Історія одного додатку: як львівський програміст змінив уявлення про аудіокниги

заставка
Фото з соцмереж

Михайло Малкуш створив багатомовний інтерактивний додаток Lingart для прослуховування аудіокниг, бо він був йому потрібен.

Так з інтересу народилася унікальна платформа, яка змінила уявлення про аудіокниги.

ІА Дивись.іnfo поспілкувалася з творцем додатку та розпитала, через що довелося пройти, аби втілити мрію в життя.

Додаток, якого не існувало

Аудіокниги зручні – вони економлять час та місце в наплічнику. Та коли йдеться про фахову літературу – звуку замало, треба мати текст під рукою. Тоді можна повернутися до незрозумілого місця та вдумливо розібратися.

Після переїзду до Києва львів’янин Михайло Малкуш проводив багато часу у транспорті і рідко виймав навушники з вух. Він слухав багато аудіокниг: художніх і наукових, українсько або англійськомовних. Та ніяк не міг натрапити на зручний додаток. Аби знайти початок загубленої думки, доводилося постійно перемотувати. Тексту та ілюстрацій не було, тож вчити техлітературу – зась.

За фахом Михайло програміст. Тому коли знайти зручний додаток не вдалося, він вирішив створити його самостійно.

«Я задумав інтерактивний багатомовний додаток для читання та прослуховування книг. Вирішив, що додаток матиме і текст книги, і аудіо супровід. Користувач зможе одночасно слухати і читати, зможе тільки слухати, або тільки читати.

Прийшов додому і накидав прототип. Звісно, я ще мав професійний інтерес – було цікаво побавитися з технологіями, перевірити, що мені під силу. Не було дизайну і асортименту книг, зате була ідея і це вже щось», – пригадує Михайло.

Треба було зробити пілотну аудіокнигу, аби показати інвесторам. Але аматорська озвучка погано сприймалася: користувач чув віддихи, неправильні наголоси і помилки, а це заважало зосередитися на вмісті. Тоді Михайло замовив першу озвучку у студії, обрав книгу – «Сни у відьминім домі» Г.Ф. Лавкрафта.

Конкурс стартапів та поїздка до Південної Кореї

Михайло витрачав час та гроші, але не знав, що з цим робити далі. Якось дізнався про конкурс «СтартАп Прорив» від Startup Tech School і наважився взяти участь.

«На конкурсі постійно були проміжні відбори, пітчі. Тож я запросив сестру Ярину Бурбан допомагати з організаційними питаннями. Ми також найняли двох програмістів, аби довести до розуму технічну частину. Згодом подалися ще на Innovation Festival від МОН. Виграли в обох конкурсах та поїхали на виставку до Південної Кореї», – розповідає Михайло.

Команда запровадила опцію з перемоткою по реченнях. Це потрібно, аби користувач зміг повертатися до початку думки за мінімум часу. Створили автономні налаштування звукових доріжок – це дозволяє обирати гучність саунд-дизайну і голосу диктора автономно. Можна вимкнути саунд-дизайн взагалі, якщо він заважає сприйняттю.

«Так у нас з’явився прототип з пілотною книгою. Це вже можна було комусь показати», – каже автор.

«Нема на апстор – до побачення»

Коли маєш ідею, в неї треба палко вірити. Інакше легко зневіритися, почувши першу ж відмову. Михайло та Ярина часто чули відмови. Аби запустити платформу, треба назбирати асортимент для читача. З цим у авторів виникли проблеми: вони шукали видавців, які б дозволили використати авторські права на озвучку літератури, та останнім ця ідея була нецікава.

«Нас ігнорували – не відписували на пропозиції взагалі нічого або прямо казали, що ідея нецікава, або просили посилання на додаток – тоді ми ще не мали додатку, тільки веб-версія. А видавці хотіли бачити нас на AppStore чи Googgle Store, бо так звично для користувача», – ділиться Михайло.

Прототип Михайло зробив у липні 2018, за місяць долучив до роботи Ярину, а веб-версію запустили за рік – 5 серпня 2019 року.

«На ринок ми вийшли з трьома книгами: «Сни у відьминім домі» Г.В. Лавкрафта, «Колгосп тварин» Дж. Орвелла і «Горіхова казочка» Я. Бурбан. Ще рік знадобився на те, аби зробити повноцінний додаток.

Спочатку ми планували підготувати до запуску 50 аудіокниг, та не мали на це авторських прав. Зробили підписку за прикладом Storytell та Вookmate, коли користувач платить певну суму на місяць і отримує доступ до всього, а гроші діляться між правовласниками. Та швидко відмовились від цієї ідеї – видавці вважали такий формат не достатньо прозорим, а користувачі не мали асортименту, аби платити за підписку», – каже Михайло.

Весь цей час автори продовжували вести переговори з видавцями і паралельно готували студію звукозапису. У серпні 2019 StartUp Tech School надала приміщення під потреби Lingart у Львові, на Колесси, 2. Упродовж півроку, до лютого 2020 року, Михайло з Яриною облаштовували студію. Невдовзі і перші переговори з видавцями пішли на лад.

«Vivat» і «Terra incognita» стали першими партнерами Lingart. Станом на січень 2020 року додаток пропонує аудіосупровід 20-ти книжок. Серед них «Тіні наших побачень» І. Байдака, «Клавка» М.Гримич, «Олекса Довбуш. Таємниця сили» В. Карп’юка, «Вечори на хуторі біля Диканьки» М. Гоголя та інші. Михайло відзначає, що Lingart співпрацює не тільки з видавцями, а й письменниками чи перекладачами напряму.

Хто озвучує книги

Текст для Lingart начитують фахові диктори, актори, радіоведучі. Інколи письменників також залучають до озвучки, але це радше виняток.

«Людина може мати дуже красивий голос, та він буде швидко сідати. Година запису з нефахівцем обходиться нам щонайменше удвічі дорожче, ніж з диктором. Адже на записі присутні також редактор, який стежить за чистотою мови, та звукорежисер, який пильнує технічні моменти. Відповідно вони витрачають більше часу, а це дорого коштує», – ділиться Михайло.

Диктор Юрій Король під час озвучки роману "Юра" М. Гримич
Фото з FB

Наприклад, вокаліст та член гурту «Пиріг і Батіг» Мар’ян Пиріг вже озвучив дві книги для Lingart: «Зоряний хлопчик» О. Уайльда та «Многії літа, благії літа» М. Дочинця – обидві опублікують у лютому. Михайло каже, що голос Мар’яна колоритний та врізається в пам’ять. Незабаром також вийде аудіосупровід від звукорежисера Lingart Ярослава Улашкевича.

Однак, зауважує Михайло, основний продукт Lingart – це не аудіокниги, а сам додаток, можливість для видавців заливати інтерактивні книги на платформу. Ця функція поки недоступна, її запустять невдовзі.

У додатку опубліковано 20 аудіокниг, 500 людей заплатили за завантаження. Найпопулярніші книги – «Юра» М. Гримич та двомовний «Колгосп тварин» Дж. Орвелла. Ціни різні – від 30 грн за «Горіхову казочку» Я. Бурбан до 150 за «Юру» М. Гримич.

Вчитися по-новому

Lingart не планує зупинятися – скоро у додатку вийде також «Українська література до ЗНО». Інтерактив готують разом з видавництвом «Ранок». Користувач зможе не тільки слухати і читати хрестоматію, а ще й виконувати тести після прочитання; познайомиться з тематичними зображеннями, відео, коментарями.

Невдовзі упровадять передплату, яка гарантуватиме придбання книжки за фіксованою ціною. Зараз усі книги коштують по-різному. В межах підписки користувач зможе купити книгу за 2 долари, навіть якщо вона коштує 7.

«Після ЗНО беремося за книжку з програмування для початківців. Одразу в додатку можна буде писати код, а програма буде перевіряти чи все вірно. Також буде озвучка. Чому для мене це важливо? Я сам увесь робочий день проводжу за комп’ютером, тому у вільний час мені вже не хочеться щось читати з екрану. Хочеться мати можливість послухати. Але такі книжки не мають сенсу просто як аудіоформат. Має значення друкований текст, аби користувач міг повернутися до нього, коли забажає; мають значення тести», – пояснює Михайло.

Lingart – це можливість слухати українською світову класику і сучасні твори. Авторам, розробникам і дикторам доводиться боротися із засиллям російськомовного контенту, впроваджувати нові формати та пропонувати оригінальні рішення. Популяризувати українське просто: треба читати, слухати і дивитися рідною мовою та бути готовим за це платити.

Ірина СОКОЛОВСЬКА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: