Ідея чи жахіття: чому пам'ятник Моцартові-молодшому так обурив громадськість у Львові

Минулого четверга, 26 серпня, у Львові з'явилась нова скульптура на площі Євгена Маланюка. Йдеться про пам'ятник піаністові Франку Ксаверові Моцарту — нащадкові видатного композитора — перший в Україні, присвячений династії австрійського генія, та третій у світі загалом.

Утім, львів'ян обурює те, який вигляд має фігура, зокрема тих, хто працює у мистецькій сфері та може фахово оцінювати ситуацію. За небагато часу, який минув із дня урочистого відкриття скульптури, городяни радше нарікають на жахливий вигляд і форми пам'ятника авторства австрійського скульптора Себастьяна Швайкерта, який, до слова, опікувався об'єктом майже пів року. Водночас дискусії точились і задовго до цього моменту: наприкінці квітня – у травні нинішнього року, коли виконком міськради вирішив надати дозвіл на встановлення скульптури.

Наприклад, львівська мисткиня та співачка Наталія Криничанка напередодні, в неділю, 29 серпня, зареєструвала петицію до міськради стосовно демонтажу скульптури Моцарта-молодшого, поки що заявка перебуває на етапі розгляду.

«Мій перший досвід електронного звернення до Львівської міської ради. Поки на етапі «Петиція відправлена на модерацію і буде опублікована на порталі протягом 2 днів. Дякуємо за активну громадянську позицію!». Сподіваюсь, що буде змодерована і допущена до голосування. Чекаєм», – ідеться в її дописі у Фейсбуці.

Якщо вдатись у переісторію, то скульптуру встановили з нагоди 230-річчя із дня народження молодшого сина Вольфганга Амадея Моцарта — Франца Ксавера, що також був композитором, який майже пів життя мешкав і творив на Львівщині, зокрема — у Львові.

Диригентка і арт-директорка Міжнародного фестивалю класичної музики LvivMozArt Оксана Линів неоднаразово пояснювала, що вся ідея скульптури — в поєднанні епатажності Ксавера як митця та затьмарення його таланту через батька.

Ініціаторами стали Міжнародний фестиваль класичної музики LvivMozArt разом з Міжнародною фундацією Моцартеум у Зальцбурзі (Австрія) та науковим товариством Mozartiana Galicia. Ідейники вважають, що в ювілейний рік Франца Ксавера Моцарта Львів поряд з культурними столицями, такими як Відень, Зальцбург, Прага, Лондон, Сівілья, Берлін, Брно, Гавана, отримає пам’ятник Моцарту як позачасовий символ значення культури та особливо класичної музики, що назавжди змінить обличчя міста в міжнародному сприйнятті та повноцінно перетворить місто на важливий пункт на карті династії Моцартів.

Створена модель пам’ятника показує сина Моцарта у символічному диригентському русі, з перебільшеною старовинною бароковою перукою, яка символізує його зв’язок з легендарним батьком, відповідальність перед славою якого він все життя відчував, а також з його дідом Леопольдом, основоположником музичної династії Моцартів. Під перукою чітко проглядається портрет Франца Ксавера Моцарта в типовому образі композитора доби романтизму, що символізує зміну мистецьких епох.

Легка танцювальна поза та театральний диригентський жест означають зв’язок Моцарта-молодшого зі Львовом, коли він декілька років поспіль був капельмейстером, а пізніше – головним диригентом Цісарсько-королівського привілейованого міського театру, а також диригентом та засновником відомого у Львові Товариства св. Цецилії.

Крім цього, кажуть ініціатори, й місце розташування витвору є невипадковим, адже від площі Маланюка, названої на честь відомого українського письменника, тягнуться й інші вулиці, які отримали імена геніїв музики. Оксана Линів на відкритті пояснила, що література і музика завжди «перетинаються», а сама площа згодом має перетворитися на мистецький осередок, де біля пам'ятника Моцарта-молодшого організовуватимуть різноманітні події, камерні концерти, заходи для дітей чи театральні перформанси тощо: нова оригінальна скульптура повинна стати популярним місцем серед туристів та особливо молоді.

Натомість архітекторка-реставраторка Оксана Бойко пише, що скульптура справді може налякати молоде покоління і загалом, має вона вигляд відверто потворний.

Вона додала, мовляв, на місці скульптури Моцарта-сина міг стояти пам'ятник знаменитим музикантам Мирославові Скорикові чи Василю Барвінському.

«А міг стояти пам‘ятник геніяльного Романа Петрука, і ідеологія простору могла бути українською. Але хто б то нас чув? Нам свідомо запропонували провокацію... Нам сказали, що ми лохи, - коментує фахівчиня, - на відкритті оцього линула чудова музика, а в голові роїлися думки, які в ніщо не складалися. Дітько з ним з тою скульптурою. Але чому тут? Думки летіли в далекі 1980-ті, коли тут, коло пам’ятника Тудору були організовані перші невеличкі мітинги. Сміливці Таня Каспрук і Влодко Кучинський читали Антонича, а сучасні поети Ігор Калинець, Мідянка, Олейко... декламували свою поезію. І каґебісти нас не розганяли. Тудор оберігав, бо був ліваком... Саме Тудор (Степан Олексюк) – письменник-філософ перший заговорив про геній Антонича. Ірина Калинець тому й обрала це місце для неформальних зібрань», - написала вона у Facebook.

З її слів, під гаслом декомунізації 2016 року пам’ятник Тудора, авторства Крвавича знесли.

«Жадні арґументи не зупинили демонтаж. Ні щемлива пам’ять, ні талант Тудора, котрого фаховими дописами і розвідками намагався захистити інтелектуал Орест Друль. Тому вже тоді, в 2016 стало зрозуміло, що стратеги площу розчищають під «щось», вчасно і вміло залучивши ура-патріотів», – пояснила архітекторка-реставраторка.

Як зазначає доктор мистецтвознавства, член міжнародної асоціації критиків мистецтва АІСА Орест Голубець, завдяки його фаховій пораді нижня частина фігури позбулася світлої, блискучо-полірованої поверхні, та все інше змушує ставити дедалі більше запитань.

«Очевидно, що кінцевий результат роботи над будь-яким пам'ятником передбачає три складові оцінки: а) вирішення загальної архітектурної ситуації, б) образно-емоційного трактування скульптурної пластики, в) фаховості виконання її в матеріалі. На жаль, усі три названі складові викликають сумніви. Цікаво, врешті, було б довідатися хто був архітектором, що прийняв остаточне рішення стосовно такого трактування площі? Чи буде біля скульптури хтось, хто постійно пояснюватиме глядачам глибину авторського задуму і причину гнітючого враження, яке викликає скульптура? Чим можна пояснити використання такого благородного металу, яким є бронза, при відверто недбалому опрацювані всієї поверхні скульптурної пластики?» – написав експерт 29 серпня.

Для порівняння Орест Голубець подав низку зразків зарубіжної скульптурної пластики, а також реалізованих у вигляді публічної скульптури праць відомого львівського художника Романа Петрука, присвячених темі музики, танцю, творчості. «Прошу звернути увагу на якісний показник у цих зразках трьох названих вище складових», – говорить він.

Нагадаємо, рішення про встановлення пам'ятника молодшому синові Моцарта ухвалили на виконкомі міськради Львова 29 квітня нинішнього року. Опікувався проєктом відомий австрійський скульптор Себастьян Швайкерт. Митець народився 1966 року у Німеччині, навчався в мистецьких академіях Берліна, Відня та Бремена. Його роботи регулярно беруть участь в міжнародних виставках та конкурсах. Скульптор викладає у Віденській академії мистецтв та має власні ательє у Відні та Зальцбурзі.

Мар’яна КОВАЛЕНКО