«Економічний паспорт українця»: скільки отримає покоління Зе

Ініціативу запропонував президент Володимир Зеленський: шостого грудня глава держави вніс у Верховну Раду проєкт закону №6394 про економічний паспорт українця.

ІА Дивись.info довідалась дедалі проєкту, а також його підводні течії.

Про впровадження економічного паспорта українця заговорили ще навесні нинішнього року, коли в черговому відеозверненні Зеленський анонсував його створення. Пізніше розмови пожвавились на початку грудня під час заяв президента у щорічному посланні у Верховній Раді.

Спершу виникало безліч питань. Наприклад, нам експерти говорили, що поки не відомо, як працюватиме проєкт, чому ініціатива передбачена виключно для дітей, які народились починаючи з 1 січня 2019 року; яким чином буде наповнюватись фонд; чи може дитина у разі форс-мажорних обставин (наприклад, тяжкої хвороби) забрати кошти на ці потреби тощо.

Згодом відповіді почали з'являтися, щоправда, не на всі питання.

Фонд майбутніх поколінь

Діти, народжені з 2019 року, по досягненню повноліття зможуть отримати 10 тисяч доларів зі спеціального Фонду майбутніх поколінь. Ці гроші можна буде витратити на освіту, житло, але просто отримати їх готівкою не вийде.

«Перші виплати підуть у 2037 році. До того часу фонд буде накопичувати капітал: планують, що до цього року на рахунках буде зібрано вже 1,8 трлн доларів, а виплата «поколінню 2019» становитиме 191 млрд доларів», – пояснює ІА Дивись.info Роман Бабіцький, голова Ради з питань іноземних інвестицій та економічного розвитку України.

Така ініціатива до нас прийшла з арабських королівств. У Саудівській Аравії, ОАЕ, Кувейті, Катарі та Омані подібні фонди діють давно, перші запровадили ще 1953 року.. У кожній країні своя політика виплат і регулювання коштів у фондах, але їх всіх об'єднує три аспекти:

• кошти видають громадянам, досягнувшим повноліття (не поширюється на заробітчан);
• кошти надходять у Фонди за рахунок видобутку «чорного золота» — нафти;
• ці фонди інвестують величезні статки у підприємства по всьому світу, від чого отримують додатковий прибуток та диверсифікують ризики.

Чи вийде це реалізувати в Україні

«Теоретично – так, – відповідає Роман Бабіцький. — Україна дуже багата на природний ресурс, починаючи від корисних копалин і закінчуючи аграрною продукцією. У законопроєкті Зеленського поки сконцентрувались на першому: гроші планують брати з ренти за використання українських надр».

Але завжди, каже експерт, є підводні течії, які потрібно враховувати.

З його слів, це те, що наш державний апарат «славиться» своїм менеджментом.

«Як приклад, Укрзалізниця з її фантастичним дефіцитом, де не допомагає навіть Сергій Лещенко з зарплатнею у 300 тисяч гривень. Безумовно, Фонд майбутніх поколінь має бути державною структурою, бо неможливо довірити приватному власнику таку справу. Але от з менеджментом доведеться продумати все до дрібниць», – вважає наш співрозмовник.

У законі немає чітких механізмів, які б «архівували» ці кошти під конкретну особу. Простіше кажучи, державі ніщо не завадить взяти кошти з Фонду для якихось своїх потреб.

«У такому разі повториться історія з ковідним фондом, який витратили на будівництво доріг», – каже він.

Законопроєкт передбачає кілька джерел формування активів Фонду:

• держвнески;
• інвестиційні доходи, які утворюються в результаті розміщення та інвестування коштів Фонду;
• суми штрафних санкцій, пені та інших платежів на користь учасників Фонду.
• державні внески формуються з коштів держбюджету, що надійшли від сплати рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин. Ці внески зараховуються щороку на кожного учасника Фонду до досягнення ним 18 років.

Фонд майбутніх поколінь запрацює з 2023 року. Тут накопичуватимуть гроші українців, які ще не є повнолітніми.

У тексті законопроєкту сказано, що достроково підліток може скористатися цими коштами у разі потреби в лікуванні.

Йдеться про такі хвороби:

• рак,
• інфаркт міокарда,
• інсульт,
• коронарне шунтування,
• ниркова недостатність,
• трансплантація життєво важливих органів та інші критичні захворювання.

У проєкті закону зазначають, що якщо дитина помирає, кошти переходять у спадок його родичам.

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський 6 грудня вніс до Верховної Ради законопроєкт про економічний паспорт українця.

Кандидат економічних наук Олександр Хмелевський пояснює, що у нас видобутком та продажем корисних копалин займаються в основному приватні компанії, які перераховують державі лише ренту.

«Від ренти щороку Україна отримує приблизно 40-45 мільярдів гривень, що недостатньо для виплат дітям 10-12 тисяч доларів, як анонсували представники влади. Крім ренти, для виплат можуть використовувати кошти від приватизації, імпортний ПДВ, тощо. Проте, акумуляція цих коштів в Фонді майбутніх поколінь означає, що цих коштів не отримає держбюджет України. При цьому Україна має постійний дефіцит бюджету, який перекриває за рахунок позик. Втрата частини доходів призведе до зростання дефіциту бюджету та скорочення витрат. Іншою проблемою є інфляція. Кошти, які накопичуються, будуть постійно знецінюватися», – вважає він.

І додає, що зараз передбачається, що кошти фонду будуть вкладатися в ОВДП, доходи від яких перекриють втрати від інфляції. Проте реальна інфляція значно вища, ніж дохідність ОВДП.

«Також інфляція може зростати в той час, як дохідність раніше придбаних облігацій зростати не буде. Тобто купівля ОВДП не врятує кошти від інфляції. Сама схема виглядає досить сумнівною. Держава перераховує частину своїх доходів фонду, який кредитує державу її ж коштами та отримує за це проценти. Також державі доведеться витрачати додаткові кошти на утримання фонду та його працівників. Є й корупційні ризики. Адже виплати з фонду розпочнуться лише в 2036 році», – розповідає експерт.

Він прогнозує: за цей час, можливо, ці кошти розкрадуть, і виплати скасують.

«Ініціатива Зеленського не забезпечить зростання добробуту молоді, а призведе до суттєвих втрат держбюджету. Навіть якщо законопроект Зеленського буде ухвалений, найімовірніше, програма так і не запрацює і діти не отримають обіцяних коштів», - вважає Хмелевський.

Де візьмуть гроші на економічний паспорт

У колонці для НВ менеджерка DiXi Group з питань сталого розвитку, експертка НадраMonitor Ольга Полуніна пояснила, що Фонд майбутніх поколінь формуватимуть із доходів загального фонду держбюджету 70% рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, 95% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату та 100% рентної плати за користування надрами в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України, а також додано відповідне призначення спрямування коштів спецфонду.

У 2023 року такі види рентної плати за користування надрами зараховуватимуть за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення — по 35% до загального та спеціального фондів.

Рентна плата за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату — по 47,5% до загального та спеціального фондів.

Згодом рентна плата за користування надрами в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України — по 50% до загального та спеціального фондів.

Вже з 2024 року частки щороку зростатимуть у спеціальному фонді та будуть зменшуватись у загальному фонді.

Які перспективи

Тим часом голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія запевняє, що «економічні паспорти» вводяться назавжди і скасовувати їх ніхто не буде, пише Finance.ua.

З його слів, в уряді планують придумати, як розширити дію економічних паспортів, зокрема для пенсіонерів, а також дітей, народжених і раніше, ніж з 2019 року.

У Верховній Раді водночас народний депутат Михайло Цимбалюк зареєстрував законопроєкт щодо запровадження «економічного паспорта українця». Він є альтернативним до президентських, проте не має нищівних наслідків для української економіки.

«Економічний паспорт українця — це популістична програма, яку згорнуть після того, як зміниться президент, але вилучені на неї з бюджету коштів ніхто не поверне. Окрім того, така ідея не може бути реалізована в Україні, адже призведе лише до значного нарощування державного боргу, розбалансування бюджету та кризи платежів. Тому нині зареєстрував альтернативний до президентського проєкт Закону, який суттєво вдосконалює ідею про економічний паспорт і не робить його нищівним для української економіки», — пояснив Цимбалюк.

Нардеп пропонує розширити Раду Фонду, — тобто склад конкурсної комісії, яка буде обирати ключовий орган Фонду — до девʼяти осіб, і включити до її складу омбудсмена та представників міжнародних та громадських профільних молодіжних організацій. Такий склад, на переконання Цимбалюка, забезпечить об’єктивний та виважений підхід до вибору кандидатів до Ради Фонду.

Також він пропонує надати можливість вкладення 18-річними українцями коштів Фонду у власне житло, та у власний бізнес на території України.

Ще одна відмінність альтернативного законопроєкту в тому, что нардеп пропонує направляти до Фонду майбутніх поколінь не примарні доходи від ренти, а фіксований відсоток надходжень до Держбюджету.

Також альтернативний законопроєкт містить обмеження проти використання коштів Фонду для фінансування дефіциту Держбюджету — наприклад, через облігації внутрішніх державних позик, щоби кошти майбутніх поколінь не «проїли» на поточні потреби.

«Також буде обмежено фінансування за рахунок коштів Фонду підприємств з часткою держави понад 50% – щоб кошти за вказівкою чиновників не спрямовувалися на проєкти, які ніколи не окупляться чи будуть банально вкрадені», – вважає він.

Мар’яна КОВАЛЕНКО