дивись.info

Чи принесе користь мешканцям Львівщини реформа енергетичного сектору

Чи принесе користь мешканцям Львівщини реформа енергетичного сектору
Зображення: https://ua.depositphotos.com/

Відкриття ринку електроенергії та газу, підтримка «зеленої» енергетики та акцент на енергоощадність – все це ключові позиції реформи енергетичного сектору, що триває в Україні добрих 5 років. Та хто виграє від реформування галузі в першу чергу й чи є серед таких бенефіціарів мешканці Львівщини, розбираємося далі.

Ринок газу

Фактично, реформа енергетичного сектору України триває вже роками, адже шлях до європейських стандартів у цій сфері почався ще 2013 року. Однак лише в останні роки українці нарешті почали відчувати зміни, адже ці глибокі реформи почали впливати на щоденне споживання, енергоефективність та взагалі розподіл джерел енергії.

«З 2013 року Україна взяла на себе зобов’язання в рамках «Третього енергетичного пакета» приводити своє законодавство і ринки до європейських стандартів. На сьогодні проведено ряд глибоких реформ, – пояснює Володимир Шведкий, СЕО незалежного енергетичного провайдера ETG.UA. – У 2015 році стартувала реформа ринку природного газу, яку можна назвати успішною. Нещодавно відбулося відкриття ринку газу для населення. Не все на ньому ідеально, не всі компанії відповідають чинному законодавству, в рамках якого повинні були зробити «анбалдінг» (розподіл процесів видобутку, транспортування, розподілу та дистрибуції). Як і раніше залишаються компанії такі як НАК «Нафтогаз», яка утримує монопольне право на закупівлю ресурсу «Укргазвидобування» та газорозподільні мережі, з якими безпосередньо пов’язана дистрибуція. Компанії афілійовані і керуються з одного центру. Є ще проблеми, пов’язані із заборгованістю підприємств ТКЕ (теплокомуненерго) перед НАК «Нафтогазом», заборгованістю операторів ГРМ (газорозподільних мереж) за газ для балансування. Є проблеми з боргами перед «Укртрансгазом». Зараз ці фінансові труднощі не мають шляхів вирішення».

Роман Ніцович, директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group у коментарі виданню “Новини Донбасу” відзначає, що Україна йшла до ринкових цін на газ не один рік – пройшло майже п’ять років від початку реформи. За цей час в уряді не раз переглядали концепцію зниження ціни на газ, яка для багатьох виявилася несподівано високою. Ніцович вважає, що на тлі змін в газовому секторі підвищилася ефективність енергії. «Люди почали замислюватися про утеплення будинків, про те, скільки вони споживають. Зараз відкрився ринок і люди починають замислюватися, якого постачальника вибрати, як знайти для себе кращу пропозицію. У споживача тепер теж є відповідальність», – вважає Ніцович.

Ринок природного газу для населення, напевно, найсвіжіша новела з енергетичної реформи. Вже понад 2 місяці споживачі можуть легко змінювати постачальника послуг та обирати його на загальних умовах.

Богдан Кейван, директор департаменту паливно-енергетичного комплексу ЛОДА, пояснює: «Ринок природного газу для населення почав працювати з 1 серпня 2020 року. Щодо ринку газу для населення регіону, то на сьогодні є близько 40 компаній-постачальників, тому споживач може вирішувати сам, з ким заключати угоду на безпосереднє постачання газу, на відкритих майданчиках зібрана інформація про вартість послуг у кожного постачальника, тож споживач може заключати угоду на постачання газу по прийнятній для нього ціні. Крім того, є можливість підписувати угоду з фіксованою ціною на 3, 6, 12 місяців, тобто це також може бути цікаво у зв’язку з коливаннями ціни на газ».

Що це означає для мешканців Львівщини? Кожен споживач може сам обрати будь-кого з компаній-постачальників газу з усієї України. Питання лише в ціні, тобто кожен обирає таку ціну, яку вважає для себе прийнятною. А постачальники, відповідно, змагатимуться за клієнта. Для укладання угоди на постачання не потрібно великого стосу документів, від споживача потребується лише паспорт, ІПН та документ, що посвідчує право власності на житло.

Читайте також: Острах не зник, надії з’явилися: чи готова Львівщина до відкриття ринку землі

За словами незалежних експертів, хоч ринок і успішно запустився, далеко не всі користувачі послуг знають про ці зміни. Наразі, за даними експертів, про можливість змінити постачальника газу знають лише близько 25% споживачів. «Можна з упевненістю казати, що ринок працює. Ми отримуємо по декілька сотень звернень на добу до нашого контакт-центру с запитаннями про те, як можна змінити постачальника – розповідає Володимир Шведкий, СЕО незалежного енергетичного провайдера ETG.UA. – Тож можна констатувати, що споживач активно отримує інформацію з різноманітних джерел, вивчає пропозиції та прицінюється».

Трансформація вугільної галузі

Проблеми у вугільної галузі України виникли задовго до старту реформи. Властиво, найгостріше вони стоять на Донбасі, де концентрація такої промисловості найвища, принаймні кількість вуглевидобувних підприємств перед початом війни була найбільшою по країні. У працівників державних підприємств на підконтрольній території Донеччини проблеми доволі типові: заборгували зарплату, час від часу шахти відключають від електроенергії через борги. А ось екологічні біди на шахтах підконтрольної частини Донбасу можуть виникнути через халатність або злого умислу проксі Росії. Проблеми в прямому сенсі слова перетечуть разом з підземними та шахтними водами з окремих районів Донеччини та Луганщини (більше про це читайте в матеріалі “Новин Донбасу“). Аналогічна ситуація стається й зі львівськими шахтами. Відтак, ше один важливий для Львівщини аспект реформи – зміни у вугільній галузі. Тут кабмін працює над «трансформацією вугільних регіонів». «Щойно ми вийшли з наради під головуванням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, зараз уже на завершальному етапі є розробка концепції вугільної галузі та Мінрегіоном розробляється національна програма трансформації вугільних регіонів, – пояснює Богдан Кейван. – Зараз досить уважно ставляться до вугільних регіонів та діяльності наших видобувних підприємств. На території України наразі є 29 державних шахт. Міністерство енергетики розглядає концепцію створення вертикально інтегрованої компанії. Концепція розглядає поділ шахтоуправлінь на три види: шахти, які можуть видобувати вугілля постачатимуть його на ПАТ «Центренерго», другий вид – це шахти, що видобувають енергетичне та коксівне вугілля – їх будуть пропонувати до приватизації, а третій вид – це шахти, які потребують або додаткових коштів або взагалі перепрофілювання, в тому числі й закриття. У нас зараз розробляється проєкт з ліквідації шахти «Надія» у Соснівці й друга шахта, яка пропонується теж, це «Великомостівська», 1958 року відкриття. Там вже промислові запаси відпрацьовуються.

Ми зараз очікуємо детальнішої інформації по цих концепціях, але оця програма передбачає і перенавчання працівників, створення додаткових робочих місць. Ми наголошуємо, що це не буде одномоментне закриття, це буде розтягнутий в часі процес, аби максимально працівників шахт перепрацевлаштувати, аби це не було шоком для всіх – такого не буде. Буде планомірна робота щодо соціального захисту шахтарів та їхнього працевлаштування».

Ринок електроенергії та «зелена» енергетика

А от ринок електричної енергії, за словами експертів, проявив більше проблем, аніж газовий. Одна з причин – передчасність та недостатня підготовка до такого боку реформи. «В рамках «Третього енергетичного пакета» Україна взяла на себе зобов’язання реформувати і ринок електроенергії, – додає Володимир Шведкий. – З 2019 року був запущений роздрібний ринок електроенергії для бізнесу, що дозволило учасникам виходити на нього в умовах жорсткої конкуренції і поставляти електроенергію споживачеві. Час показав, що реформа ринку електроенергії була передчасною. Нормативні документи, багато механізмів та процедури, необхідні для коректної роботи не були належно підготовлені. Системні гравці, такі як НЕК «Укренерго» або «Енергоатом» опинилися в складній ситуації. На ринку були накопичені заборгованості в розмірі понад 25 млрд грн перед компаніями-виробниками електроенергії. Величезні борги накопичено і перед зеленими виробниками. Це все наслідки передчасного старту реформ, які були недостатньо підготовлені».

За словами СЕО незалежного енергетичного провайдера ETG.UA, навіть такі проблеми не заважають українській енергетиці «озеленюватися». «За даними Міністерства енергетики України частка відновлюваної енергетики за результатами 8 місяців 2020 року збільшилася до 13,3% проти 8,9% за аналогічний період 2019 року. При цьому рівень розрахунків з виробниками ВДЕ (відновлювальні джерела енергії) з початку року станом на 20 вересня складає всього 32,3%. Варто зазначити, що виплати за березень-липень були на рівні 4%, за серпень – 90%. Стабільних джерел для розрахунків з виробниками зеленої енергії в міністерстві так і не знайшли, тому немає впевненості в повній оплаті за генерацію в 4 кварталі 2020 року», – додає Володимир Шведкий.

А от за кількістю виробленої «зеленої» енергії Львівщина – у лідерах. Область вже має чималу частку енергії саме з відновлювальних джерел. «На сьогодні по Львівщині частка енергії з відновлювальних джерел складає 20,3%, – розповідає Богдан Кейван, директор департаменту ПЕК ЛОДА. – У нас стоїть 64 промислових сонячних електростанції, тож загальна потужність майже 337 МВт, 3 вітрові електростанції в Старосамбірському районі. Так само  маємо 2 мінігідроелектростанції (у Турківському районі та в Дрогобицькому районі), на Радехівщині 1 ТЕЦ працює на біопаливі».

Варто зауважити, що не всі задекларовані за останні роки виробниками «зеленої» енергії проєкти таки реалізувалися. Експерти пояснюють це загальною світовою кризою цього року, яка в Україні відбилася й на енергетичному ринку. «Багато проєктів, які були в розробці, заморожені, нові – не розвиваються і вся галузь фактично знаходиться на паузі. Інвестицій ми не бачимо і швидше за все в найближчий рік їх не буде. У всякому разі, до тих пір, поки держава не відновить репутацію надійного партнера, який виконує взяті на себе зобов’язання», – пояснює Володимир Шведкий.

Читайте також: Антикорупційна реформа на Львівщині: реальність чи фікція

А тим часом на Львівщині дедалі популярнішими стають приватні сонячні чи вітрові установки. Не в останню чергу й через обласні програми з підтримки таких проєктів.  «У нас в приватних домогосподарствах встановлено понад 1000 сонячних установок, – пояснює Богдан Кейван. – На початку цього року вперше запроваджено відшкодування з обласного бюджету частини вартості запуску приватних сонячних установок, малих вітрових станцій для приватних господарств. Для 19 таких господарство вже відшкодовано кількасот тисяч гривень».

Експерт Володимир Шведкий доповнює, що загалом по Україні в розвиток «зеленої» енергетики вкладено понад 10 мільярдів гривень, третина з яких – кошти закордонних інвесторів. «В результаті відбулося різке зростання генерації поновлюваними джерелами, – пояснює Володимир Шведкий. – Якщо подивитися на місячний баланс споживання країни, то «зелена» генерація в загальному обсязі становить понад 20-25%. Це знак того, що країна вибрала правильний шлях».

Енергоефективність як філософія реформи

Директор обласного департаменту ПЕК пояснює, що один з базових підходів в енергетичній реформі – шлях на ефективне використання ресурсів. Цьому присвячена частина роботи на регіональному рівні. «Департамент зараз розробляє програму підвищення енергоефективності на 2021-2027 роки, будуть механізми стимулювання населення, малого та середнього бізнесу, аби підвищувати енергоефективність та використання енергії з відновлювальних джерел. Крім того, в регіоні діє ще одна програма, за якою лише за цей рік 950 домогосподарств скористалися пільговими кредитами на впровадження енергоощадних заходів: заміна вікон, утеплення фасадів тощо, – пояснює Богдан Кейван. – Загальна сума цих кредитів – 40 мільйонів гривень, а з обласного бюджету відшкодовано 6,8 мільйона». Мова йде про відшкодування річної відсоткової ставки (до 15%) на такі кредити, аби стимулювати населення до енергозбереження.

Крім того, за даними департаменту, обласна програма передбачає покращення енергозбереження у бюджетних установах. Зараз проводяться роботи в ОХМАТДИТі, пологовому корпусі Львівської обласної клінічної лікарні, у львівському Палаці Мистецтв, обласному госпіталі ветеранів війни ім. Юрія Липи.

Чи вигідна нам реформа

Якщо мешканці дійсно цікавляться можливостями адекватно зекономити на енергоносіях, реформа стане їм в нагоді. Мова тут і про пільгові кредити, й про персональні «зелені» електростанції, зрештою, про ринок газу так само. «Реформування перш за все передбачає прийнятну ціну та якісні послуги для населення, – резюмує Богдан Кейван. – Але також тут виграють, наприклад, і домогосподарства, які самі ставлять собі сонячні станції, бо віддають надлишкову енергію в мережу та отримують за це гроші. Заходи з енергоощадності зменшують видатки на енергоносії і так само покращують екологічний стан регіону, бо якщо буде спалюватися менше вугілля, буде в атмосферу менше потрапляти вуглецю».

«Як мені здається, метою будь-якої реформи має бути покращення життя людей. Завдяки реформі на ринку газу з’явилась конкуренція серед постачальників. І споживач від цього виграв – виникли вигідні цінові пропозиції, поліпшується сервіс, впроваджуються додаткові послуги, – робить висновок Володимир Шведкий, СЕО незалежного енергетичного провайдера ETG.UA. –З реформою ринку електроенергії ситуація складніша. Всі дії поки призводять до збільшення ціни, нарощування боргів всередині системи і нестабільної роботи джерел генерації. Драйвером будь-яких реформ повинен бути запит від бізнесу і населення. Бізнес вже давно до цього прагне і хоче працювати на конкурентному ринку. А ось уряд поки що не може якісно вибудувати стратегію реформ, управляти і коригувати їх. Владі необхідно розв’язати наболілі проблеми галузі та прийняти складні рішення для виведення галузі з кризи в найкоротші терміни».

Головне зображення: depositphotos.com

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Змінюємося разом: як реформи наближають Львівщину та Донеччину до ЄС» в межах програми медійних обмінів від Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати Україна – Карпатська агенція регіонального розвитку» за фінансової підтримки Львівської обласної ради.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.