дивись.info

Побачити мікросвіт: у Львові працює унікальна виставка (фото)

Побачити мікросвіт: у Львові працює унікальна виставка (фото)

Побачити мікросвіт, неосяжний для людського ока, дізнатися, скільки і які мікроби живуть на руках, можна на унікальній виставці «Зоопарк під мікроскопом», яка вже уп’яте гостює у Львові, та, незважаючи на це, інтерес до неї не згасає.

А почалося все років 15 тому. Автором проекту був Олексій Новіков, який тоді мешкав у Криму. Саме він створив «Зоопарк під мікроскопом», який як стаціонарна виставка оселився у Києві. Десь 2006 року, коли проект вперше завітав до Львова, Олексій Новіков познайомився із Олександром Каукаловим – фахівцем з мікроскопів.

«Виставка розмістилася в Історичному музеї. Був повний аншлаг – черга стояла з першого поверху до другого», – згадує пан Олександр.

Спочатку виставка складалася з 20 мікроскопів.

Тоді ще не було проекту «подивись око товариша», зображення не виводилися на екран, не було шліфів та вільного доступу до роботи з мікроскопом.

«Під мікроскопом було представлено близько 20 експонатів, 7 з яких були живі планктони, які демонстрували у краплині води. Але це була дуже кропітка робота, на яку щодня витрачалось  додатково 2 години. Коли ми познайомилися з Олексієм –  я допоміг йому з обслуговуванням мікроскопів. Власне, тоді з’явилась ідея –  вивести зображення на екран. Це нам вдалось зробити,  і коли Олексій, удруге приїхавши до Львова, запропонував мені співпрацю –  я погодився», – розповідає співавтор проекту.

Ще одна людина, яку можна вважати серцем виставки – Віра Городечна, хоча вона називає себе просто волонтеркою.

«Насамперед це надзвичайно захопливо, особливо для тих, кого цікавить усе – від дивовижної краси сходу сонця до того, як виглядає мураха під мікроскопом. Я щаслива, що відкрила для себе цей проект. Мене якось вразив вислів, що мікросвіт – це та сфера, де є найбільше запитань, на які немає відповіді в вчених. Оглядаючи під мікроскопом чи планктон, чи звичний для всіх кристал солі, ти відкриваєш для себе цілий фантастичний світ.  До того ж саме діти і студенти – це моя аудиторія, те товариство, яке люблю», – розповідає про свою роль у проекті Віра Городечна.

Сучасний «Зоопарк під мікроскопом» – це близько 30 експонатів, серед яких є такі звиклі, як сіль, лимонна кислота чи то жуки.

І додає, що, як показала практика, виявляється не так просто деяким людям на словах довести, що виставка цікава, і тому коли на вході запитують: «Що ви показуєте?» Відповідь – сіль – не дасть уявлення про виставку, не зацікавить. Адже мало хто може собі уявити, що звичні для нас речі, такі, скажімо, як сіль, морський пісок чи мед, можуть так несподівано здивувати, вже не кажучи про яйця метелика чи пір’їну павича. Тому тут вже звикли до реакції, повної здивування та коментарів на кшталт: «Ніколи б не подумала…»

«Є речі, якими ми милуємося – крило павича, метелика. А є експонати, які для себе відкривають усі, хіба окрім професіоналів-біологів. Наприклад, діатомеї – водорості, які  були використані для створення динаміту. Або вольвокс – те, що вчені вважають восьмим дивом світу, або артемія  – планктон, який мешкає у солоних водоймах і його вважають прибульцем із космосу», – із захопленням веде далі пані Віра Городечна.

Можна на виставці побачити шліф – зріз каменю завтовшки у волосину.

«Насправді питання, кому це цікаво, давно відпало. Бо у школі здебільшого, окрім цибулі, нічого не бачили. І ми постійно про це чуємо», – продовжує пані Віра.

А Олександр додає: «Це якось у нас на виставці була дуже креативна компанія одеситів. І один каже, якби я знав, що це так цікаво і побачив це раніше, то зовсім по-іншому вчив би біологію».

Однак головна фішка «Зоопарку під мікроскопом» – це прісноводний живий планктон.

«Дафнія, рачки, гідра, інфузорія туфелька, інфузорія трубач. Нюанс, що вони не завжди є. Взимку їх важко зберігати. До того ж серед них є хижаки. Ми збираємо їх на озері, вони живуть у баночках або акваріумі. Наприкінці дня їх зливають з флаконів назад, годують. І треба знати не тільки, що їсть планктон, а й кого. Бо якось з дафніями заховалася гідра і на ранок вже нікого не було. Одного разу дафнія родила під мікроскопом», – розповідає Віра Городечна.

Щоби показувати живий планктон у флаконах, Олександр Каукалов спроектував спеціальну відеосистему.

«Людям дуже подобається самим працювати з мікроскопом. Тому тут можна міняти скельця чи чашки Петрі з експонатами», – додає пані Віра.

Натомість Олександр Каукалов зізнається, що сьогодні складно реалізувати свої ідеї для виставки, бо катастрофічно бракує фахівців, зокрема слюсарів, які б могли зробити потрібну деталь до мікроскопа. А ще є проблема зі скельцями, завдяки яким можна розглядати саме живий планктон.

«Є скельця, в які треба помістити одну краплину води з трьома дафніями, тому на склі має бути виїмка. У Рівному був невеликий цех, де працювало двоє чи троє людей. Там ми замовляли такі скельця, товщина яких 2 міліметри, а виїмка – півтора міліметра. Але цей цех закрили. Тож якщо скельце розіб’ється, знайти таке ж буде вкрай складно», – розповідає пан Олександр.

Біля кожного експонату є видрукувана інформація з qr-кодами, які можна зісканувати і дізнатися значно більше. Під час попереднього приїзду виставки до Львова тут побували учні з понад 40 шкіл. Постійними відвідувачами були  вчителі зі своїми учнями, адже тут можна провести справжній урок і отримати знання з фізики, хімії, біології, екології.  А також іноземні туристи з близько 10 країн. А ось під час теперішньої виставки – з  20 країн, зокрема Великобританії, Данії, Франції, Італії, Канади,Польщі, Бельгії, Німеччини, Австрії, Норвегії… Багато відвідувачів з Білорусі та країн Балтії.

Звичайно ж, позитивні враження  іноземних туристів додають впевненості та дають натхнення до нових ідей.

Але, зізнається пані Віра, найбільш вдячна аудиторія – це діти: «Їм цікаво, вони по-справжньому дивуються. Іноді чотирирічні малюки так серйозно розповідають про свої захоплення. Дуже поважаю батьків, які дослухаються до своїх дітей, спостерігають за розвитком їхнього світогляду. Вважаю, що дітям треба якнайбільше показувати цікавих речей, адже, власне, у такому процесі виявляються схильності дитини. А також до нас приходять переможці різних олімпіад. Такими дітьми треба опікуватися».

Натомість батьки приводять своїх дітей сюди часом з виховною метою. На виставці можна подивитися мікроби, які є на руках. У такий спосіб матусі намагаються відучити своїх малюків від шкідливих звичок, на кшталт обгризання нігтів.

«Проект вартує системного розвитку, він потрібний – доведено нашим досвідом.  Але для цього необхідні значні капіталовкладення. Тому ми вже почали розглядати цікаві пропозиції щодо співпраці. І до нашого проекту хочуть долучитись передусім ідейні люди, які розуміють важливість таких експозицій для України», – каже пані Віра.

І додає, що у планах поїхати з виставкою до Німеччини, Італії, Словаччини, а в мріях – до Китаю.

«Зоопарк під мікроскопом» розташувався у Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука, директорка якої Тетяна Пилипець пояснює, що виставка оселилася саме тут з кількох причин.

«Ми розуміємо, що у підлітків в піку стала тема прикладної науки. Ми намагалися ще до цієї виставки робити якісь мінімальні навколонаукові експерименти – з фізики, хімії, зокрема на відкритті дитячого фестивалю у ЛОДА. І ось найактивнішою ділянкою була так звана цікава наука. Ми спостерігали якими популярними є наукові шоу, які замовляють як аніматорів на дитячі дні народження. І ось тоді відбулося наше знайомство з Вірою та Олександром. Виявилося, що у нас є спільні інтереси, які полягають в інформуванні молоді. Ми запропонували дуже гарні умови співпраці. Виставка постійно поповнює наш благодійний бюджет, але найбільшим здобутком спільної співпраці є те, що під час навчального року у рамках виставки проводяться безкоштовні уроки для соціальних груп. Через бібліотеку йде інформування. Класи діляться навпіл і приходять на практичні заняття. Не знаю чи є інструменти, які б більше інтегрували дитину, ніж такий формат? Я, звісно, не раз була відвідувачкою цією виставки. Хочу сказати, що не тільки діти чи туристи дуже активно реагують на виставку, але й мої зіркові гості. Напевно, найбільш захопленим «Зоопарком під мікроскопом» був Остап Дроздов. Він разів шість перейшов усі експонати. Загалом бібліотека відкрита до таких експериментів. Є лише одна умова – має бути соціальна чи благодійна складова, яка на виставці працює у повній мірі. Зараз виставкою «Зоопарк під мікроскопом» зацікавилася Дзвінка Мамчур, яка уклала перший в Україні словник з мікробіології», – каже Тетяна Пилипець.

І додає, що мікробіологія і книга мають багато спільного, бо через них можна відкрити світ набагато ширше, побачити те, що непідвладне неозброєному оку.

Фото Микити ПЕЧЕНИКА

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.