дивись.info

Антикорупційна реформа на Львівщині: реальність чи фікція

Антикорупційна реформа на Львівщині: реальність чи фікція
Фото: depositphotos.com

Антикорупційна реформа – одна з найочікуваніших в Україні, адже наша країна у світових рейтингах щодо подолання корупції традиційно «пасе задніх».

Крім того, запуск антикорупційних органів був вимогою з боку міжнародних партнерів України. Відтак, в Україні вже 5 років працюють НАБУ та САП. За даними Індексу моніторингу реформ (іMoRe), з 2015 по 2019 було ухвалено 102 нормативні акти, які складають антикорупційну реформу, щоправда далеко не всі зміни реально працюють та наближають країну до подолання корупції.

Прозорі фінанси

Система публічних закупівель та загалом відкриття даних про тендери, бюджети та використання публічних коштів – одна з найпомітніших змін по реформі. На сайтах державних органів регулярно з’являються повідомлення, що завдяки системі ProZorro, де відбувається більшість публічних закупівель, зекономили бюджетові черговий мільярд гривень. Щоправда, навіть такі закупівлі не завжди прозорі, бо вже існують схеми обходу чи маніпуляцій на цьому офіційному майданчику.

Наталія Онисько, редакторка розслідувального проєкту «Наші гроші. Львів», який працює уже 6 років, говорить про ProZorro: «Це фантастична система, яка справді є дуже доброю, але ми повинні  розуміти,  що це лише інструмент який можна використовувати по різному. Плюсом цієї системи є те, що на закупівлю прийшли люди, які раніше навіть близько не могли потрапити на ці торги  – тепер вони мають таку можливість. Тобто система справді дуже хороша, але як і будь-яку систему, її багато  хто намагається обійти. Найчастіше це робиться через попередні змови, коли на торги приходять учасники, які між собою домовилися про певну ціну і вони у відповідний спосіб торгуються. Насправді таких схем, які є помітними коли ти моніториш хоча й не дуже багато, але вони є, і найбільш поширена – це узгодження своїх дій на торгах. Це спотворення результатів торгів і за це АМКУ карає. У нас на сайті є спеціальний розділ  – «наші перемоги» де ми описуємо  такі випадки покарання.  Там досить багато новин, але враховуючи, як у нас відбувається розгляд судових справ, це покарання може настати і за два-три роки».

Аналогічні результати й на Доначчині. Координатор Центру громадського контролю «ДІЙ-Краматорськ» Андрій Романенко теж зауважує, що однозначної “перемоги” ця система ще не добилася: «На жаль, це не ті підсумки, яке очікували всі, але я розумію, що коли ця система вводилася, у нас були кілька «перегріті» очікування. Ми думали. що корупціонери злякаються публічності і суспільство виграє. Насправді все не так. Багато людей навчилися обходити будь-які обмеження. Вони продовжують займатися «розпилом» грошей. Але є інша сторона медалі. Все стало більш прозорим».

Більше про успіхи антикорупційної реформи на Донеччині читайте тут. 

«Все ж ця система працює, бо учасники таких торгів блокуються на кілька років. Так само є факти змови замовників та учасників, – додає Наталія Онисько. – Кілька років тому був випадок, коли управління охорони історичного середовища готувало в себе документи для учасників торгів, тобто всі документи учасників були копійовані на ксероксі управління, тобто наперед було відомо, хто має перемогти. Також є випадки, коли прописуються дискримінаційні умови, які може виконати  тільки  певний учасник,  Тобто такі випадки постійно трапляються, але ми зауважили, що у Львові це не є часто і кількість таких випадків зменшується, або ж ці схеми  стають більш витонченими. Тут можна припускати що правда десь посередині», – каже Наталія Онисько.

Читайте також: Острах не зник, надії з’явилися: чи готова Львівщина до відкриття ринку землі

До слова, разом з ProZorro працюють інші майданчики з відкритими даними, де можна швидко дізнатися інформацію про учасників торгів, їхню історію та ризики. Так, сервіс Dozorro (громадський контроль держзакупівель)  дозволяє в один клік отримати базові дані про учасника торгів. Крім того, в Україні за останні роки з’явилися унікальні сервіси, які автоматично збирають дані з сотень відкритих національних реєстрів (юридичних осіб, права власності, ліцензій, судових рішень тощо). Сервіс YouControl, який задумувався як автоматизований помічник у бізнесі, став незамінним для журналістів, адже дозволяє швидко отримати десятки сторінок корисної інформації про будь-якого учасника публічних закупівель, включно з бізнес-зв’язками та попередньою історією торгів.

У такий спосіб відкриті дані дозволяють суспільству контролювати розподіл публічних фінансів та за потреби долучати необхідні органи.

Антикорупційні органи

Ще одна помітна сторона антикорупційної реформи – створення нових для України органів: Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду. НАБУ має регіональні філії. Юрисдикція Львівського територіального управління поширюється на Львівську, Волинську, Закарпатську, Чернівецьку, Тернопільську, Івано-Франківську, Рівненську, Хмельницьку області. Якщо говорити про провадження, фігуранти яких чи місце скоєння злочину є у Західному регіоні, то станом на 30 червня було висунуто обвинувачення 32 особам у 23 справах, у яких досудове розслідування було завершене, у 15 справах в яких досудове розслідування триває є 32 підозрюваних.

Загалом же, як розповіли ІА Дивись.info у Львівському  територіальному управлінні, за час роботи НАБУ притягнуто до відповідальності понад 800 осіб, серед яких чинні та колишні народні депутати, міністри та їхні заступники, посадовці вищої ланки. Близько 500 осіб очікують на вироки Вищого антикорупційного суду. Багато з таких осіб, які тепер притягнуті до кримінальної відповідальності вважалися недоторканними. З появою НАБУ ця каста зруйнована. Лише у 2020 році детективами НАБУ розпочато 546 кримінальних проваджень, оголосили 152 підозри та направили 43 обвинувальних акти щодо 68 осіб.

Серед найбільш резонансних проваджень НАБУ, які стосується безпосередньо Львівщини –  це справи ТЕЦ у Новояворівську та Новому Роздолі. За даними слідства, підприємства-власники Новояворівської та Новороздольської ТЕЦ впродовж 2013-2015 років уклали низку угод про закупівлю в НАК “Нафтогаз України” природного газу для виробництва теплової енергії населенню. З метою здешевлення тепла для цієї категорії споживачів НАК постачав ТЕЦ газ за цінами, суттєво нижчими від ринкових. Загальна сума шкоди за двома епізодами становить понад 2,1 млрд грн.  До кримінальної відповідальності притягнуто 5 осіб, з них 4 посадовці компанії-власниці ТЕЦ — ТзоВ «Енергія-Новий Розділ» та ТзОВ «Енергія – Новояворівськ», та фізичній особі-«куратору» схеми, яка є наближеною до народних депутатів. На сьогодні справа перебуває на розгляді у ВАКС.

Не менш резонансною є справа за фактом розтрати на державному підприємстві «Львівський бронетанковий завод» 14,5 млн грн під час закупівлі двигунів для потреб Збройних Сил України. Суть схеми полягала у тому, що замість нових двигунів для танків Т-72 насправді було закуплено двигуни, які раніше були у використанні. До того ж ці вживані, а інколи й неробочі, двигуни у 2008-2009 роках вже були реалізовані підприємствам на внутрішньому ринку як надлишкове майно Міноборони. Крім того, випуск цієї моделі двигунів було припинено ще з 1990-х років, про що ініціаторам схеми було добре відомо. Справа знаходить у ВАКС. На лаві підсудних перебуває 5 осіб, серед яких ексочільник заводу. При цьому ВАКС вже винесено вирок екс-директору заводу, який у декларації за 2017 рік та в декларації перед звільненням не вказав відомості про частку дружини на квартиру у Відні за 381 тис євро, а також про компанію з Белізу (офшорна зона) зі статутним капіталом у 50 тис дол США, бенефіціаром якої був він сам.

Читайте також: Попри карантин та страхи: як на Львівщині триває медична реформа

Крім цього, вже вдруге НАБУ обвинувачує в отриманні неправомірної вигоди одного із суддю Турківського районного суду, якого, вперше обвинуватили у 2018 році, вдруге – у 2020. Справи об’єднанні в одне провадження, яке слухається у ВАКСі.

Лише ці окремі епізоди дають розуміння масштабів корупційних схем, які приховувалися роками та роками ж вимивали бюджетні (та не лише бюджетні) кошти.

Зберегти довіру

Як розповідає директор Львівського територіального управління Тарас Лопушанський, за І півріччя 2020 року до НАБУ надійшло більш ніж 12 000 звернень. При цьому дуже часто люди свідомо звертаються до НАБУ з питаннями, які не стосуються його повноважень, оскільки зневірені у інших державних, правоохоронних органах. «Якщо говорити про Західний регіон, найбільша кількість звернень стосується можливого вчинення корупційних правопорушень у судовій системі та системі органів правопорядку, неправомірних дій посадових осіб органів місцевого самоврядування під час виконання ними своїх повноважень та порушення прав громадян у сфері земельних правовідносин», – каже Тарас Лопушанський.

Очікування суспільства до роботи НАБУ дуже великі, однак, це найменший правоохоронний орган з наймасштабнішими завданнями. Станом на сьогодні у НАБУ працює близько 650 працівників із 700 передбачених законом, причому 245 з них – детективи. Із врахуванням об’єму завдань поставлених перед НАБУ, як правоохоронним органом –  штат центрального і територіальних управлінь НАБУ потребує збільшення.

За словами Тараса Лопушанського, чим успішнішою є робота антикорупційних інституцій, тим більшим є тиск на них. «З моменту створення, НАБУ є незалежним органом. Для нас це велика цінність бо дає можливість діяти не за чиєюсь вказівкою, а за нормами закону», – наголошує Тарас Лопушанський.

Водночас, за 5 років роботи НАБУ стикнулося з різними перешкодами у роботі. До них можна віднести ряд перепон, зокрема, багаторічна відсутність права на автономне прослуховування, яке надано лише у 2019 році, прийняття так званих «правок Лозового», які згодом були скасовані, намагання внести зміни до Закону «Про НАБУ» щодо послаблення його інституційної спроможності,  внесення змін у КПК норм, відповідно до яких виключно Генеральний прокурор України може розпочинати досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо депутатів Верховної ради України.

Внаслідок рішення Конституційного суду України про визнання неконституційною статті про незаконне збагачення, детективи НАБУ та прокурори САП були змушені закрити 65 проваджень, а сумнівні активи чиновників вартістю 0,5 млрд грн. було фактично легалізовано. У подальшому, через рішення Конституційного суду, НАБУ позбавили права анулювати через суд незаконні угоди, укладені державними підприємствами.  Одних лише угод, які незаконно укладали державні підприємства, за позовами НАБУ розірвано судами на понад 8 млрд грн.  Після того, як у НАБУ забрали ці повноваження, їх передали до прокуратури. З того часу до САП було скеровано відповідні документи на розірвання подібних угод ще приблизно на 7 млрд грн.

Нещодавно також з’явилося два рішення Конституційного суду щодо визнання неконституційним Указу Президента про призначення на посаду Директора НАБУ та визнано окремі положення Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» такими, що не відповідають Конституції України. Після ухвалення цих рішень НАБУ працює у штатному режимі, однак, у продовж 3 місяців до Закону України «Про НАБУ» мають бути внесені зміни, покликані врегулювати правові аспекти функціонування Національного бюро, які наразі, згідно рішень КС не відповідають Конституції. На думку Тараса Лопушанського, дуже важливо щоб ці зміни не були продиктовані окремими політичними групами, які хочуть послабити інституційну спроможність НАБУ.

Громада вирішує все

Експерти відзначають, що один з ключових успіхів антикорупційних ініціатив полягає у відкритті інформації, адже саме доступність даних дозволяє суспільству здійснювати свій контроль. За даними Індексу моніторингу реформ (іМоРе), антикорупційні реформи, які отримали найвищі оцінки експертів іМоРе,  спрямовані на мінімізацію сприятливих обставин для корупції. Фактично, всі вищенаведені реформи (як і більшість реформ у сфері боротьби з корупцією) впливають на відкритість інформації чи створення принципів управління, які унеможливлюють зловживання. Система покарань за корупційні вчинки наразі лишається недостатньо спроможною.

Суспільство активно включилося до процесу контролю, тож із корупцією боряться не лише правоохоронці а й журналісти, профільні громадські організації, публічні сервіси, створені завдяки донорській підтримці. «Нас цікавить все, що пов’язане з публічними грошима – комунальне і державне майно, бюджет. Основне джерело інформації – це закупівлі, але ми також щоденно моніторимо судові  рішення і ми отримуємо звідти багато інформації, – розповідає редакторка видання «Наші гроші. Львів» Наталя Онисько. – З останніх таких тем був перехід у власність львівського юриста будівлі на площі Ринок – ми знайшли її в реєстрі судових рішень. Крім цього нам багато пишуть читачі – ми ці повідомлення перевіряємо і вони також можуть стати темою для розслідування. Є конкретна і регулярна реакція АМКУ, де порушують справи і ми бачимо що використовуються наші публікації, також останні два роки більша активно реагують міські чиновники та керівники комунальних підприємств, тобто самі  замовники закупівель. Тобто реакція є, але не така як би хотілося, бо є, на жаль, провадження які не розслідуються тривалий час і нічим не завершуються, хоча Львів в цьому не унікальний. Найбільша проблема насправді з судами.  Ми також часто спостерігали речі, коли прокуратура розвалює справи в суді, йдуть перекваліфікації проваджень. Буквально днями у нас була публікація про митника, який відсудив 4 мільйони збитків, хоча його було затримано на хабарі і це було доведено, а потім свідки почали змінювати покази і ця справа розвалилася в суді, і таких випадків є досить багато, коли справи розвалюються з різних причин.  Я не маю підстав когось звинувачувати але це факт», – каже Наталія Онисько.

Вона підсумовує – якщо антикорупційна реформа і відбувається, то лише завдяки громадськості. «Я особисто не відчуваю, що відбулася антикорупційна реформа. Є багато відкритих реєстрів. Це те, чого немає в багатьох країнах, у нас все відкрито але, на жаль, це все не працює, тобто якщо ця реформа і відбувається, то лише завдяки громадськості. Ми боремося з наслідками але не з причинами, тому важко говорити про покращення ситуації загалом. Тобто доступ до інформації, є але належної реакції на це у більшості немає. Для мене нічого не змінюється», – підсумовує Наталія Онисько.

Головне зображення: depositphotos.comhttps://ua.depositphotos.com/

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Змінюємося разом: як реформи наближають Львівщину та Донеччину до ЄС» в межах програми медійних обмінів від Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати Україна – Карпатська агенція регіонального розвитку» за фінансової підтримки Львівської обласної ради.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.