Нова економічна криза: чи торкнеться вона України та як мінімізувати ризики фінансових втрат

Після десятиліть стійкого зростання глобальна економіка значною мірою оговталася після Великої рецесії (2007-2008 років). Водночас низка показників викликає занепокоєння, що незабаром може статися зворотне.

Два світові економічні лідери — США та Китай — потерпають від тривалої торговельної війни, яка може затягнутися на місяці, якщо не роки. США показали «перевернуту криву прибутковості» — складну фінансову метрику, яка мала місце перед кожним американським спадом від 1950-их років. Серед інших чинників, що демонструють фінансову нестабільність — вихід Великої Британії з Європейського Союзу без угоди.

Коли станеться нова глобальна економічна криза та як вона торкнеться Україну ІА Дивись.Info дізнавалася в кандидата економічних наук, фінансового аналітика системи YouControl Романа Корнилюка.

— Що в глобальній економіці США вказує на кризу, яка наближається?

— Серед сигналів, що традиційно свідчать про наближення системної фінансової кризи на глобальному рівні, нині є:

• уповільнення темпів росту ВВП США до 2,1% за підсумками 2-го кварталу 2019 р.;
• посилення протекціонізму і розгортання торгової війни між США та Китаєм (взаємним підвищенням тарифів);
• надмірне кредитування і зростання частки проблемних кредитів у Китаї;
• падіння ВВП Німеччини за підсумками 2-го кварталу;
• негативний вплив Брекзіту на економічний ріст Великобританії;
• економічні проблеми і дисбаланси в великих країнах, що розвиваються, зокрема Туреччині, Аргентині, Венесуелі;
• ще з 2018 р. уповільнення темпів росту і більш часті та глибокі корекції фондових індексів Доу Джонса та S&P 500;
• історичний рекорд розвитку економіки США без падіння, що триває впродовж останнього десятиліття.

— Коли вона, на Вашу думку, може початися?

— На це питання насправді не знає відповіді жоден економіст. Можна говорити про передумови та історичні аналогії, але варто враховувати й фактори впливу певних сил. З одного боку — регуляторів, що можуть відкласти час старту кризи і послабити її. З іншого — «чорних лебедів» – неочікуваних подій катастрофічного характеру для економіки.

Читайте також: Чи загрожує українцям дефіцит бюджету і до чого тут місія МВФ, – економіст 

— Що стане спусковим механізмом нової кризи?

– «Спусковий механізм» кризи, тобто конкретний системний шок, зазвичай дуже складно передбачити, адже криза — це багатофакторний феномен. І це працює не лише для економіки. Наприклад, було складно передбачити, що саме вбивство ерцгерцога Франца Фердинанда 1914-го стане причиною Першої світової війни. Або що саме «чорний четвер» і біржовий крах 1929 року стане відправною точкою Великої депресії. Насправді, сам пошук приводів для кризи – марна справа. Значно важливішим є посилення внутрішньої системної вразливості економіки, яка може формуватись впродовж багатьох років.

— Як буде поширюватися ця криза на інші країни?

— В сучасному глобалізованому фінансовому світі економічна взаємозалежність та взаємовразливість різних країн надзвичайно високі. Очевидно, що криза швидко пошириться на решту країн через механізми падіння споживчого попиту в основних «локомотивах» світової економіки. Це сповільнить надходження експортних платежів. Також велику роль можуть відіграти системні перебої на фінансових ринках і секторі транскордонного кредитування.

— Як криза торкнеться України?

— Оскільки економіка України є малою та відкритою до зовнішніх шоків, експорто- та імпортозалежною, будь-які негативні зміни на світових товарних та фінансових ринках здатні негативно позначитись на її платіжному балансі, валютному курсі, доступі до зовнішніх фінансових ресурсів та зростанні ВВП. Подібну механіку негативного впливу можна вивчати на досвіді наслідків для України Азійської кризи 1998 року чи глобальної кризи 2008-2009 рр.

Читайте також: Україна може залишитися без підтримки Заходу через «Приватбанк» і Коломойського — Financial Times 

— Як українцям мінімізувати ризики фінансових втрат?

— Для мінімізації фінансових втрат на індивідуальному рівні у випадку кризи варто приділити більшу увагу регулярним заощадженням. Сформована таким чином «фінансова подушка безпеки» повинна бути добре диверсифікованою, тобто складатися як з гривневої, так і доларової частини. У випадку можливих поїздок у Європу певну частину заощаджень варто формувати і в євро. Крім цього, слід розподілити свої заощадшення як між готівковою формою, так і депозитами в надійних банках. Такого роду фінансовий портфель буде стійким до курсових коливань і водночас забезпечить певний пасивний дохід, який рекомендується реінвестувати для швидшого зростання капіталу.

Напередодні фінансової кризи варто знизити ризиковість персональних інвестицій і приймати розсудливі фінансові рішення. Зокрема добре продумати усі варіанти джерел погашення боргу, при плануванні взяти кредит чи розстрочку в іноземній валюті з огляду на те, що курс і ринкові ціни на заставу можуть суттєво коливатися. Корисними можуть стати і інвестиції в освіту та навички з перспективних спеціальностей. Особливо це актуально, якщо ваша спеціальність є чутливою до циклічних економічних спадів, а галузь, в якій ви працюєте, може суттєво постраждати від кризи, глобальної конкуренції чи діджиталізації.