дивись.info

Держбюджет-2022: основні показники та що не так із цифрами

Держбюджет-2022: основні показники та що не так із цифрами

Верховна Рада ухвалила законопроєкт про держбюджет на 2022 рік у другому читанні та в цілому. Законопроєкт підтримали 268 народних депутатів на засіданні парламенту другого грудня.

ІА Дивись.info занотувала головні цифри та запитала в експертів, які вони оцінюють ці показники.

Згідно з текстом документа до другого читання, доходи держбюджету на 2022 рік визначено в розмірі 1,322 трлн грн, зокрема доходи за загальним фондом – 1,18 трлн грн. Видатків закладено – 1,497 трлн грн, зокрема видатків загального фонду – 1,344 трлн грн.

Водночас граничний обсяг дефіциту держбюджету в редакції законопроєкту до другого читання збільшили на 792 млн грн у порівнянні з текстом до першого читання – до 188,798 млрд грн.

План надходжень від рентних платежів збільшено майже на 25 млрд грн – до 71,25 млрд грн, а план щодо податкових надходжень – на 64 млрд грн, до 1,167 трлн грн. Надходження від Національного банку у 2022 році визначили на рівні майже 13,6 млрд грн.

Курс долара

У бюджеті на наступний рік закладено середньорічний курс 28,6 гривень за долар і 28,7 гривень за долар на кінець року.

Тим часом Кабмін прогнозує, що зростання споживчих цін (з грудня нинішнього року до грудня 2022-го) становитиме 6,2%.

«Турбує штучне заниження показника споживчої інфляції. Така запланована на наступний рік на рівні 6,2%. Поза тим, вже зараз остання сягла показника 10,9% і матиме тенденцію до зростання через девальвацію національної валюти, дорогі енергоресурси, відсутність стабільної бази для економічного зростання», – коментує для ІА Дивись.info Анатолій Кінах, президент Українського союзу промисловців.

А у проєкті держбюджету також закладене незначне зростання мінімалки. Згідно із документом, 2022 року вона зросте на двісті гривень з першого жовтня наступного року – до 6700 гривень.

Кінах стверджує, що мінімальні і середні заробітні плати, соціальні виплати, пенсії розраховуватимуться, відштовхуючись від об’єктивно заниженого показника. А тому «не відповідатимуть реальній вартості прожиття».

Напркилад, прожитковий мінімум з 1 січня 2022 року становитиме 2393 грн, що мінімум вдвічі менше фактичної вартості продуктового кошика, не кажучи вже про інші витрати.

У другому читанні зросла і видаткова частина кошторису. Зокрема, ще плюс 8 млрд грн спрямують на підтримку окремих галузей економіки (без чіткого розподілу). З них 3 млрд грн – на «тисячу» українцям за вакцинацію.

«Ініціатива виділення 1 тис. грн з можливістю її витрачання всередині країни (кіно, театри, поїздки) – сама по собі непогана. Втім, вона не відповідає тому масштабу проблем, з якими стикнулися практично всі галузі економіки. Немає попередніх розрахунків, наскільки це покращить становище сектору культури чи пасажирських перевезень, поза тим, промисловість, малий і середній бізнес, агропереробка тощо – справді б потребували хоч якоїсь системної підтримки з боку держави в умовах карантинних обмежень», – обурюється представник Союзу промисловців.

Критично мало коштів виділено на стратегічні завдання – технічне переоснащення та модернізацію державних вугільних підприємств (400 мільйонів), створення центрів креативної індустрії (200 мільйонів) та на запуск роботи Фонду часткового гарантування кредитів сільському господарству (200 мільйонів), вважає він.

«Зважаючи на той факт, що є гострий дефіцит вугілля, яке імпортується за завищеними цінами, а власне видобування на низькій позначці саме через критичний стан більшості шахт. Щодо креативних індустрій – це шанс України потроху відходити від сировинного типу економіки. Нагадаємо, наша країна в п’ятірці держав світу за кількістю професійних ІТ-спеціалістів, і саме на цю сферу потрібно в подальшому робити одну із основних ставок», – вважає експерт.

Субсидії

Витрати на пільги та житлові субсидії громадянам на оплату житлово-комунальних послуг становитимуть 38,4 млрд гривень. Це менше, ніж планується витратити ще нинішнього, 2021 року, (близько 47,2 млрд гривень – ред).

У проєкті держбюджету закладено зростання прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність (мінімальної пенсії), на 8,2%. Пенсії підвищать 1 липня та 1 грудня.

Пенсії

За даними сайту «Мінфін», у розпоряджені редакції якого опинились відповідні документи, цього року з 1 грудня востаннє зросли пенсії, наступного ж прогнозують ще шість підвищень виплат українським пенсіонерам.

У січні пенсії зростуть для чорнобильців та жінок. Виплати обчислюватимуть, зважаючи на п’ятикратний розмір мінімалки станом на перше січня відповідного року.

«Також з 1 січня буде встановлено 9-відсоткове підвищення до пенсії за віком жінкам, які народилися 1962 року», – йдеться в повідомленні.

ілюстративне фото

У березні 2022 року обіцяють провести індексакцію пенсій. Їх перерахують, згідно із зростанням середньої зарплатні та інфляції. Причому передбачено, що індексацію поширять на виплати і для категорій пенсіонерів, яких було виключено із цього механізму 2017 року. Ідеться про держслужбовців, науковців, журналістів та військових.

У березні індексація щомісячних доплат торкнеться пенсіонерів старших 80 років. Їм доплатять по пів тисячі гривень. Людям віком 75-80 років — по 400 гривень. За наявності страхового стажу 20 для жінок і 25 років для чоловіків пенсіонери віком 80+ отримуватимуть мінімум 2600 грн, віком 75−80 років — 2500 грн.

У квітні 2022 року автоматично пенсіїї перерахують тим пенсіонерам, які працюють. Цей перерахунок враховує набутий стаж роботи і заробітну плату, яку він отримує.

У липні 2022 року очікується друге підвищення мінімальних пенсій.

З 1 липня знову зросте прожитковий мінімум. Відтак зростатимуть і мінімальні пенсії. Цього разу вони підвищаться з 1934 грн до 2027 грн. Також зростуть і пенсійні надбавки, прив’язані до показника прожиткового мінімуму.

У жовтні можна очікувати розширення лінійки вікових доплат для пенсіонерів віком 70-75 років: щомісяця їм платитимуть до 300 грн та мінімальну пенсійну виплату 3000 грн за наявності страхового стажу 30 років для жінок і 35 років для чоловіків.

Для людей цього віку з меншим стажем (від 20 до 30 років у жінок і та від 25 до 35 років у чоловіків) пенсійні виплати встановлюватиметься диференційовано в залежності від стажу і складатимуть від 2500 грн до 3000 грн.

У зв’язку із запланованим зростанням мінімальної заробітна плати з 6500 грн до 6700 грн зміни очікують і на молодших пенсіонерів. Мінімальну пенсію за віком для пенсіонерів від 65 років за наявності у них достатнього стажу (30 років – для жінок і 35 років –для чоловіків) буде підвищено з 2600 до 2680 грн.

У грудні через рік буде третє підвищення мінімальних пенсійних виплат. У зв’язку із черговим підвищенням прожиткового мінімуму виплати зростуть з 2027 до 2093 грн. Те саме й стосується надбавок.

Для пенсіонерів віком 60-70 років, які працюють за наявності достатнього стажу (30 років – у жінок і 35 років – у чоловіків) буде встановлено мінімальну пенсію у розмірі 2500 грн. Якщо ж їхній стаж становитиме 20-30 років – для жінок і 25-35 років – у чоловіків, пенсійна виплата встановлюватиметься диференційовано. І в залежності від стажу становитиме від 2093 грн до 2500 грн.

Стосовно прожиткового мінімуму, то в розрахунку на одну особу на місяць 2022 року його встановлять:

  • з 1 січня – 2393 гривні,
  • з 1 липня – 2508 гривень,
  • з 1 грудня – 2589 гривень.

Приватизація. Кабмін заклав у проєкт державного бюджету на 2022 рік доходи від приватизації у розмірі 8 млрд гривень. Це в 1,5 рази менше, ніж планується отримати 2021 року.

Кредити МВФ

Згідно із проєктом держбюджету, 2022 року закладені надходження від МВФ кредитів на 2,89 млрд доларів.

Зарплата медикам

Базовий рівень заробітної плати в 2022 році у лікарів буде 20 тисяч гривень, у середніх медичних працівників – 13,5 тисячі.

«Вперше за роки незалежності у бюджеті, а не на словах, врахована ринкова заробітна плата медичним працівникам, як того вимагає указ президента України Володимира Зеленського», – написав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. 

Також у бюджеті передбачено збільшення коштів для програми медичних гарантій, закупівлю нового обладнання як для лікарень, так і для лабораторій, реконструкцію 48 багатопрофільних клінічних лікарень (однієї обласної лікарні для дорослих і однієї для дітей у кожному регіоні країні), розвиток біокластеру, проведення трансплантацій, на вакцину від COVID-19.

Крім того, бюджетом передбачена низка видатків на охорону здоров’я. Серед нововведень, також передбачено виплати працівникам закладів охорони здоров’я у зв’язку з переїздом на нове місце роботи або перекваліфікацією, яка буде необхідна під час формування спроможної мережі лікарень у госпітальних округах – 100 мільйонів гривень.

Культура

Уперше фінансуватимуть один із напрямків. Бюджет 2022 року на культуру, креативні індустрії та інформаційну політику становитиме 14,5 млрд грн. У тому числі субвенції – 1,8 млрд грн (Велика реставрація та Центри культурних послуг).

«Тепер МКІП без видатків на кіно, але 4,6 млрд грн дофінансування сфер – наша з вами спільна перемога. Непроста (навіть сказав би дуже), але перемога
Додаткові 4,6 млрд грн – це ще й визнання їхньої вагомості. Таку динаміку щороку зростати варто зробити традицією держави», – зазначив міністр культури Олександр Ткаченко. 

  • На реставрацію закладів загальнодержавного значення, будівництво Меморіалу жертв голодомору та Меморіалу Героїв Небесної Сотні та на реставрацію пам’яток культурноі спадщини місцевого значення – 3,6 млрд грн.
  • Вперше враховані видатки на Центр стратегічних комунікацій та інформбезпеки – 631,2 млн грн.
  • Заплановано фінансування Державної інспекції культурної спадщини України – 13,8 млн грн та Державної служби охорони культурної спадщини України – 19,3 млн грн. Вони нарешті запрацюють.
  • Збереження історико-культурної та архітектурної спадщини в національних і державних заповідниках – 597,7 млн грн.
  • Збільшили фонд розвитку закладів загальнодержавного значення. Відповідно, давши їм змогу збільшити та посилити якість діяльності. Загальна сума – 1,8 млрд грн.
  • Для реалізації планів важливого для нашої нації Українського інституту національної пам’яті – 167,3 млн грн. Ткаченко зазначає, що сума враховує заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті, забезпечення діяльності Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності та Галузевого державного архіву.
  • Фінансово посилюють діяльність Українського інституту книги, підтримку книговидавничої справи та популяризацію української літератури у світі – 335,5 млн грн.
  • На діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек та культурно-просвітницьких центрів – 1,1 млрд грн.
  • Врахована субвенція місцевим бюджетам на створення центрів культурних послуг (ЦКП) – 100 млн грн за рахунок субвенцій.
  • Передбачено кошти для підготовки кадрів для сфери культури і мистецтва закладами фахової передвищої та вищої освіти – 1,6 млрд грн. У тому числі капітальні видатки розвитку для Київського державного хореографічного училища – 132 млн грн.
  • Державний комітет телебачення і радіомовлення України – 2 млрд грн, враховуючи здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері. З цієї суми фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України становитиме майже 1,9 млрд грн.
  • Робота національних художніх колективів, концертних організацій та їхніх дирекцій, національних і державних циркових організацій – 942,7 млн грн.
  • Надання освіти закладами загальної середньої та позашкільної освіти державної форми власності, методичне забезпечення діяльності закладів освіти – 273,6 млн грн.
  • Цифровізація культури (фінансують вперше) – 40 млн грн.

«Прийняття бюджету проходило важко. Загалом депутати подали 3320 правок. Серед нинішнього складу парламенту лише 81 депутат мають економічну освіту, і я щиро сподіваюсь, що саме вони писали ці правки. Половину з них затвердили, а щоб розглянути всі, у парламенту пішло 2 повні тижні. В основному зміни стосувались збалансування видатків: у якогось відомства відняли, якомусь додали», – зазначає Роман Бабіцький, голова Ради з питань іноземних інвестицій та економічного розвитку України.

І наводить головні:

  • 3,3 млрд грн заберуть у Мінінфраструктури, переведуть на безпеку дорожнього руху;
  • 2,7 млрд грн заберуть у Мінекономіки та перекинуть на інвестпроєкти;
  • 6 млрд грн забрали з «депутатського фонду» регіонального розвитку та передали на соціально-економічну субвенцію.

Все гаразд, але… 

«Основним недоліком бюджету на 2022 вже традиційно є відсутність бази для відновлення економічного розвитку. При цьому не представлена і Програма діяльності уряду, що в рази знижує ефективність комунікацій Кабмін-Верховна Рада та якість проведення реформ.

Не передбачено практично жодних форм підтримки, антикризових програм для бізнесу, що постраждав від пандемії коронавірусу, стрибка цін на енергоресурси. Те ж саме стосується і промисловості. На межі банкрутства через ціни на енергоносії – цілі галузі: хімпром, цукрова, тепличне господарство, агропереробка тощо. Через це дорожчає харчова продукція, під загрозою весняна посівна. Яким чином вирішуватимуться вказані проблеми – невідомо», – додає Анатолій Кінах.

Недостатньо профінансованими, вважає він, залишаться стратегічні галузі промисловості — оборонка, космічна галузь та авіабудування. При тому, що масштабних приватних інвестицій сюди так і не було залучено.

Підвищення мінімальних зарплат і пенсій відбудеться лише на кількасот гривень, що є консервацією бідності.

«Паралельних заходів для стимулювання самозайнятості, створення робочих місць також немає. Поза тим, зростають темпи трудової і бізнес-міграції, від 5 до 7 млн українців за кордоном, 60% повертатися не планують», – оцінює представник Союзу промисловців.

І додає, що бюджет на 2022 рік знову є кошторисом поточного споживання. Нам же потрібно не боятися дещо наростити дефіцит, проте інвестувати у розвиток економіки, інноваційні сфери, місцеве виробництво тощо.

«Це стане базою для росту ВВП і платоспроможності громадян в майбутньому», – говорить він.

Роман Бабіцький водночас додає, що показники у цьому бюджеті тішать.

«Він зменшує дефіцит, збільшує макроекономічні показники та загалом є логічним продовженням бюджетної декларації 2022-2024 року, першим кроком до її втілення у реальне життя», – зазначає він.

Щодо його реалістичності, відповідає він, питання лишається відкритим.

«Так, банківські гіганти прогнозують нам стабільний розвиток, НБУ готовий своїми резервами покривати нестабільність валютного ринку, а ціни на сировину не будуть падати ще протягом наступного року так точно. В той же час над Україною висить загроза економічної кризи та блекауту, яку в уряді планомірно ігнорують», – вважає експерт.

Нагадуємо, 20 жовтня нинішнього року Верховна Рада у першому читанні підтримала проєкт закону про Державний бюджет України на 2022 рік. 1 грудня Кабінет Міністрів на засіданні схвалив проєкт закону №6000 «Про Державний бюджет України на 2022 рік», підготовлений до другого читання.

2 грудня серед ночі бюджетний комітет рекомендував Верховній Раді прийняти проєкт закону Про державний бюджет на 2022 рік, засідання закрили о третій ночі.

Мар’яна КОВАЛЕНКО

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.