Зеленський увів першого українського прем’єра Фокіна до складу ТКГ

9385fbcf-7ca1-4838-81d6-378e44980e48_cx0_cy3_cw0_w1023_r1_s

Президент України Володимир Зеленський призначив колишнього прем’єр-міністра (1990-1992 роки) Вітольда Фокіна першим заступником голови української делегації в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі.

Указ про введення Фокіна до складу делегації Зеленський підписав 18 серпня, йдеться в повідомленні.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

На початку серпня президент Зеленський підтвердив участь Фокіна в ТКГ.

Читайте також: Зеленський підтвердив, що Фокін працюватиме в ТКГ

30 липня Леонід Кравчук погодився очолити українську делегацію в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі замість Леоніда Кучми. Згодом стало відомо, що до делегації також погодився долучитися прем’єр-міністр України в 1990-1992 роках Вітольд Фокін.

ТКГ – уповноважена група представників України, ОБСЄ та Росії з мирного врегулювання ситуації на сході України. Засідання групи відбувалися в Мінську, але останнім часом через карантинні заходи проходили у форматі відеоконференцій.

Хто такий Вітольд Фокін

«Фокін — банальний радянський чиновник, який нічого ніколи не тямив у політиці, а у 1992 році взагалі перестав нею займатися», — так про нового члена делегації у ТКГ відгукується журналіст Віталій Портников для видання «Еспресо». Додає, що за ці роки Фокін остаточно перетворився на «нудного радянського пенсіонера», який сприймає життя «крізь російську телевізійну призму».

Чи так воно насправді? Не зовсім. У політиці Фокін таки тямить, оскільки став першим главою уряду незалежної України та 2 роки сумлінно (чи не дуже) керував міністрами, доки його товариш Леонід Кравчук керував державою.

Свій шлях до прем’єра він пройшов від роботи на шахті й на комбінаті. Певний час головував і Радою Міністрів ще за радянських часів.

Дехто запам’ятав Вітольда Фокіна «економічною дружбою» з Росією та Білоруссю: свого часу він підписав з ними угоду від імені українського уряду про узгодження економічної політики. Якщо простіше, мали бути спільні реформи й вільне підприємництво. Дослівно у документі писали так: «… підприємці трьох країн будуть утримуватися від заподіяння шкоди один одному». Домовилися тоді залишити карбованці (рублі), а про перехід на свою валюту треба було сповістити.

Після прем’єрства політична кар’єра Фокіна не скінчилася, бо ще кілька років він був народним обранцем. З 1993 року поринув у науку, не забуваючи про Росію, — став президентом міжнародного Фонду гуманітарних і економічних зв’язків України з РФ.

І далі ми про нього не чули. Аж до 2012-го, коли Європейська Академія наук надала йому звання доктора філософії з економічних питань. Фокіну вручили диплом з медаллю імені лауреата Нобелівської премії Альберта Швейцера «За гуманізм і служіння народу».

Через 3 роки його прізвище знову залунало, цього разу він спробував себе у мистецтві. Ось так взяв і зробив віршовий переказ-переклад поеми Олександра Пушкіна «Руслан і Людмила». Вийшов оновлений твір у харківському видавництві «Фоліо».

Залишилося хіба додати, що його онука, Маша Фокіна, — українська співачка, модель та актриса, а син Фокіна Ігор — відомий як бізнесмен.

Зараз йому 87, і чим він займався останнім часом (і чи займався взагалі) — невідомо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: