дивись.info

Держава у смартфоні: бізнес запропонував своє бачення концепції

Держава у смартфоні: бізнес запропонував своє бачення концепції

Процес переведення держави у смартфон варто розділити на дві складові – послуги (зокрема, видача документів та довідок) та реєстри/відкриті дані.

Таке бачення надає Бізнес Асоціація України.

«Асоціація завжди виступала за зменшення будь-яких прямих контактів бізнесу з державними службовцями з метою зниження рівня корупції,  детінізації економіки, спрощення процесів погоджень та отримання різних документів, довідок тощо», – наголосили в ЄБА.

Як нагадали в Асоціації, наразі в електронному вигляді надається вже 125 послуг.

«Проте, більшість з них, на жаль, не працює на 100% в он-лайні, а система ідентифікації залишається незручною для громадянина та бізнесу», – додали в ЄБА.

На думку бізнесу, вже зараз в електронний формат варто переводити 13 послуг і 16 реєстрів.

«Хоча, безумовно, їх кількість значно більша і в подальшому бізнес сподівається, що все ж більшість послуг/інформації, що надається державою, буде діджиталізована. А документооборот в органах влади електронізовано, що надасть можливість онлайн відслідковувати будь-яке звернення», – підкреслили в ЄБА.

У контексті послуг, мова йде про:

–      ініціативу BankID, що дозволить українцям відкрити банківський рахунок зі свого смартфону без фізичної присутності клієнта для ідентифікації.

–      впровадження безготівкових платежів за адмінпослуги – системне та по всій Україні.

–      передачу електронної звітності з використанням електронного цифрового підпису до держорганів.

–      створення Е-кабінету для митниці (за аналогією з податковим) для дієвого часового контролю виконання митних формальностей.

–      онлайн подачу документів у “єдине вікно” без участі митного брокера та митної декларації без спеціальної платної програми.

–      замовлення марок акцизного податку, яке вже давно має відбуватись онлайн в Кабінеті платника податків, але в реальності компанії везуть флешку до територіальних відділень ДФС.

–      запровадження видачі Е-рецептів для лікування тварин, що дозволить підвищити якість та безпечність продукції (м’яса, молока тощо).

–      можливість видачі споживачам гарантійних талонів на побутову техніку і електроніку в електронному вигляді, за прикладом деяких країн ЄС або США.

–      повноцінне запровадження додатку “Купуй безпечне”, що допоможе визначити чи ввозився товар офіційно в Україну, а відтак чи він адаптований до вимог нашого ринку.

–      створення Е-кабінету заявників для візуалізації всіх етапів затвердження проведення клінічних випробувань та Е-кабінету для візуалізації процесу проходження розмитнення вантажів із досліджуваними лікарськими засобами та допоміжними матеріалами.

–      виконання вимог ФАО задля приєднання до системи електронного обігу фітосанітарних сертифікатів в Україні.

В контексті реєстрів, на думку бізнесу, актуальними є наступні речі:

Відкриття доступу до обліку (реєстру) виданих дозволів на міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Переведення в Е-реєстр інформації щодо дозволів на оптову торгівлю алкогольними напоями та щодо ліцензій виробників та імпортерів алкогольних напоїв.

Відкриття Реєстру обсягів зерна на елеваторах і переведення обороту складських документів в Е-форму.

Створення реєстру харчових добавок та ензимів, ароматизаторів і запровадження Е-системи фармакологічного нагляду, задля аналізу побічних реакцій при використанні ветеринарних лікарських засобів.

Створення реєстру підприємств, які мають потужності для утилізації конфіскованої контрафактної продукції.

Запровадження загальнодержавного Е-реєстру лісорубних квитків і загальнодержавної системи Е-обліку деревини.

Повноцінне запровадження Е-реєстру листків непрацездатності, який дозволить якісно боротися з фіктивними лікарняними.

Водночас, бізнес пропонує повернутись до вирішення питання забезпечення коректної роботи єдиної бази даних ДП «Державний експертний центр МОЗ України» та Державної служби з лікарських засобів і контролю за наркотиками – для відсутності будь-яких затримок у зв’язку із відсутністю або несвоєчасним оновленням відповідної інформації при проведенні держконтролю якості лікарських засобів.

Крім того, пропонується:

Створити єдину базу даних медичних виробів на ринку України – задля боротьби із сірим імпортом.

Надати офіційний статус та запустити Реєстр клінічних досліджень лікарських засобів. Cтворити єдиний офіційний Реєстр лікувально-профілактичних закладів/установ і фізичних осіб підприємців, які мають ліцензію на медичну діяльність, з інформацією про акредитацію.

Створити реєстри пацієнтів, щоб мати актуальну статистику, як-то поширеність і кількість захворювань в Україні та по регіонам.

Щоб помістити державу в смартфон в контексті взаємодії з громадянами Україна вже зробила значні кроки в цьому напрямі, але рух варто продовжувати.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.