20 тисяч квадратних метрів було розкрито 500-600 метрів. Цього недостатньо, щоби говорити про повномасштабні дослідження. Тепер ми можемо це зробити по-новому.

– Що археологи розраховують виявити на цій ділянці?

– Археологія – це наука не точна. Заздалегідь ми не можемо знати, що під землею. Ми можемо сказати, якого культурно-археологічного періоду ця пам’ятка. Ми можемо сказати, що там присутній матеріал першого тисячоліття до Р.Х. Але що конкретно ми можемо виявити, трудно сказати. В археології як в патанатомії: розтин покаже.

Заздалегідь ми не можемо знати, що під землею. Ми можемо сказати, якого культурно-археологічного періоду ця пам’ятка

Єдине, що можу сказати: при розкритті таких площ, можна виявити будь-що, зокрема те, чого не очікували. Точні межі пам’ятки можуть встановити лише повномасштабні розкопки.

– У разі виявлення особливо цінних об’єктів, чи може постати питання про зміну проекту дороги?

– Ні, не може. Більшість археологічних об’єктів, які розташовані поза межами міста і які не пов’язані із функціонуванням городищ, могильники, не надаються для експонування – здебільшого це рештки земляних споруд, їхня консервація і музеєфікація по місцю виявлення буде надзвичайно коштовною. Тобто дешевше зробити скансен поруч, аніж міняти проектні рішення. Дорога – не труба, яку можна вигнути. Зміна на 100 метрів і вже змінюється радіус повороту тощо. Це складні проектні рішення. Крім того, це пов’язано із відведенням земельних ділянок, а часто земля вже продана і відвести нову ділянку під дорогу буде вкрай складно. Більшість об’єктів археології можна законсервувати. Є випадки у Європі, коли монолітом вирізають, наприклад, якесь цікаве парне поховання. За сучасних технологій – це не складно, але дорого. Наше завдання – це дослідити максимум, щоби зібрати усю наукову інформацію про пам’ятку, яка буде зруйнована.

Наше завдання – це дослідити максимум, щоби зібрати усю наукову інформацію про пам’ятку, яка буде зруйнована

На етапі розвідок ми визначаємо об’єкти – городища, поселення, могильники. Могильники, крім курганів, дуже важко фіксуються, бо вони у землі і там немає видимих слідів на поверхні. Городища і кургани рекомендуємо обходити, якщо є можливість змінювати трасу на етапі проектування. Відповідно, якщо дорога зачіпає бодай край кургану, ми зобов’язані дослідити його повністю. На першому етапі ми маємо дослідити, який тип археологічних об’єктів є, а на другому етапі – максимально повно дослідити ті рештки, які є в землі і перевести їх у цифрову реальність для майбутніх поколінь.

Такі масштабні проекти дуже цікаві нам, адже якщо говорити про наукові дослідження таких масштабів, вони можуть тривати десятки років. Це зав’язано і на фінансуванні, і на людях і на усьому. Саме такі рятівні роботи дають можливість дослідити величезні території і дізнатися дуже багато. Під час рятівних досліджень коштом забудовника є можливість дослідити ділянку. Бо якщо чекати на фінансування від держави на такі роботи, то на це знадобляться дуже довгі роки. До прикладу, за 15 років своєї діяльності ми розкопали загалом не цілих 5 гектарів площ, а тут тільки на одному проекті треба буде дослідити понад 10 гектарів.

– Що дають подібні рятівні археологічні дослідження?

– Наприклад, у Польщі на автодорогах на кожній пам’ятці досліджують не менше гектара-двох площі. Тобто величезний масив інформації потрапляє в науковий обіг. В результатів проведення рятівних археологічних досліджень на автострадах біля Кракова епоха бронзи переписується з нуля. Тобто  отримані такі матеріали, які дали можливість по-новому переосмислити всю історіографію епохи бронзи. Адже коли висновки робляться на основі розкритої пам’ятки на площі тисячу метрів квадратних, висновки можуть бути одні, а коли розкриваються цілі поселення, то вже можна зробити більш ймовірну інтерпретацію пам’ятки. В археології вірогідність історичної інтерпретації прямо залежить від розміру досліджень. Чим менше археологи досліджують, тим більша похибка. Хоча присутній і великий відсоток суб’єктивного.

В археології вірогідність історичної інтерпретації прямо залежить від розміру досліджень. Чим менше археологи досліджують, тим більша похибка

Незважаючи на те, що повномасштабний старт робіт попереду, археологи виявили вже масу цікавих знахідок, про які розповів молодший науковий співробітник НДЦ «Рятівна археологічна служба» Олександр Сілаєв.

– Роботи на північному обході Львова розпочалися досить давно, приблизно 1998 року. У той час проводилися розвідки нашими колегами з Інституту українознавства і Рятівної археологічною службою також. Також проводилися суцільні розвідки, 2004-2005 рр. часкові розкопки. Тобто сказати, що ми почали працювати з нуля, не можна. Єдине, що вдалося за досить довгий період, – накопичити матеріал в околицях сіл Малі Піділіски та Ситихів. Це зона, де буде розташована одна з ділянок північного обходу. Декілька пам’яток потрапили якраз під  розв’язку. Тобто ці пам’ятки ми опрацювали першими, звіт закінчили, готуємо публікацію і чекаємо на продовження розкопок, щоби отримати ще більше інформації. А по решті пам’яток проводимо обстеження.

– Що вдалося виявити?

– З розвідкових досліджень навряд чи можна отримати якийсь дуже унікальний матеріал. Але приклад Малих Підлісок показує, що кілька років розвідок дозволили виявити цікаві речі. Наприклад, виявили кременеві серпи, кременеві наконечники стріл, досить багато інших предметів. Крім того, знайдено багато унікальних знахідок з металу. Серед них була дуже красива фігурка чоловічка з бронзи. Ми на даний момент ще не погодили загальну думку, що це – кельти чи германці? У будь-якому випадку знахідка дуже цікава і унікальна.

– Яке призначення цієї фігурки?

– У кельтів, римлян, загалом народів того періоду була звичка при своєму вогнищі залишати таку фігурку – охоронця домашнього вогнища, тобто оберіг. Або домашній божок, щось на кшталт домашніх духів-захисників садиби. Або це може бути частина більшої прикраси. Є досить схожа річ –казан, який був знайдений у похованні фракійського вождя. Там була ціла композиція з таких фігурок – верхи на конях, зі зброєю тощо. Крім того, ми знайшли фібули – защіпки на плащ римського часу, римські монети, інші прикраси.

– Про який період часу йдеться?

Ми знайшли дуже багато матеріалів культури лійчастого посуду, яка в нашому регіоні збігається в часі з трипільською культурою. Пам’ятки останньої в нас взагалі велика рідкість. Виявлені пам’ятки культури ранньоскіфського часу. Також є багато знахідок пшеворської та черняхівської культур, які належали до германських племен, зокрема готів котрі просувались через наші земілі в епоху великого переселення народів. Крім того, маємо досить багато давньоруського матеріалу, княжих часів. Тобто ми маємо декілька періодів, і нам було б цікаво провести розкопки на кожному із цих поселень.

– Яка загальна площа досліджень, які були проведені?

– Дуже невелика, тому що незважаючи на те, що під так звану концесійну дорогу Краковець-Львів були заплановані і розвідки, і розкопки, на той час вони проводилися доволі аскетичним методом – максимально розкопки на одній пам’ятці мали до 400 метрів. Загалом до 2 тисяч квадратних метрів. За європейськими стандартами, уся смуга, яка піде під автодорогу, буде розкопана. Такого в Україні ще не було.

Оксана ДУДАР

Фото: НДЦ «Рятівна археологічна служба»

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.