Львівелектротранс: погляд зсередини (ексклюзивне інтерв’ю з екскерівником Андрієм Свищо)

Упродовж багатьох років жодному керівнику не вдалось на практиці впровадити вкрай стратегічні зміни для його розвитку та беззбитковості.

Про роботу на посаді, причини звільнення, судовий процес та перешкоди на шляху впровадження змін ІА Дивись.info поспілкувалася з ексдиректором ЛКП «Львівелектротранс» Андрієм Свищо.

– Кримінальна справа щодо оголошення Вам підозри була відкрита в листопаді 2020 року. Чому так довго триває слідство, і що, на Вашу думку, цьому передувало?

– Найперше хочу сказати, що на посаду керівника комунального підприємства я погодився не тому, що не мав роботи, а для того, щоб використати свій досвід і реформувати підприємство, зробити все, щоб вивести зі стану стагнації, дати поштовх у розвитку для нашого міста. І, на жаль, будь-які реформи на цьому підприємстві часто отримують спротив з боку різних структур. Відтак, подібна ситуація трапилася й зараз щодо кримінального провадження.

Розуміючи, що майже 30% витрат підприємства становить оплата за електроенергію, все розпочалося саме із того, щоби знайти вихід, як знизити операційні витрати підприємства, і мені це вдалося. Зокрема, підприємство отримало у серпні 2020 року ліцензію НКРЕКП «З постачання електричної енергії споживачу». Згодом, 1 грудня цього ж року, комунальне підприємство завершило тривалі процедури приєднань до енергоринку і розпочало закупівлю електричної енергії у ДП «Енергоринок» напряму без посередників, відповідно до ліцензії.

Зауважу, що підприємство з моменту припинення співпраці з одним із львівських монополістів з постачання електроенергії на ринку понад півроку не могло провести тендер і укласти угоду. Наші тендери скасовувались Антимонопольним комітетом, Держаудитслужбою і навіть є факт втручання в роботу сайту «Prozorro», де невідомі особи від нашого імені скасували закупівлю. Все це мало на меті довести підприємство до постачальника «останньої надії», де тарифи вдвічі вищі, що неминуче призвело б до багатомільйонних збитків. Про все це інформували ЛМР, порушене кримінальне провадження, проте жодних дій досі немає.

Увесь 2020 рік для підприємства був вкрай складний, у зв’язку з недостатнім фінансуванням, політичною боротьбою в сесійній залі, «ковідними» обмеженнями та карантином, і водночас збитковістю чинних на той момент тарифів. Тому економія коштів на закупівлі електроенергії була суттєво потрібною для «виживання» підприємства. Але ми вистояли, пройшовши всі кола пекла, і ЛКП «Львівелектротранс» з 1 грудня 2020 року вперше стало дешевше закуповувати електричну енергію для власних потреб. Це була велика перемога, керівники інших комунальних підприємств телефонували до нас, ми ділились досвідом, наше підприємство почало економити приблизно 500-700 тисяч щомісяця, і це була ефективна боротьба зі збитковістю. Тому здобуття енергонезалежності є значимою перемогою, і станом на сьогодні для мене це вилилось в кримінальну справу, принизливе і несправедливе звільнення, а для підприємства – це щоденна економія коштів. Ось така ціна моєї ініціативи і, відповідно, оцінка і «підтримка » моєї роботи з боку ЛМР.

На жаль, одночасно з початком енергонезалежності правоохоронними органами стали вестися незрозумілі для мене розслідування. Зокрема 24 листопада 2020 року відкрито кримінальне провадження, а у січні 2021 року працівники, члени тендерного комітету, почали отримували повістки на допити. Варто зазначити, що про існування кримінального провадження я дізнався від депутатів, перебуваючи на засіданні транспортної комісії. Опісля, 29 травня 2021 року, за версією слідства, мені нібито оголошено підозру в кримінальному провадженні за ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України, хоча на той час я був у відпустці і з  сім’єю та перебував поза межами України, і ніхто з моїх рідних підозри теж не отримував.

Мене звинувачують у тому, що впродовж вересня-жовтня ЛЕТ закуповувало електроенергію за завищеними цінами. На всі ці звинувачення мною подані офіційні документи (висновки аудиторів і судових експертів), що спростовують їх. Адже в цей період ЛЕТ, навпаки, закуповувало електроенергію за найнижчою ціною серед  аналогічних підприємств галузі України. Проте ці заключення експертів з певних міркувань були проігноровані слідством і комісією ЛМР. Зауважу, що кримінальна справа була порушена на підставі довідки Держаудитслужби, а товарознавча експертиза з певних причин проведена в Тернопільській області, що є неприпустимими порушеннями Кримінально-процесуального кодексу України.

Як мені стало відомо, правоохоронці за мною стежили з грудня 2020 року. Вдумайтесь! Майже рік стежили і прослуховували всі розмови, проте жодного доказу по кримінальній справі їм не вдалось відшукати.

– Спочатку Львівська міська рада заявила, що Вам навпаки вдалося зекономити кошти. А згодом ухвалила рішення звільнити Вас із посади. Що трапилося?

 – Так, звісно. Тодішня позиція керівництва ЛМР щодо моїх дій, які дозволили зекономити 5,3 млн грн бюджетних коштів, відповідає дійсності. Адже завдяки отриманій чинній ліцензії електроенергія стала закуповуватися підприємством без посередників, а, відповідно, й дешевше. ЛЕТ вдалось втримати ситуацію під контролем і не потрапити під «постачальника останньої надії». До цього моменту ми, як і усі, користувалися послугами з постачання електроенергії у монополіста. Тому вважаю рішення робочої групи (комісії) ЛМР щодо усунення мене з посади несправедливими і передчасним. Переконаний, що це виключна  компетенція правоохоронних органів, і до завершення розслідування та отримання рішення суду такі висновки є маніпулятивними й упередженими. Впродовж слідства були й інші грубі порушення законодавства, оцінку яким надасть суд.

Опісля, відповідно до ухвали Галицького районного суду  Львова, я перебув під домашнім нічним арештом до 15 вересня 2021 року. Водночас зауважу, що ухвалою слідчого судді у відстороненні мене від посади було відмовлено. Станом на зараз слідство офіційно завершилось 1 вересня 2021 року. Відповідно, 13 вересня я отримав обвинувальний акт, і, наскільки мені відомо, справу передано до суду. Водночас я подав позовну заяву до суду про відновлення на посаді, оскільки справа є надуманою, а звільнення відбулося у незаконний спосіб. Таким чином це зашкодило моєму іміджу та діловій репутації.

– Ви так часто повторюєте про зміни, які важко впроваджувати. А що саме вдалось зробити Вам, перебуваючи на посаді? Чи можна назвати це змінами?

– Розумію про що Ви, але скажу відкрито. Мені видається, що іноді позиція ЛМР є такою, що комунальним підприємствам не потрібні свідомі і дієві керівники, а лише посадові особи, які займають робочі місця, своєчасно готують звіти і ходять на наради, не «порушують субординації» і не комунікують з опонентами. Тому, користуючись нагодою, розповім коротко, які зміни все-таки вдалось здійснити з часу мого перебування на посаді. Зокрема на підприємстві впроваджено КРІ у всіх підрозділах, таким чином ключові показники ефективності за два роки покращились у понад десять разів, оновлено персонал та структуру підприємства, введено ефективну мотивацію для водіїв трамваїв та тролейбусів, впроваджено сучасну та ефективну систему диспетчеризації, запущено новий транспортний портал let.org.ua, припинено багаторічну війну та досягнуто компромісу між профспілками та адміністрацією, які роками розхитували підприємство своїми суперечками.

Маємо з командою й чималі успіхи реалізації міжнародних проєктів, які сприяють оновленню рухомого складу та будівництву мереж, реконструкції об’єктів. До прикладу, нам вдалося завершити реконструкцію трамвайного депо на вулиці Промисловій. Також введені в експлуатацію 50 тролейбусів, в процесі закупівлі 10 трамваїв, розробили та погодили з Європейським інвестиційним банком фінансування щодо модернізації трамвайних вагонів КТ4СУ, з Міжнародною фінансовою корпорацією розпочато проєкт закупівлі 100 тролейбусів із автономним ходом, у планах закупівля 50 електробусів, триває реконструкція тролейбусної мережі на вул. Кульпарківській, а незабаром і на вулицях Стрийській, Зеленій та Тролейбусній. Тому це не єдині зміни, які впроваджуються на нашому підприємстві.

– Чи проводиться оцінка таких результатів?

– За результатами розгляду показників роботи колективів ЛКП «Львівелектротранс» вибороло перше місце у рейтингу Всеукраїнського конкурсу на краще підприємство міського електротранспорту у ІV кварталі 2020 року серед 22 експлуатаційних підприємства України. А за підсумками ІІІ кварталу 2020 року Всеукраїнського конкурсу на краще підприємство міського електротранспорту, ЛКП «Львівелектротранс» посідало друге місце серед підприємств першої групи. Підкреслю, це вперше в історії підприємства! Ініціатор конкурсного рейтингу – Корпорація підприємств міського електротранспорту України «Укрелектротранс».

– Яке Ваше основне досягненням на посаді директора ЛКП «Львівелектротранс»?

– На мою думку, це здобуття енергонезалежності підприємства, за що, на жаль, зараз поплатився. Оскільки ще на етапі підготовки документів на здобуття ліцензії з постачання електричної енергії отримував висловлювання у свій бік від інших осіб, що дарма цим займаюся та «до добра це не приведе».

– Це були погрози?

– Мабуть, але на той час я не надавав цьому значення. Оскільки тоді, як і зараз бажаю розвитку для підприємства та шани до праці людей, які живуть ним. Тому сподіваюся, що незабаром буде надана правова оцінка.

– Від міського голови пана Андрія Садового останнім часом чуємо публічні критичні висловлювання на Вашу адресу. На Вашу думку, чому?

– Варто зазначити, що Андрій Іванович є мудрий та досвідчений керівник, і в цій ситуації він вчинив правильно. Щоби розібратись, за його вказівкою була створена комісія у міській раді, яка мала чіткі завдання і яка, на мою думку, не зробила нічого, окрім слово в слово переписала текст підозри у своїх висновках, навіть не допустивши на засідання юристів підприємства. Звісно ж, побачивши висновки, він довірився колегіальній думці і відповідно реагує. На моє прохання призначити зустріч і надати можливість пояснити ситуацію, він відмовив. Підсумовуючи, я вважаю що члени комісії підставили міського голову, давши передчасні висновки по справі, оцінку якій обов’язково надасть суд. Чому комісія це зробила,в мене є підстави вважати це змовою, але про це ми поговоримо окремо.

Мені не соромно за те, за що мене хочуть засудити. Як керівник з прагматичними поглядами я все робив з точки зору доцільності для підприємства. Тому не вважаю себе винним,  всіляко допомагав та співпрацював зі слідством, виконував вказівки правоохоронних органів, ухвалу суду про запобіжний захід і надалі інформуватиму публічно про перебіг подій.

Мар’яна ТКАЧЕНКО