Фінансові наслідки пандемії для місцевих бюджетів громад: правове регулювання

15 квітня 2020, 17:40
Оксана Дудар
1096

93096523_1367126716804772_6203401744433545216_n

Із огляду, підготволеного Програмою «U-LEAD з Європою» щодо останніх нововведень, передового досвіду та заходів підтримки у боротьбі з вірусом COVID-19 та його наслідками.

Останні зміни у законодавстві

З огляду на прийняття низки нормативно-правових актів, спрямованих на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, Програма «U-LEAD з Європою» підготувала огляд окремих аспектів нормативно-правових актів, які можуть вплинути на громади, зокрема:

Впливу на бюджети громад;
Зміни основних макропоказників економічного і соціального розвитку України та їх вплив на громади, а також
Змін до трудового законодавства (див. розділ Організація управління).

Вплив на бюджети громад

Радники Програми «U-LEAD з Європою» проаналізували положення нового Закону № 540-IX від 30 березня 2020 р., яким внесені зміни до 8 кодексів та 27 законів України та підготували інформаційну довідку для громад щодо застосування та впливу норм нового Закону, яку ви можете завантажити тут. Переконані, ця інформація стане в нагоді ОТГ.

Зміни основних макропоказників економічного і соціального розвитку України та їх вплив на громади

Очевидно, що застосування обмежувальних протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 будуть мати негативний вплив на економічний та соціальний розвиток України. Кабінет Міністрів України (КМУ), усвідомлюючи такі негативні наслідки, 29 березня 2020 р. вніс зміни до основних макропоказників у порівнянні із докризовими прогнозами та затвердив їх як додатки до рішення КМУ від 15 травня 2019 №555.

Прогнозний показник ВВП на 2020 р. встановлений на рівні 3985,5 млрд грн, на 11,6% менше, ніж передбачалося у попередньому прогнозі, що лише на 0,3% більше від обсягу номінального ВВП за 2019 р. ВВП є одним із основних показників, який визначає рівень надходжень до державного та місцевих бюджетів.
Фонд оплати праці найманих працівників і грошового забезпечення військовослужбовців зменшено на 116,7 млрд грн (8,6%), із 1352,2 млрд грн до 1235,5 млрд грн;
Прогнозний показник середньомісячної заробітної плати зменшено з 12456 грн до 10706 грн (зниження на 14,3%).
Рівень реальної місячної заробітної плати, тобто номінальна зарплата, був скоригований на індекс споживчих цін та зменшений на 4,5%.
Рівень безробіття збільшено на 16% (від 8,1% до 9,4%).

Вищезгадані зміни матимуть прямий негативний вплив на бюджетні надходження, в основному, від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Враховуючи уточнені урядом макропоказники, органам місцевого самоврядування слід проаналізувати фактичні показники соціально-економічного розвитку відповідних територій, порівняти їх із прогнозними параметрами, на підставі яких здійснювалося формування місцевих бюджетів на 2020 рік, і, за необхідності, внести відповідні корективи.

Під час поточної пандемії, з метою запобігання ризиків розбалансування бюджету громади у процесі його виконання шляхом забезпечення надходжень до місцевого бюджету, створення умов стабільного фінансування захищених видатків установ та закладів, посилення фінансово-бюджетної дисципліни, ОМС рекомендовано:

Проаналізувати можливі втрати дохідної частини бюджету, які можуть виникнути через зміну макропоказників та у результаті законодавчих змін (див. розділ вище), і внести відповідні корективи
Проаналізувати встановлені надбавки, премії та інші виплати, які не є нагальними
Спробувати обмежити фінансування першочергових статей видатків
Тимчасово призупинити заповнення вакантних посад при відсутності крайньої необхідності
Відтермінувати капітальні ремонти, де це можливо.

Радник з муніципального управління та фінансів Львівського регіонального офісу Юрій Голинський розповідає, що деякі ОМС у громадах вже почали коригувати та затверджувати перелік заходів щодо збалансування своїх бюджетів. При тому, що кожна громада повинна враховувати власні особливості та фінансову спроможність.

Організація управління

У період дії карантину органи місцевого самоврядування зіштовхуються з викликами, що пов’язані з організацією роботи та робочого часу. Зміни до Кодексу законів про працю України (Закони України № 530-IX від 17.03.2020 та № 540-IX від 30.03.2020) дають органам місцевого самоврядування наступні варіанти для врегулювання питання режиму роботи:

Скорочений робочий час (ст. 51 Кодексу законів про працю України);
Неповний робочий час (ст. 56 Кодексу законів про працю України);
Гнучкий режим робочого часу (ст. 60 Кодексу законів про працю України);
Дистанційна або надомна роботи (ст. 60 Кодексу законів про працю України).

Варто зазначити, що в умовах, що склалися, органи місцевого самоврядування можуть змінювати режим своєї роботи щодо надання послуг та прийому фізичних та юридичних осіб. Інформація про такі зміни повинна бути доведена до відома населення якомога ширше, з використанням веб-сайтів та інших комунікаційних засобів задля забезпечення безперебійної роботи та якісного надання послуг громадянам.

Радник з місцевого управління та децентралізації Львівського регіонального офісу Андрій Гнида наголошує, що органи місцевого самоврядування повинні ефективно організувати роботу своїх працівників таким чином, щоб забезпечити їх трудові права та водночас гарантувати право жителів громади брати участь у вирішенні питань місцевого значення на постійній основі.

Одним із таких законодавчих нововведень є дистанційна або надомна робота. Особливістю такого режиму є те, що працівник виконує роботу поза приміщенням роботодавця, він може працювати за місцем свого проживання чи в будь-якому іншому місці за своїм вибором. По суті працівник сам розподіляє робочий час на свій розсуд, однак загальна тривалість робочого тижня не має перевищувати законодавчих вимог (у разі нормальної тривалості робочого часу – 40 годин на тиждень).

За виконання дистанційної роботи оплата проводиться в повному обсязі та в строки, визначені чинним трудовим договором за умови, що працівник і роботодавець письмово не домовились про інше. Оформити такий режим роботи ОМС може видавши відповідне розпорядження.

Стосовно гнучкого режиму робочого часу, який може встановлюватися як безстроково, так і на певний період часу, то законодавець зазначає, що на час загрози поширення епідемії та пандемії гнучкий режим застосовується без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу. Варто пам’ятати, що певні галузі господарства (торгівля, побутове обслуговування населення тощо), коли виконання обов’язків працівником потребує його присутності, не допускають гнучкого режиму.

Гнучкий режим робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

Законодавством передбачені виплати у разі припинення виробництва не з вини працівника. Органи місцевого самоврядування також можуть надати працівнику відпустку на вимогу. До того ж існують певні особливості щодо відпустки без збереження заробітної плати. Наразі термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, а саме 15 календарних днів. Однак така відпустка відповідно до законодавства надається виключно за згодою сторін.

Наразі виникає багато запитань щодо тих працівників, яких Уряд України своєю постановою №211 від 11 березня 2020 р. відніс до переліку осіб, які потребують самоізоляції. У такому випадку рекомендуємо органу місцевого самоврядування узгодити питання шляхом надання відпустки або запровадження віддаленої роботи.

Інші заходи підтримки ОТГ

Програма ООН із відновлення та розбудови миру оголосила про конкурс на надання грантів для підтримки ініціатив на рівні громад щодо допомоги найбільш вразливим категоріям населення.

Проєкти, які можна подавати на цей конкурс, мають сприяти сповільненню, або стримуванню поширення пандемії та/або пом’якшенню її наслідків завдяки підвищенню обізнаності, координації, збору даних (напр., про потреби та виклики), розвитку онлайн-сервісів та платформ тощо. На відміну від оголошення ЦЄІ, конкурс не має кінцевого строку. Фактично не встановлено жодного строку подання пропозицій. Він радше буде відкритий до закінчення карантину на території України, або оголошення про завершення конкурсу Програмою ООН із відновлення та розбудови миру.

Більше тут.

Для підтримки України в боротьбі з пандемією COVID 19, Міжнародний фонд «Відродження» відкрив прийом заявок на програму «Людяність і взаємодопомога»: гуманітарна ініціатива проти пандемії. Проєкти, що фінансуватимуться програмою, мають стосуватися сприяння запобіганню або сповільненню епідемії коронавірусу в Україні, та/або пом’якшення її наслідків шляхом, для прикладу, надання інформації, забезпечення базових потреб або підтримки зусиль у горизонтальній самоорганізації людей задля взаємодопомоги.

Міжнародний Фонд «Відродження» розгляне усі заявки; однак варто зазначити, що середня вартість проєктів передбачається на рівні 50 тис. грн. Проєкти можуть подаватися як громадськими організаціями, так і органами місцевого самоврядування і будуть розглядатися щотижня; кінцева дати подачі відсутня.

Більше про це тут.

В умовах триваючої пандемії COVID-19 громадяни очікують від керівників своїх громад настанов та управлінських рішень у ці складні часи. Подолання кризи вимагає ще більше зусиль, ніж зазвичай, оскільки потрібно одночасно займатися реагуванням на спалах та забезпечувати належну поінформованість громадян. За таких обставин комунікація повинна бути проактивною та якомога частішою - наприклад, через регулярні оновлення у соціальних мережах або проведення відеоконференції з громадянами. Із загальними порадами та пропозиціями щодо комунікації у вашій громаді, ви можете ознайомитися у нещодавно розробленому посібнику «Комунікація у громадах: практичні кроки для ефективного діалогу з громадянами» тут.