На піку карантину 3,1 мільйона українців знаходились у стані прихованого безробіття
До 3,1 млн українців або 17% від робочої сили на піку карантину знаходились у стані прихованого безробіття - зайнятість цих людей була зменшена або вони були відправлені у неоплачувану відпустку.
Таких висновків дійшли економісти Центру економічної стратегії, аналізуючи дані соціологічних опитувань.
«Також, згідно з соціологічними опитуваннями, роботу могли тимчасово втратити до 2,8 мільйона українців, або 16% від робочої сили. При цьому офіційні джерела свідчать, що постраждалих в рази менше. За даними Держстату, відповідно до розрахунків ЦЕС, роботу втратили лише близько 368 тисяч українців (2% від робочої сили).
Читайте також: Кожен п’ятий споживач газу не оплатив рахунки через коронавірус
Навіть якщо справжня кількість звільнень була ближчою до нижчої межі, ці звільнення були сконцентровані серед певних галузей та серед людей, що працюють у тіні – здебільшого це менш забезпечені люди, у яких немає "подушки безпеки" на випадок звільнення»- йдеться у пресрелізі.
У ЦЕС заявляють, що аби мінімізувати кількість звільнень, державна підтримка має бути націлена саме на ті сектори, які постраждали найбільше.
Читайте також: Скільки Україні потрібно позичити коштів у 2020 році
«Крім того, ЦЕС радить розробити механізм підтримки людей, які втратять роботу, але не шукатимуть нову – які або зневірилися, або не мають фізичної можливості це зробити (наприклад, через догляд за дитиною на час карантину)», - йдеться у заяві.
Також зазначається, що розрив між даними свідчить про те, що державна статистика не адаптована для подібних криз.
«Хоча після зняття карантинних обмежень ми спостерігаємо швидке відновлення кількості вакансій та більшу активність шукачів роботи, якщо буде друга хвиля поширення коронавірусу, зайнятість знову може різко знизитись.
Для того, щоб підготуватися до можливої другої хвилі, уряду варто якнайшвидше організувати оперативну статистику ринку праці таким чином, щоби вона давала змогу бачити неспотворену реальну картину. Для цього потрібно покращити збір даних – збирати дані на рівні тижня, а не місяця чи навіть кварталу, тому що під час першої хвилі ситуація із зайнятістю змінювалась дуже швидко», - додали експерти.