дивись.info

Палац спорту на Сихові: все – як завжди?

Палац спорту на Сихові: все – як завжди?
Фото з відкритих джерел.

Будівництво Палацу спорту на Сихові – це історія,  яка практично один в один повторює аферу міської влади із закупівлею індивідуальних теплових пунктів або ж  з впровадженням електронного квитка.

І тут і там – необґрунтоване затягування процедури. І тут і там – непрозоре визначення підрядника робіт. І тут і там – часові втрати і збитки міського та державного бюджету. І результат такий самий, як і в попередніх проєктах – так само як львів’яни досі не мають електронного квитка, так же і терміни будівництва Палац спорту на Сихові – 2023 рік – під великим питанням.

Ще в березні 2018 року Львівська міська рада поставила перед собою амбітне завдання – у Львові має бути новий спортивний комплекс на Сихові. Так члени виконкому і постановили: збудувати на Сихові спортивний комплекс для ігрових видів спорту. За задумом, в цьому комплексі мали бути майданчики для занять регбі, гандболом, волейболом та баскетболом. Дах будівлі мали використовувати як гірку для катання на лижах та санках, а всередині має бути великий басейн для водних видів спорту. В просторому залі Палацу мав бути обладнаний майданчик для проведення концертів та конференцій. Виконком  навіть прийняв рішення № 316, яким надав містобудівні умови і обмеження ЛКП «Спортресурс» для будівництва спорткомплексу. Відповідно до рішення,  для будівництва комплексу виділено величезну земельну ділянку площею 1,8700 гектарів на проспекті Червоної Калини, біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці УКГЦ.

А далі – починається найцікавіше.

Отже, відправна дата епопеї з будівництвом спорткомплексу – 23 березня 2018 року. Саме тоді прийнято рішення про будівництво спорткомплексу. Вже 10 квітня цього ж року в рішення №316 були внесені зміни, слова «спортивний комплекс» змінили на «палац спорту». Це було зроблено для того, щоб мати можливість отримати гроші на будівництво ще й з державного бюджету.

І от вже в липні 2018 року Кабінет Міністрів України виділив субвенцію місту Львову в розмірі 27 мільйонів гривень «на будівництво Палацу спорту на житловому масиві Сихів у м. Львові. В жовтні  2018 року Львівська міська рада утворює окреме комунальне підприємство – ЛКП «Палац ігрових видів спорту». Цьому підприємству надається виключне право замовляти та супроводжувати будівництво та обслуговування Палацу спорту.

У листопаді 2018 року це ЛКП оголосило тендер для визначення генпідрядника на будівництво спорткомплексу. Очікувана вартість робіт, згідно із заявкою, – 961 мільйон 744 тисячі гривень.  Водночас Кабінет Міністрів України, за рішенням міжвідомчої комісії Міністерства молоді та спорту, приймає рішення про додаткове виділення на цей об’єкт суми в розмірі 27 мільйонів гривень. Таким чином, 2018 року на будівництво Палацу спорту на Сихові уже було передбачено «залізних» 54 мільйони гривень. Непоганий початок для амбітного об’єкту, чи не так?

Ні, не так. Незважаючи на гарантований внесок держави в півсотні мільйонів гривень, в грудні 2018 року ініціатори тендеру скасовують торги. Голова тендерного комітету ЛКП «Палац ігрових видів спорту» Ігор Самотій відбувся дивним поясненням, що,  виявляється, заявлена вартість робіт у майже мільярд гривень виявилась надто великою. Не зайве зауважити, що після того, як чиновники міськради скасували тендер, гроші, які були передбачені постановами Кабміну в загальній сумі 54 мільйони гривень, так і не надійшли. Проєкт урядової постанови, який дозволив би використати ці гроші уже на новий, відкоригований кошторис, так і не пройшов погодження в Кабінеті Міністрів. Так горе-будівельники з міської ради втратили 54 мільйони гривень державної субвенції. Однак далі буде.

Після «коригування» проєкту кошторис Палацу спорту «подешевшав» майже наполовину. Урізання відбулось за рахунок відмови від спорудження басейну. Відтак, 18 червня 2019 року, через рік після рішення про будівництво, оголошений другий тендер на визначення генпідрядника. Сума робіт – 620 мільйонів гривень. Але і тут не обійшлось без порушень. Журналістський проєкт, який спеціалізується на дослідженні зловживань з бюджетними коштами оприлюднив інформацію про порушення ЛКП «Львівський палац спорту» тендерної процедури.

Виявилось, що підлеглі Садового оголосили тендер без повного технічного завдання. У вимогах до виконавців чиновники не вказали вартість і обсяги робіт з кондиціонування, опалення, водопостачання, електрики, монтажу ліфтів тощо. Відповідно, ті підприємства, які подавались на конкурс, не могли повністю зазначити пропоновану ними вартість робіт.

Чому працівники ЛКП проявили таку халатність? Невже для того, щоб оголосити тендер на 620 мільйонів гривен, не можна було більш ретельно виписати документацію? Пояснення простіше, і його також надають журналісти проєкту «Наші гроші», цитуючи голову ГО «Центр медіарозслідувань «Прозоро»» Павла Лісниченка.

«Це пов’язано з тим, що замовник може мати свого фаворита серед конкурентів. Також підрядник не розумітиме, що саме потрібно будувати. Для нього можливі зайві фінансові витрати через таку неточність», – пояснив антикорупційний експерт. Тобто ще раз:  члени тендерного комітету ЛКП «Львівський палац спорту» могли навмисне виписати тендерні умови так, щоб в ручному режимі визначити «свого» переможця, який і освоїв би такі бажані 620 мільйонів гривень! Нічого не нагадує? Саме так – подібні підозри виникали при визначенні переможця тендеру на впровадження електронного квитка.

Однак і це ще далеко не все! Тендер знову скасовують, оскільки  на торги було подано менше двох пропозицій. Зауважимо, окрім визначеного фаворита, мабуть ніхто не хотів брати участь у відвертій афері.

11 вересня 2019 року ЛКП втретє оголошує тендер на будівництво «Палацу спорту». Переможцем визнано ТОВ «Альтіс-Констракшн». Остаточна сума виконання робіт ще менша, аніж попереднього разу – «всього» 499 мільйонів гривень. Однак і тут тендер було проведено з порушеннями. Виявилось, що фірма-переможцем подала документи на тендер з численними порушеннями. За законом, тенедрний комітет взагалі не мав приймати ці документи і допускати «Альтіс-Констракшн» до конкурсу. Через подібні порушення іншого претендента на півмільярда гривень – фірму «Прогрестехбуд»,  власне, і не було допущено до тендеру. Однак тут «Альтіс-Констракшн» взяла участь  тендері і навіть виграла конкурс.

Порушення при подачі документів цією компанією були настільки очевидні, що Західний офіс Держаудитслужби в результаті перевірки процесу проведення тендеру зобов’язав львівських посадовців виправити порушення через єдиний спосіб скасування результатів тендеру. Однак ЛКП «Палац ігрових видів спорту» пішло звичним шляхом затягування – подало  до суду, намагаючись опротестувати результати перевірки.

Чому ж саме ця фірма – «Альтіс-Констракшн» – попри порушення умов конкурсу та заперечення Держаудитслужби – все ж продовжує, завдяки титанічним зусиллям підлеглих Садового, бути єдиним переможцем тендеру на півмільярда гривень? Можливо, тому, що власником цієї компанії є Олександр Глімбовський,  тесть скандального очільника ДФС Романа Насірова?

Справді, парадоксально, але підприємство, яке опосередковано пов’язане з близьким родичем обвинуваченого в корупційних схемах Насірова, виявилось єдиним переможцем конкурсу на будівництво спорткомплексу у Львові, який переносили двічі, для того, аби уточнити (або скоригувати) під одного виконавця. Тобто знову ми простежуємо ту ж тенденцію – як тільки йдеться про державні гроші в особливо великих розмірах, команда міського голови Львова вдається до тих же маніпуляцій –  затягування конкурсних процедур та корекція умов тендеру. Якби це був одиничний випадок. Його можна б було списати на звичайну недбалість. Однак така тактика команди міського голови повторюється  практично, в кожному випадку. Особливо коли йдеться про серйозні суми з державного бюджету, або ж коштів міжнародних фінансових організацій.

Василь Гнатишин

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.