Боротьба чи імітація: чого чекати від скандального «антиолігархічного» закону

У дію закон вступить за півроку, у травні.

Ще 180 днів

«Протягом наступних 180 днів олігархи мають зробити непростий вибір: або отримати офіційний статус олігарха та потрапити під обмеження, встановлені новим законом, або ж позбутися ознак, які визначають їх як олігархів (наприклад, перестати впливати на політику, позбутися монопольного становища або продати медіа покупцеві з бездоганною діловою репутацією. Тому, хто вирішить залишитись олігархом і після введення закону в дію, буде заборонено фінансувати політичні партії, бути покупцем об’єктів великої приватизації, фінансувати політичну агітацію. Крім цього, контакти чиновників з олігархами або їх представниками будуть публічно декларуватися», – заявив міністр юстиції Денис Малюська.

Міністр додав, що з метою імплементації закону про олігархів найближчим часом Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення розробить та затвердить Порядок проведення перевірки ділової репутації покупця (потенційного покупця) засобу масової інформації, а РНБО затвердить Положення про реєстр олігархів і порядок його формування та ведення, а також розробить такий реєстр.

«Введення в дію закону про олігархів припадає на період між травневими святами, а перші «номінаційні» засідання РНБОУ будуть можливими (з дотриманням усіх процедурних обмежень) уже з двадцятих чисел травня», – заявив Малюська.

Він стверджує, що олігархи усіляко намагалися затягнути підписання закону президентом.

«Епопея була ще та. Далі буде теж стандартний і передбачуваний ланцюжок: медіаатаки-Венеційська комісія-Конституційний Суд–ОАСК-Верховний Суд-ЄСПЛ», – переконаний міністр.

На підписання закону вже відреагував п’ятий президент Петро Порошенко. Він  продав акції своїх телеканалів журналістам.

«Днями через атаку на свободу слова, яка є справжньою мішенню закону про олігархів, я вимушений був ухвалити рішення про продаж акцій обох донедавна своїх каналів журналістам: теперішнім і колишнім, які працювали на «Прямому» і, звичайно, на 5-му каналі... Частина цих журналістів – народні депутати. Згідно з законом, свої пакети вони передали в управління телеканалам, які об’єдналися у холдинг із символічною назвою «Вільні медіа», – заявив Порошенко.

Учора ж секретар Ради нацбезпеки і оборони Олексій Данілов заявив, що починається «велика робота» щодо підготовки до початку дії закону.

«Ми на засіданні РНБО торкнулись питання закону про деолігархізацію, який уже підписаний, на сьогодні є остаточна редакція цього закону. Починається велика робота в цьому напрямку, є відповідна робоча група, там є декілька підрозділів.

Окремо працює апарат РНБО над своїм завданням, окремо працює Кабінет Міністрів. Групу, яка є в Кабінеті Міністрів, очолив міністр юстиції пан Малюська», – розповів Данілов.

Надії і сподівання

Натомість експерти не поспішають з однозначними висновками і кажуть – багато залежатиме від того, як саме закон буде впроваджуватися і чи не перетвориться на інструмент розправи з політичними опонентами.

«Щодо цього закону є скепсис серед експертів і політиків, але в суспільства є певні надії. Люди хотіли б побачити початок боротьби з олігархічним впливом на процеси в державі. Тому багато хто в цьому президента підтримає. Питання виникає в іншому – чи дійсно запрацює на повну цей закон і проти кого насамперед він почне працювати. Бо якщо він почне працювати проти всіх, крім пана Коломойського чи інших наближених до президента людей, то одразу виникнуть справедливі докори і критика щодо того, що цей закон орієнтований на розправу з політичними опонентами. Така загроза існує. Спокуса використати цей закон, проти того ж Порошенка чи  інших, безумовно присутня.

Але якщо президент почне з тих, з ким його пов’язують, а це пан Коломойський, і проявить у цьому послідовність, то багато хто буде готовий йому пробачити те, що називається «розправа з політичними опонентами». Але якщо цього не буде, а закон буде використано для збільшення свого впливу і такої розправи, то це викличе у суспільстві вкрай негативну реакцію», – каже політолог Олександр Мусієнко.

На його думку, також багато залежатиме від того, наскільки дієвим виявиться цей закон, чи будуть застосовані РНБО механізми мати «наслідки» для олігархів.

«Тут перед президентом постає серйозний вибір. З одного боку, він пообіцяв людям, що боротиметься з олігархами, та спонукав до ухвалення цього закону і тепер має показати якусь роботу. З іншого боку, якщо він почне справжню боротьбу, то олігархи об’єднаються проти президента, і весь їхній вплив, зокрема у медіа буде спрямований проти нього. І початки цієї боротьби ми вже спостерігаємо. Наприклад, починають об’єднуватися певні групи впливу навколо пана Разумкова, інших опозиційних політиків», – каже Олександр Мусієнко.

На думку політолога Володимира Фесенка, «перехідний період» до початку дії закону дає можливість олігархам добровільно відмовитися або від участі у політичному житті або від своїх медіа.

«Таку можливість закон дає. Держава і в даному випадку РНБО мають підготуватися до роботи з реєстром олігархів. І ця підготовка уже йде, наскільки я розумію. Є така, поки що неофіційна версія бази даних по олігархах, але треба підготувати положення, підзаконний акт, який буде регулювати роботу цього реєстру. І там ознаки олігархів мають бути деталізовані. Наприклад, вартість активів, це близько 90 мільйонів доларів, яка є однією з ознак олігарха. Потрібно визначити, хто буде робити оцінку, бо одна справа, коли це роблять журналісти, а інша – коли державний орган, згідно з правовою процедурою.

В нас такого досвіду ще не було і тут є багато нюансів, зокрема визначення кінцевого бенефіціара, адже це може бути потім оскаржено у судах. Є низка регіональних бізнесменів та й деякі наші парламентарі, які мають статки десь на межі визначеної суми. Також проблемна ситуація – визначення ступеня монополізації в окремих галузях. Як, наприклад, це визначати в енергетиці або металургії – брати всю галузь чи окремі її частини. Все це має запрацювати за півроку як відлагоджений механізм», – каже Володимир Фесенко.

Як працюватиме цей закон залежить від того наскільки він буде ефективним і наскільки сильним буде спротив – вважає політолог.

«Він уже є. Ми бачимо цілу коаліцію від Медведчука до Порошенка, особливо Ахметова, які організували серйозний спротив і будуть оскаржувати цей закон у судах аж до Конституційного, і включення певних осіб до реєстру теж буде ними оскаржуватися. Тому головне  питання – як це все буде працювати? На даний момент сам закон – це стимул великому бізнесу піти з політики, можливо, відмовитися від володінню ЗМІ – не має великих санкцій. Наскільки це спрацює, ми можемо лише гадати.

Навіть зараз ми бачимо різну реакцію великих олігархів, одні – категорично проти і будуть чинити спротив, інші – вичікуватимуться і дивитимуться за ситуацією. У деяких з чотирьох ознак безпосередньо є лише дві. Наприклад, Ахметов, Пінчук, Боголюбов Коломойський – як визначати щодо них ступінь монополізму та участь у політичному житті? Якщо враховувати пов’язаних осіб, тоді в реєстр потрапляють і Ахметов, і Коломойський. Тобто зараз ми не можемо сказати точно, хто і як потрапить до цього реєстру», – каже Володимир Фесенко.

Читайте також: Навіщо Дмитрові Разумкову «Розумна політика»

Він також вважає, що закон про олігархів матиме своє продовження.

«У підсумковому документі саміту Україна-ЄС Євросоюз привітав політику деолігархізаці і закликав її продовжувати. Думаю, що це насамперед стосується розробки більш жорсткого антимонопольного законодавства. Також багатьох хвилює надмірний вплив олігархів в інформаційній сфері – передусім телебачення. Тому, можливо, ми побачимо заходи або законопроєкти, які стосуватимуться обмеження цього впливу. При всій нестандартності і певному популізмі цього закону – це перша спроба. Ми нічого подібного не знаємо, тому і ставлення неоднозначне, і багато критики. Зеленський побачив, що це може дати йому політичні бонуси, тому вирішив ризикнути і піти на такі кроки», – каже політолог.

Чи буде «але»

Свій висновок щодо закону ще повинна дати Венеційська комісія, втім, експерти сходяться на думці, що суттєво на зміст закону це не вплине.

«Не бачу, щоб щось істотно могло вплинути на зміст цього закону, зокрема Венеційська комісія. Можливо, будуть вноситися правки, щоби показати європейцям, що якісь побажання та зауваження враховані, але не думаю, що висновок комісії матиме вирішальне значення», – каже Олександр Мусієнко.

Читайте також: «Закон про олігархів»: реальна деолігархізація чи політична доцільність

«Венеційська комісія – з досвіду розгляду попередніх законопроєктів, найімовірніше, дасть не загальний негативний висновок, а критику окремих положень або певні рекомендації. Тому можливе внесення змін у закон, або для розробки окремого законопроєкту, який буде конкретизувати цей закон, наприклад, це може стосуватися демонополізації. З принципових зауважень, де є ризик з юридичної точки зору, це норма про те, що реєстр олігархів вестиме РНБО, адже в її повноваженнях, які зазначені у Конституції, нічого про це немає. То ж є ризики, що КСУ може визнати саме цю норму неконституційною. Може бути ще багато інших зауважень, але саме тут  можуть виникнути правові колізії», – вважає Володимир Фесенко.

Володимир ГАЛЕЧИК