Чому не варто спалювати листя та як його правильно утилізувати

опале листя 2
Спалювання листя / фото: Трибуна Бровари

Восени частина людей продовжує спалювати опале листя. Екологи ж застерігають про серйозні наслідки як для здоров’я людей, так і для довкілля.

При спалюванні у повітря виділяються речовини, які мають алергенний і канцерогенний ефект. Коли людина вдихає дрібні частки диму, вони осідають у її легенях. Спершу може з'явитися алергія, а з часом – захворювання дихальної системи. Проте найбільш небезпечними є газоподібні забруднювачі повітря. Листя збирає у собі викиди транспорту та промислових підприємств. Під дією вогню такі забруднювачі перетворюються у небезпечні канцерогенні речовини, які можуть викликати онкологічні захворювання.

Про шкоду для довкілля та що робити з опалим листям нам розповіла Діана Попфалуш, екоактивістка та членкиня ГО «Нуль відходів Львів» .

Що не так зі спалюванням листя?

– При спалюванні листя в атмосферу надходять пил, оксиди азоту та вуглецю у великих кількостях. Але такий склад диму буде лише тоді, коли спалюється тільки листя та стерня. Часто до суміші листя додається пластик, папір, недопалки, старе взуття. Тому до названих вище елементів додаються викиди важких металів, чадний газ, рештки пестицидів та інсектицидів, якими рясно кропили врожаї місяцями раніше та інші канцерогени, які вдихають всі, хто знаходиться недалеко від місця займання.

Вогонь знищує коріння та насіння трав'янистих рослин, а також пошкоджує кущі та дерева, які потім просто відмирають. При спалюванні гине безліч дрібних ссавців, птахів, комах та молюсків: хтось згорає, а хтось задихається від їдкого диму. Повторне заселення території цими тваринами триває не один рік, як наслідок, руйнуються цілі екосистеми. Руйнується верхній родючий шар грунту та всі мікроорганізми, що живуть в ньому. Те, що спалювання стерні та листя збільшує врожайність – міф.

Спалювання листя часто є причиною пожеж. Швидкість поширення вогню на відкритих полях дуже висока, тому їх потім важко локалізувати та загасити. Вогонь може перекинутися на житлові будинки.

Що можна зробити натомість?

– Залишити листя перегнивати разом зі стернею на полі, рівномірно розподіливши його по території. Можна пройтися плугом та переорати рослинні рештки, так вони швидше компостируватимуться. До наступного врожаю земля буде насичена добривом.

Зробити листовий перегній: зібрати листя в компостній ямі чи купі (щоб яма була не глибока), перешарувати його зі землею: 30 см листя – 5 см грунту. Періодично суміш потрібно перемішувати лопатою, щоби забезпечити доступ повітря до всіх шарів перегною.

Компостувати: перешаровувати листя із харчовими відходами – вони насичують компост азотом і пришвидшують процес утворення гумусу, який можна буде не лише удобрювати ріллю, але й прибудинкові клумби та вазонки вдома. Найзручніше компостувати таким чином у прибудинковому компостері, який ви самостійно можете виготовити з підручних матеріалів, креслення компостера.

Інформацію про компостування ви можете знайти на сайті ГО «Нуль відходів Львів»

Якщо ви побачили, що хтось палить листя дзвоніть за номером «102».

Марія ГОРДИНСЬКА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: