Українець, без винаходу якого не було би компанії Apple

А народився чоловік у містечку Жовква, що на Львівщині. 17 квітня Любомир Романків святкуватиме 90-літній ювілей.

ІА Дивись.info розповідає про видатного українця, без винаходів якого більшість з нас просто не уявляє власного життя.

Комп’ютерний революціонер

Уже в 26 років Романків здобуває ступінь бакалавра в університеті Альберти, що в канадському Едмонтоні. Згодом закінчує і магістратуру та отримує звання доктора філософії в галузі металургії та матеріалознавства в Массачусетському технологічному інституті. У 31 рік Любомир обіймає посаду керівника Центру електрохімічної технології та мікроструктур в Дослідному інституті ім. Т. Дж. Ватсона компанії ІВМ. Звідси і починається найцікавіший і найплідніший розділ його життя.

Він вивчає магнітні матеріали, працює із дисплеями та процесами міднення. Це, власне, і стало поштовхом до створення жосткого диску для персональних комп’ютерів. Соратником чоловіка тоді став американець українського походження Стів Возняк, який закупив диски в ІВМ – американську електронну корпорацію, що зараз є однією із наймасштабніших провайдерів глобальних інформаційних мереж.

Фото: ProLviv

Така ідея спершу не розглядалась як перспективна, однак хто ж тоді знав, як обернеться історія: невеличний гаражний стартап розрісся у нині відому компанію Apple, яку очолює Стів Джобс. Пізніше Любомир Романків винаходить технологію пайки мікроконтактів на комп’ютерному чіпі і технологію формування багаторівневих з’єднань, що нині є в кожному комп’ютері. Іншими словами, те, що комп'ютери вмикаються та мають зображення на дисплеї — стосується якраз цього доробку, себто без досягнення Романківа досьогодні могло би й не бути самих комп'ютерів.

До речі, в Японії магнітні головки назвали іменем винахідника, хоч сам пан Любомир, презентуючи цей пристрій у США, вирішив не прив'язувати його до власного прізвища.

Його робота за лічені роки дозволила компанії заробити мільйони доларів, водночас Любомир Романків підготував ціле покоління інженерів для компанії. Сам винахідник пропрацював там до 85 років і лише в травні 2016 року вийшов на пенсію.

«Якщо я почну збирати до купи всі заощадження, то може і стану мільйонером, - розповів Романків «Голосу Америки» в 2017-му. — Для мене гроші — не найважливіша річ у життя. Вони потрібні, щоб жити. Але, знаєте, збивати мільйони та заради цього лізти на стінку — для мене це якесь приниження», – зізнався у інтерв'ю винахідник.

Бо Батьківщина там, де народився

Любомир Романків ніколи не втрачав зв’язок із Батьківщиною, тим паче - із рідною Жовквою і Львовом. Він завжди брав активну участь в житті української громади: став членом президії Світового конгресу українців та очільником Комітету української молоді, а також з юнацтва був пластуном: потрапив туди у 15 років, а згодом і керівником скаутської організації у Німеччині. До речі, завдяки йому відбулись перемовини щодо прийняття Пласту до Світового скаутингу в Женеві.

Окрім цього, Любомир Романків плекав рідну мову та культуру і заснував українську радіопрограму в Бостоні та Едмонтоні, а в одному із коледжів Нью-Йорка проводив курси про культурні надбання.

Загалом же, за все своє життя дослідник зробив близько 200 наукових відкритів та здобув більш ніж 30 нагород. У березні 2012 року його внесли до Зали національної слави США, де ім’я Любомира Романківа стоїть поряд із дев’ятьма іншими винахідниками. А 23 березня нинішнього року в Генеральному консульстві України в Нью-Йорку Любомира Романківа нагородили орденом князя Ярослава Мудрого.